31 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1317/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 В.) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2018 року №0006241405 та №0006251405.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину «Продукти» за адресою: м. Ківерці, вул. Костюшко, 6, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт від 05.06.2018 року №001388.
Перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку доходів та витрат за період з 01.05.2018 року по 04.06.2018 року. Загальна сума готівкових розрахунків, яка не оприбуткована належним чином за вищевказані періоди становить 6 994,20 грн. та порушено встановлений порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (складено як додаток до акту відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) станом на 06.06.2018 року на загальну суму 1799,76 грн.).
За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.06.2018 року №0006241405, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 34 971 грн. за не оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку доходів та витрат та №0006251405, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 599,52 грн. за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає, що вся готівка за період з 01.05.2018 року по 04.06.2018 року була у повній мірі оприбуткована платником за допомогою РРО та КОРО, а весь товар на момент перевірки був облікований і на нього наявні всі необхідні для цього первинні документи.
Відтак, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2018 року №0006241405 та №0006251405.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримли повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Судом встановлено, що головним управлінням ДФС у Волинській області відповідно до пп. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.4 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» №2049 від 29.05.2018 року та направлень №002440, №002441 перевіряючими проведено фактичну перевірку магазину «Продукти» за адресою: м. Ківерці, вул. Костюшко, 6, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт від 05.06.2018 року №001388.
Перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку доходів та витрат за період з 01.05.2018 року по 04.06.2018 року. Загальна сума готівкових розрахунків, яка не оприбуткована належним чином за вищевказані періоди становить 6 994,20 грн. та порушено встановлений порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (складено додаток до акту відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) станом на 06.06.2018 року на загальну суму 1799,76 грн.).
За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.06.2018 року №0006241405, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 34 971 грн. за не оприбуткування готівкової виручки в книзі обліку доходів та витрат та №0006251405, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 599,52 грн. за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 80 ПК України: 80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (витяг з бази даних щодо несвоєчасної подачі Z- звітів).
ГУ ДФС у Волинській області на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» №2049 від 29.05.2018 року та направлень №002440, №002441 перевіряючими проведено фактичну перевірку магазину «Продукти» за адресою: м. Ківерці, вул. Костюшко, 6, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, визначених документів.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Якщо платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року в справі №826/12612/17.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, наказ №2049 від 29.05.2018 року «Про проведення фактичної перевірки» оформлено у відповідності до ПК України, та отримано позивачем ОСОБА_1 Наказ на проведення перевірки позивачем не оскаржувався, від так наказ судом не скасований та на момент проведення перевірки був чинним та вичерпав свою дію шляхом проведення перевірки.
Отже, судом встановлено, що при організації та проведенні фактичної перевірки відповідачем вимог ПК України не порушено.
Що стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 26.06.2018 року №0006241405, то суд зазначає наступне.
Питання ведення операцій з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148.
Згідно з пунктом 11 розділу II Положення, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.
Оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат (пп. 18 п. 3 р. I Положення №148).
До фізичних осіб - підприємців Положенням №148 не встановлюються вимоги відносно оформлення касових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами. Також підприємці не ведуть і Касову книгу (абз. 4 п. 39 Положень №148).
Пунктом 3 Положення №148 визначено, що каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Положення №148 не містить вимоги відносно забезпечення належного облаштування каси і надійного зберігання готівкових коштів в ній приватними підприємцями.
Відповідно до пункту 2.14 Положення №148 Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Так, як відповідно до п. 39 розділу IV Положення, фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть, облік готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень здійснюється у книзі обліку доходів.
Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки в національній валюті визначено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 N 436/95-ВР.
Незабезпечення підприємцем, в тому числі і платником єдиного податку щоденного (за підсумками робочого дня) відображення руху готівки у книзі обліку доходів, вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки.
Як встановлено судом та підтверджено представником відповідача, перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку доходів та витрат за період з 01.05.2018 року по 04.06.2018 року. Загальна сума готівкових розрахунків, яка не оприбуткована належним чином за вищевказані періоди становить 6 994,20 грн. Вказана обставина підтверджується оглянутою судом книгою обліку доходів і витрат.
Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Таким чином, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не оприбутковано готівкову виручку в книзі обліку доходів та витрат за період з 01.05.2018 року по 04.06.2018 року в розмірі 6 994,20 грн., що й не заперечується позивачем в судовому засіданні. Санкція за дане порушення становить, 34 971 грн. (п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми).
Посилання позивача в позові і представника в судовому засіданні, що позивачем оприбутковано всю готівку за вказаний період в книзі КОРО не спростовує встановлене контролюючим органом порушення, так як з 05.01.2018 року діє Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, пп. 18 п. 3 якого передбачено, що оприбуткуванням готівки є проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат, а не у Книзі обліку розрахункових операцій.
Крім того, з індивідуальної податкової консультації від 20.03.2018 року №1138/ІПК/09-19-13-02-12-2 «Щодо ведення обліку» вбачається, що незабезпечення підприємцем, в тому числі і платником єдиного податку щоденного (за підсумками робочого дня) відображення руху готівки у книзі обліку доходів, вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.06.2018 року №0006241405, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 26.06.2018 року №0006251405, то суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено факт порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (складено як додаток до акту відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) станом на 06.06.2018 року на загальну суму 1799,76 грн.).
Згідно вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та / або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно з вимогами пунктів 1, 3 і 5 ст. 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
При цьому, з акту перевірки вбачається, що перевіркою дотримання вимог законодавства щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порушення не встановлено (п. 2.7. акту перевірки на арк. 22). За умови відсутності будь-яких порушень платника, в тому числі згідно п.п. 2.1 - 2.7. Розділу II акту перевірки, висновок посадових осіб ГУ ДФС щодо встановлених порушень платника, викладених у п. 2.8. Розділу II акту перевірки, не узгоджується із іншими висновками, викладеними в цьому акті.
Контролюючим органом зазначено, що підприємцем порушено встановлений порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (складено додаток до акту про зняття товарних залишків, що знаходилися в магазині на час проведення перевірки на загальну суму 1799,76 гри.) на вказаний товар надано прихідний документ без зазначення будь-яких реквізитів продавця та отримувача товару.
Як встановлено судом, весь товар на момент перевірки був облікований і на нього наявні всі необхідні для цього первині документи, а саме видаткова накладна №ВП-0014768 від 05.06.2018 року, яка оглянута судом, в якій вказано дані покупця «ОСОБА_1 В.», постачальника «ФОП ОСОБА_4, ЄДРПОУ НОМЕР_1», дату документа, перелік товару, кількість, ціна товару та підписи сторін.
Таким чином усі вимоги до такого первиного документа, як видаткова накладна, які передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» дотримано, а товар на момент перевірки був належним чином облікований. Жодного порушення з боку позивача не було здійснено.
Крім того позивач в судовому засіданні вказав, що поставка товару відбувалася 05.06.2018 року під час проведення перевірки. У приміщені магазину спочатку був присутній лише один продавець, який одночасно здійснював торгівлю, надавав інформацію, документи та товар відповідачу і приймав товар від постачальників. В момент перерахунку перевіряючим алкогольної продукції експедитор від ФОП ОСОБА_4 доставив товар, який поставив за прилавком на підлогу. Товар був вкладений у ящики, а на верху ящика залишив власний «робочий» примірник зразка видаткової накладної, яку вони використовують для себе, щоб знати який товар і куди відвести. Оригінал належним чином оформленої накладної віддав продавцю, яка його поклала у ящик до решти документів для зберігання та обліку. Проте перевіряючими не взято оригінал накладної, а взяли «робочу накладну експедитора», що лежала на ящику сфотографували її і використали її при оформленні результатів перевірки.
Крім того, зазначив, що товар на момент перевірки не пропонувався до продажу, тобто реалізацію необлікованого товару позивачем не здійснювалося. Доказів реалізації такого товару як і типу фіскального чи розрахункового чеку тощо не має.
Також з оглянутого судом листа ФОП ОСОБА_4 від 23.08.2018 року вбачається, що 05.06.2018 року його працівником водієм-експедитором ОСОБА_5 було здійснено доставку товару у магазин «Продуки», що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Костюшко, буд. 6. Відвантаження товару ОСОБА_1 дійсно відбувалося з 12.50 по 13.00 год., як і зазначено у товаро-транспортній накладній. Товар безпосередньо отримувала ОСОБА_6 в якої була наявна довіреність. Вона і розписалася у ТТН №ВП-0014768 від 05.06.2018 року. Фактично товар з автомобіля був занесений у приміщення магазину. Одночасно з товаром було передано видаткову накладну №14768 від 05.06.2018 року та один примірник ТТН №ВП-0014768 від 05.06.2018 року. В момент відвантаження товару водієм-експедитором у приміщені магазину були люди, але хто вони, експедитору не було відомо.
При цьому, з вищевказаного листа вбачається, що водіям-експедиторам ФОП ОСОБА_4 надає для відвантаження товару на торгові точки поряд з накладними ще й робочий документ для належного обліку товару. Такий документ надавався 05.06.2018 року експедитору для відвантаження товару ФОП ОСОБА_1 в м. Ківерці.
В судовому засіданні підтверджено, що перелік товару в робочій накладній експедитора яку взято до уваги перевіряючими і зроблено висновок про прихідний документ без реквізитів, є аналогічним переліку товару в наданій видатковій ТТН №ВП-0014768 від 05.06.2018 року, тільки підсумкові суми різними, оскільки в робочій накладній експедитора вартість товару зазначено разом з вартістю тари.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що вона є матір'ю позивача і інколи допомагає сину в підприємницькій діяльності, має довіреність на отримання товару в магазині, який є невеликим і має площу - 30 м2. На дзвінок сина по телефону 05.06.2018 року прийшла в магазин, де побачила двох перевіряючих, продавця - свою невістку і сина. Перевіряючі показали направлення на перевірку, посвідчення та спитали чи ведеться Книга обліку доходів і витрат, на що отримали відповідь, що ведеться вибірково. Підтвердила, що товар в магазин заносив експедитор при перевіряючих, залишив їм ТТН №ВП-0014768 від 05.06.2018 року, а на верхньому ящику товару - робочу накладну, яку чомусь сфотографували перевіряючі, №14768 від 05.06.2018 року не хотіли брати до уваги. Тому виник словесний конфлікт, викликалися працівники поліції з місцевого міськвідділу. Вважає, що саме із-за конфлікту перевіряючими було складено відомість як додаток до акта перевірки, де зазначили весь привезений 05.06.2018 року експедитором товар від підприємця ОСОБА_4 як такий, що немає документів, що є несправедливим з боку перевіряючих.
З оглянутої в судовому засіданні відомості від 05.06.2018 року до акту перевірки залишків товарних запасів ФОП ОСОБА_1 (на які відсутні товаро транспортні документи з точки зору податкового органу) та ТТН №ВП-0014768 від 05.06.2018 року, вбачається, що зазначений у відомостях залишок товарних запасів співпадає з переліком видаткової накладної №14768 від 05.06.2018 року.
Отже, факт отримання позивачем товару підтверджується відповідними первинними документами, копії яких оглянуто судом та приєднано до матеріалів справи та встановленими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відтак висновки ГУ ДФС у Волинській області про реалізацію товару, який не облікований є помилковими, а відносно платника застосовано штрафні (фінансові) санкції без достатніх на те правових підстав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що безпідставним є нарахування ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 3 599,52 грн. за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки позивачем підтверджено наявність товару, який прибув у магазин 05.06.2018 року та надано всі первинні документи.
Оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 26.06.2018 року №0006251405, тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частини 1, 2 статті 77 КАС України)
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на підприємця.
Отже, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2018 року №0006251405, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 599,52 грн. за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, яке слід визнати протиправним та скасувати. В задоволенні решти позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2018 року №0006241405 відмовити.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи те, що судом задовольняється позов частково на загальну суму грошових зобов'язань, визначених позивачу в оскаржуваному рішенні в розмірі 3 599,52 грн., тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 65,68 грн., сплачений згідно з квитанцією №0.0.1078633069.1 від 25.05.2018 року в розмірі 704 грн..
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017 року, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 26.06.2018 року №0006251405.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 65,68 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (45201, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Костюшко, будинок 6, ідентифікаційний код НОМЕР_2).
Відповідач ОСОБА_7 управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859)
ОСОБА_8 Костюкевич
Повне рішення суду складено 05.09.2018 року.