Ухвала від 04.09.2018 по справі 1240/1971/18

10.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про закриття провадження у справi

04 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/1971/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, Дружківського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Відповідач 1), Дружківського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з приводу не виплати суми грошей, які входять до складу спадщини - у розмірі 40 000 грн, які належать позивачу на праві спадщини за законом;

- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області виплатити позивачу суму у ромірі 40 000 грн, як недоотриману суму соціальної виплати за життя її чоловіка ОСОБА_3;

- визнати протиправними дії Дружківського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не надання інформації про стан заборгованості про суму грошей недоотриманої пенсії за життя померлим ОСОБА_3;

- зобов'язати Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області виплатити ОСОБА_2 суму грошей у сумі 90 000 грн, як недоотриману суму пенсії за життя її чоловіка ОСОБА_3

- стягнути з Відповідача - 1 та Відповідача - 2 судові витрати (правова допомога) у розмірі 3000, 00 грн та суму судового збору у розмірі - 2114,40 грн, а також моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який є чоловіком позивача. Смерть сталася на непідконтрольній Україні частині її території у м. Краснодон. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, а саме грошові кошти у вигляді пенсії та регресних виплат, які були нараховані, але не виплачені померлому спадкодавцю за життя - Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування України, розмір яких, за підрахунками позивача складає 90 000 грн - пенсії за період з лютого 2016 року по день смерті), а також недоотриманих соціальних (регресних) виплат, у сумі приблизно 40 000 грн за період починаючи з липня 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до листа Фонду соціального страхування від 18.05.2018 № 257/02-14 вбачається, що заборгованості по сумам соціальних виплат, які були нараховані, але не виплачені за минулий період не має. Позивач вважає такі дії Відповідача - 1 протиправними.

03.05.2018 після відкриття спадщини нотаріусом був зроблений запит до Дружківського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Проте, станом на 02.07.2018 жодної відповіді від Відповідача - 2 не надійшло, що вже, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю Відповідача - 2.

Ухвалою суду від 10 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача та представник Відповідача 1 надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Представник Відповідача 2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За наявності відгуків та заяв представників учасників справи суд, керуючись вимогами ст. 205 КАС України розглядає справу в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Судом встановлені такі обставини справи.

03 травня 2018 року у м. Старобільськ Луганської області приватним нотаріусом Старобільського нотаріального округу Басовою О.В. було відкрито спадщина № 62364344 на майно ОСОБА_3 (а.с. 15).

У зв'язку із зверненням спадкоємців ОСОБА_3 приватним нотаріусом було зроблено запити від 18.05.2018 №257/02-14 та від 04.05.2018 № 222/02-14 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо надання інформації стосовно залишка недоотриманих регресних та пенсійних виплат на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 16-17).

Відповідачем - 1 було надано відповідь на зазначений запит, у якій повідомлено, що заборгованості по раніше нарахованим, але не виплаченим сумам страхових виплат не має (а.с. 18).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, станом на 02.07.2018 від Відповідача - 2 відповіді не надійшло.

Отже, позивач відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на майно.

Вирішуючи питання щодо належності даного спору до адміністративної юрисдикції, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &?л;…&? ; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?й;…&?і;". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з частиною десятою статті 47 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що оскільки грошові кошти недоотриманих соціальних виплат увійшли до спадкового майна, їх отримання регулюється спадковим законодавством.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень публічного права, з одного боку, та суб'єкта приватного права - фізичної особи, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав. В даному випадку існує спір про право, хоча однією зі сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного законодавства. У спірних правовідносинах у цьому випадку реалізується не публічний, а приватний інтерес.

З огляду на викладене, судом встановлено, що даний спір є цивільним,що не пов'язаний з діями суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій, отже не є публічно-правовим спором, а справа не відноситься до адміністративної юрисдикції та повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства на підставі вимог ч.1 ст. 19 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Оскільки між позивачем та відповідачем виник спір, який випливає із цивільних правовідносин, а отже спір повинен розглядатись Сєвєродонецьким міським судом Луганської області або Дружківським міським судом за вибором позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд, зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 2114,40 грн., про що суду надано квитанції № 0.0.1074474617.1 від 02.07.2018 та № 0.0.1074537599.1 від 02.07.2018 (а.с. 4, 6).

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 2114,40 грн. при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 238, ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, Дружківського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачеві право на звернення з даним позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) сплачений за квитанцією №0.0.1074474617.1 від 02.07.2018 та за квитанцією № 0.0.1074537599.1 від 02.07.2018 на розрахунковий рахунок 34312206084029 в Казначейство України, отримувач УК у м.Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909, МФО 899998, при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з позовом сплачений судовий збір у розмірі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 коп.).

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова

Попередній документ
76239185
Наступний документ
76239187
Інформація про рішення:
№ рішення: 76239186
№ справи: 1240/1971/18
Дата рішення: 04.09.2018
Дата публікації: 10.09.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: