ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про забезпечення позову
"05" вересня 2018 р. справа № 0940/1561/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом Корпорації "Укртрансжилбуд" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018, -
Корпорація "Укртрансжилбуд" 03.09.2018 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою від 30.08.2018 за №30/08/18 про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018 та зупинення стягнення на підставі постанови ВП №57036004 від 20.08.2018 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови правління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018 до вирішення справи по суті.
Заяву мотивовано тим, що постановою Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 20.08.2018 ВП №57036004 накладено арешт на майно Корпорації "Укртрансжилбуд", що спричинить труднощі у господарській діяльності корпорації, зокрема з виконання робіт та послуг з державних тендерних закупівель та ускладнить ефективний захист або поновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. Також, позивач посилається на протиправність оскаржуваної постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
В розумінні наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2018 заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 1340280 гривень.
Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Частиною 6 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що на підставі заяви стягувача Управління Держпраці в Івано-Франківській області про примусове виконання оскарженої постанови, 20.08.2018 головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузиком І.І. відкрито виконавче провадження ВП №57036004 про стягнення з Корпорації "Укртрансжилбуд" на користь держави штрафу в розмірі 1340280 гривень.
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном.
Стаття 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає види забезпечення позову. Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зважаючи на подані позивачем докази, що підтверджують вчинення відповідачем дій з примусового виконання оскаржуваної постанови, зокрема копії постанови Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика І.І. від 20.08.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №57036004, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню в частині зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018 до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі №0940/1561/18.
Щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018, у зв'язку з тим, що позивач вважає її протиправною, то слід відмовити в задоволенні заяви в цій частині, оскільки наведені позивачем обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала з питань забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву Корпорації "Укртрансжилбуд" від 30.08.2018 за №30/08/18 про забезпечення позову Корпорації "Укртрансжилбуд" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018 - задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ797/45/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 07.06.2018 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №0940/1561/18.
В задоволенні решти заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію цієї ухвали негайно надіслати Корпорації "Укртрансжилбуд", Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області та Івано-Франківському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Григорук О.Б.