Справа № 135/726/18
Провадження № 2/135/247/18
04.09.2018 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Патраманського І.О.,
при секретарі
судових засідань Масняк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» звернулося до суду з цим позовом до ОСОБА_2 і просило стягнути із відповідачки на його користь заборгованість в сумі 4 991,55 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що ДТЕК Ладижинська ТЕС, яка є відокремленим підрозділом ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», у відповідності до Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, надає відповідачціжитлово-комунальні послуги (центральне опалення, постачання води і водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів), за які має вноситись плата у відповідності до затверджених (погоджених) рішенням відповідного органу тарифів. Відповідачка належним чином не сплачує надані їй позивачем комунальні послуги, у зв'язку з чим станом на 01 травня 2018року утворилась заборгованість по сплаті за комунальні послуги в сумі 4 991,55 грн.
Ухвалою суду від 25 червня 2018 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Представник позивача та відповідач у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Статті 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.
Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК УРСР, ч. 1 п. 30 «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від обов'язку щодо сплати вартості фактично отриманих житлово-комунальних послуг у строки, встановлені законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Між ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" та ОСОБА_2 не укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, проте, вона була споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем.
ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» виконувало покладені на нього обов'язки щодо надання житлово-комунальних послуг. Проте, відповідачка взяте на себе зобов'язання щодо сплати за отримані житлово-комунальні послуги належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, у неї перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги, яка за період з 01 лютого 2017 року і по 01 травня 2018 року, складає 4 991,55 грн., що підтверджується копією особового рахунку з помісячним розрахунком.
Оскільки, відповідачка користується послугами житлово-комунального господарства ДТЕК Ладижинська ТЕС, яке є відокремленим підрозділом ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», своєчасно не проводить розрахунки по квартплаті та комунальним послугам, допустивши заборгованість в сумі 4 991,55грн., у добровільному порядку її не сплачує, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.
На підставі ст. ст. 4, 7, 18, 141,223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 66, 68 ЖК УРСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 58, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: вул. Козельницька, 15 м. Львів, код ЄДРПОУ 23269555) в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» (ЄДРПОУ 05470928, п/р 26009300605560 в філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Ладижинське ТВБВ № 10001/0111, МФО 302076) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 4 991(чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 55 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ», судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено "04" вересня 2018року.
Суддя