Справа № 571/1048/18
Провадження № 3/571/494/2018
30 серпня 2018 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в особі судді Комзюк А.Ф., за участю прокурора Мініча Д.Ф., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки с. Масевичі, вул.Центральна,78А, Рокитнівського району Рівненської області, одруженої, на утриманні одна неповнолітня дитина, депутата Рокитнівської районної ради, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-6, ч.2 ст.172-6 КУпАП,
Згідно протоколу №125 від 30.07.2018 року ОСОБА_1, будучи депутатом Рокитнівської районної ради Рівненської області відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», в установлений законом термін, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
09.08.2017 проведено державну реєстрацію транспортного засобу DAF ХF 105.460, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який купила ОСОБА_1.
Державну реєстрацію проведено на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 09.08.2017 № 333М, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голд Кар" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець). Вартість транспортного засобу DAF ХF 105.460 становить 133 500 гривень. За умовами договору право власності на автомобіль переходить від Продавця до Покупця з моменту передачі транспортного засобу, підписання акту прийому-передачі та надання супроводжуючих документів.
Таким чином, 09.08.2017 в результаті придбання транспортного засобу DAF ХF 105.460, вартістю 133 500 гривень у ОСОБА_1 відбулись зміни у майновому стані, які становлять 83,4 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 01.01.2017 та виник обов'язок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону, а саме, у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 10.08.2017 по 00:00 год. 20.08.2017.
20.08.2017 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Згідно відомостей Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua» встановлено, що станом на 13.07.2018 ОСОБА_1 повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не подавала.
Таким чином, депутат Рокитнівської районної ради ОСОБА_1, будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону, не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме про купівлю транспортного засобу DAF ХF 105.460. вартістю 133 500 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу №126 від 30.07.2018 року ОСОБА_1, будучи депутатом Рокитнівської районної ради Рівненської області відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», в установлений законом термін, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
11.08.2017 проведено державну реєстрацію транспортного засобу FRUEHAUF ТХ 34С, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, який купила ОСОБА_1 Державну реєстрацію проведено на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 11.08.2017 № 62708/2017, укладеного між Товариством і обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець). Вартість транспортного засобу FRUHHAUF ТХ 34С становить 101 700 гривень. За умовами договору право власності нa автомобіль переходить від Продавця до Покупця з моменту передачі транспортного засобу та надання супроводжуючих документів.
Таким чином, 11.08.2017 в результаті придбання майна - транспортного засобу FRUEHAUF ТХ 34С, вартістю 101 700 гривень у ОСОБА_1 відбулись зміни у майновому стані, які становлять 63,6 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 01.01.2017 та виник обов'язок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону, а саме, у десятиденний строк, з моменту придбання майна письмово повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 12.08.2017 по 00:00 год. 22.08.2017.
22.08.2017 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Згідно відомостей Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.uа» встановлено, що станом на 13.07.2018 ОСОБА_1 повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не подавала.
Таким чином, депутат Рокитнівської районної ради ОСОБА_1, будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону, не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме про купівлю транспортного засобу FRUEHAUF ТХ 34С вартістю 101 700 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
Постановою суду від 30 серпня 2018 року справу про адміністративне правопорушення №571/1049/18, провадження №3/571/495/2018, відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст 172-6 КУпАП, об'єднано в одне провадження із справою №571/1048/18, провадження №3/571/494/2018 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП. Об'єднаній справі присвоєно номер №571/1048/18, провадження 3/571/494/2018.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 пояснила, що не мала наміру приховати зміни у майновому стані, оскільки чоловік без її відома у серпні 2017 року купив та зареєстрував на неї автомобіль марки DAF та причіп марки FRUEHAUF. В березні 2018 року повідомила чоловіка, що заповнює декларацію і їй необхідно внести відомості про все майно. Тоді від чоловіка довідалась про вказані транспортні засоби та те, що вони зареєстровані на неї. В декларації за 2017 рік внесла відомості про ці транспортні засоби. Однак, у договорі купівлі- продажу сідлового тягача відсутній її підпис, а у договорі купівлі-продажу причепа не її підпис, що спростовується копією паспорта. Вказані обставини свідчать про те, що чоловік без її відома купив та зареєстрував транспортні засоби на неї, а вона на той час не знати про необхідність подання до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Просить суд провадження в справах про адміністративні правопорушення відносно неї закрити за відсутності в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні прокурор Мініч Д.Ф. зазначив, що ОСОБА_3 будучи депутатом Рокитнівської районної ради Рівненської області та являючись, згідно підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, всупереч положенням ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в установлений законом термін, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП. Вважає, що вина ОСОБА_3 повністю доведена зібраними доказами. Просить визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» , у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», інші особи, які зобов'язані подавати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового і контролю відповідно до цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону, або її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей; правопорушення, повязане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Зазначене визначення корупції узгоджується із ратифікованими Україною Цивільною Конвенцією про боротьбу з корупцією 1989 року, Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією 1993 року, Конвенцією ООН 2003 року та п. 3.22. Рішення Конституційного суду України № 21-рп/2010 від 6 жовтня 2010 року, в яких зазначено, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватись до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.
Таким чином, за змістом міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, обов'язковими ознаками, за якими будь-яка неправомірна чи неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави може визнаватись корупційною, а так само й процедура віднесення тих чи інших діянь названих суб'єктів до категорії корупційних та їх кваліфікації за відповідними нормами глави 13-А КУпАП в тому числі і за ст. 172-6 ч.2 КУпАП є умисна форма вини, використання свого службового становища та мета одержання неправомірної вигоди.
Щоб вважати, що відповідні дії мали ознаки відповідного адміністративного правопорушення, необхідно виходити, крім того, із вимог ст. 9 КУпАП.
Згідно з вказаною нормою, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, при розгляді даної категорії справ обов'язково має встановлюватись умисний характер вчиненого діяння, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при вчиненні відповідного проступку.
З врахуванням положень ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобовязана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.
Однак суду не доведено наявності умислу у ОСОБА_3 на несвоєчасне подання такого повідомлення та корисну мету таких дій.
У поданій до 01.04.2018р. щорічній декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 р. (Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; оприлюднено на офіційному веб-сайті Національного агентства із запобігання корупції) ОСОБА_3 було зазначено купівлю транспортних засобів DAF ХF 105.460 таFRUEHAUF ТХ 34СS.
При цьому, на момент заповнення цієї декларації, перевірка щодо можливого скоєння інкримінуємого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення ще не проводилась, а відтак ОСОБА_3 не могла знати про таку перевірку, але все ж таки повністю відобразила зміну майнового стану у щорічній декларації, що також вказує на відсутність у неї будь-якої протиправної мети та умислу на приховування інформації про купівлю транспортних засобів.
Повідомлення в порядку ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» шляхом подачі електронної декларації до НАЗК і не повідомлення в порядку ст. 52 цього Закону шляхом подачі окремої інформації до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування виключають наявність вини у формі умислу у вчиненні зазначених дій притягуваного, направлених на приховування зміни майнового стану, що були нею придбані, а відтак і виключає наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Отже, матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_3, не подавши повідомлення про суттєві зміни майнового стану до 00.00 год. 20.08 та 22.08.2017 року, мала умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідувала будь-який корупційний інтерес. Прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження умислу ОСОБА_3 на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Тобто, надані суду матеріали та докази підтверджують відсутність у ОСОБА_3 умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення, а тому відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.
Також суд звертає увагу, що ключовою метою декларування доходів та майна публічних посадових осіб є безумовно запобігання незаконному збагаченню або врегулювання конфлікту інтересів. У даному випадку незаконне збагачення не у кримінально-правовому аспекті, а як дії посадової особи, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Незаконне збагачення передбачає значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати.
В зв'язку з викладеним, суд вважає можливим взяти до уваги позицію ОСОБА_3 про відсутність в неї умислу на вчинення правопорушення, яке полягало у неповідомленні про зміну майнового стану внаслідок купівлі транспортних засобів, оскільки вона задекларувала у щорічній декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 2017 року.
Також, крім зазначеного вище, суд приходить до висновку, що у Департаменту захисту економіки Національної поліції України відсутні повноваження на здійснення перевірки декларацій та повідомлень про зміну майнового стану.
З матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками прокуратури та Управління захисту економіки в Рівненській області, які відбирали пояснення, робили запити, збирали матеріали, складали протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1.
При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління захисту економіки в Рівненській області та інше.
Слід зазначити, що згідно п. 1 та п. 4 Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно п. 2 - п. 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації, НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Посадовці Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відповідно до п.4 розділу II Порядку вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК.
На думку суду, в даному конкретному випадку працівники Управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Нацональної поліції України здійснюючи перевірку щодо ОСОБА_1, як суб'єкта декларування та складаючи відносно неї протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією №125 від 30.07.2018 р. та №126 від 30.07.2018 р. без відповідного звернення (доручення) НАЗК, вийшли за межі своїх повноважень та діяли не в межах, не в порядку та не в спосіб визначений Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, що дає підстави визнати зібрані у справі докази недопустимими.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила, що про угоду купівлі-продажу транспортних засобів не знала, оскільки чоловік без її відома зареєстрував на неї вказані транспортні засоби.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №126 від 30.07.2018, вказано, що ОСОБА_1 не подала відомості про зміну у майновому стані, а саме: придбання транспорного засобу FRUEHAUF ТХ 34С, хоча згідно договору купівлі- продажу №62708/2017 від 11.08.2017 року, предметом договору є транспортний засіб FRUEHAUF ТХ 34СS.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що в договорі купівлі -продажу №333М від 09.08.2017 про купівлю-продаж транспортного засобу DAF XF 105.460 відсутній підпис ОСОБА_3, а в договорі купівлі-продажу №62708/2017 від 11.08.2017 рокутранспортного засобу FRUEHAUF ТХ 34СS наявний підпис, але ОСОБА_3 повідомила, що даний підпис не її, що підтверджує копією паспорта з наявним її підписом.
В силу вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутностю в її діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст.36, 247 , 283, 284 КУпАП,
Справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 провадженням закрити, за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова судді може бути оскаржена через Рокитнівський районний суд Рівненської області до Апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.
Суддя Рокитнівського районного суду
Рівненської області ОСОБА_4
Повний текст постанови виготовлено 04.09.2018 р.