21 серпня 2018 рокусправа № 804/8475/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю.
судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя Турлакова Н.В.)
у справі № 804/8475/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш»,
до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000571401 від 02.08.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення перевірки не надано належної оцінки наявним у позивача первинним документам. Господарські операції з контрагентами позивача ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Ерідан Груп Компані», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп», ПАТ «ПівнГЗК» та ДП «ОГХК» ФІЛІЯ «Вільногірський ГМК» підтверджені належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій, що є підставою для формування податкового обліку підприємства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що господарські операції ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Ерідан Груп Компані», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп», ПАТ «ПівнГЗК» та ДП «ОГХК» філія «Вільногірський ГМК» підтверджені належним чином складеними первинним документами. Суд також звернув увагу, що податкове законодавство України не ставить у залежність право платника податку на податковий кредит від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) у судовому процесі не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідач наполягає на нереальності господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, зазначає, що господарські взаємовідносини ТОВ «Ремекскаватормаш» з контрагентами не направлені на реальне настання правових наслідків, первинні документи, надані до перевірки, свідчить про їх формальне складення без наявності мети повно та всебічно фіксувати здійснювану господарську операцію. Крім того, у контрагентів позивача відсутня достатня кількість працівників, основних засобів, транспортних засобів (власних чи орендованих) для здійснення господарської діяльності та виконання робіт за умовами договорів, укладених між підприємствами. Також відповідач зазначає про відсутність у позивача актів допуску, заявок на оформлення перепусток працівникам та автомобілям підприємств-контрагентів позивача на територію гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рогу, що ставить під сумнів перебування працівників та виконання ними робіт на території ПрАТ «ПівнГЗК».
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
ТОВ «Ремекскаватормаш» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ремекскаватормаш» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Юрком Голд» за вересень 2015 року, ТОВ «Ерідан Груп Компані», ТОВ «Конфіденс Білдінг» та ТОВ «Стройпромгруп» за березень 2016 року, за результатами якої складено акт №405/14.01/30735475 від 13.07.2016 (т.1, а. с.37-77).
Перевіркою встановлено порушення:
п.198.1, п.198.2 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок не підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Юрком Голд» за вересень 2015 року завищено податковий кредит на суму 415 790,00 грн., за березень 2016 року завищено податковий кредит на 1 634 489,00 грн., а саме внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаних ТОВ «Ерідан Груп Компані» у розмірі 2000,00 грн., внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаних ТОВ «Конфіденс Білдінг» у розмірі 1 018 159,00 грн., внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаних ТОВ «Стройпромгруп» у розмірі 614330,00 грн.;
п.185.1. ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України завищено суму податкових зобов'язань на 415 709,00 грн. по взаємовідносинах з ПАТ «ПІВНГЗК», за березень 2016 року на суму 2000,00грн. по взаємовідносинах з ДП «ОГХК» ФІЛІЯ «Вільногірський ГМК» на суму 1632489,00 грн. по взаємовідносинах з ПАТ «ПІВНГЗК».
До таких висновків контролюючий орган дійшов виходячи з того, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Ерідан Груп Компані», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп», ПАТ «ПІВНГЗК» та ДП «ОГХК» ФІЛІЯ «Вільногірський ГМК» не мали реального (товарного) характеру у зв'язку із тим, що зміст укладених угод між позивачем та вказаними контрагентами не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, що свідчить про намір ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування.
На підставі акту перевірки Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000571401 від 02.08.2016, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2050198 грн.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків контролюючого органу.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.
Як вбачається з матеріалів справи, не спростовується сторонами, зазначені вище контрагенти позивача на момент укладення відповідних господарських договорів та реалізації господарських операцій мали статус юридичних осіб, є платниками ПДВ, тобто наділені спеціальною правосуб'єктністю.
У періодах, які перевірялись, ТОВ «Ремекскаватормаш» в якості підрядника мало договірні відносини з ПАТ «Північний ГЗК» (замовник) на проведення певних робіт, до виконання яких ТОВ «Ремекскаватормаш» залучало субпідрядників, а саме:
- за договором підряду № 14 від 01.01.2015, укладеним між ПАТ «Північний ГЗК» та ТОВ «Ремекскаватормаш», останній зобов'язався виконати роботи по поточному ремонту і технічному обслуговуванню технологічного обладнання.
Виконання за вищевказаним договором підряду робіт з технічного обслуговування технологічного обладнання і металоконструкцій ДФ-1 Товариство доручило субпідрядній організації ТОВ «Юрком Голд» на підставі договору підряду № 103 від 03.09.2015.
Виконання за вищевказаним договором підряду робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту технологічної лінії обпалювальної машини «ОК-306-1» Товариство доручило субпідрядній організації ТОВ «Стройпромгруп» на підставі договору підряду №398 від 02.02.2016.
- за договором підряду № 21 від 04.01.2016, укладеним між ПАТ «Північний ГЗК» та ТОВ «Ремекскаватормаш», останній зобов'язався виконати роботи по технічному обслуговуванню технологічного обладнання.
Виконання за вищевказаним договором підряду робіт з технічного обслуговування технологічного обладнання ДФ-1 Товариство доручило субпідрядній організації ТОВ «Конфіденс Білдінг» на підставі договору підряду № 417 від 01.03.2016.
- за договором підряду № 1533 від 17.11.2014, укладеним між ПАТ «Північний ГЗК» та ТОВ «Ремекскаватормаш», останній зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту технологічного обладнання.
Виконання за вищевказаним договором підряду робіт з капітального ремонту випалювальної машини «ОК-306-1» ЦПО-1 (інв. № 036162, 036161, 036160, 036159, 036158, 036157, 036169, 036167, 036117, 036151, 036175, 033231, 036102) Товариство доручило субпідрядній організації ТОВ «Юрком Голд» на підставі договору підряду № 102 від 02.09.2015.
Виконання за вищевказаним договором підряду робіт з капітального ремонту випалювальної машини «ОК-306-1» ЦПО-1, суміжного технологічного обладнання ділянки №2 (інв. №№ 036102, 036175, 036164, 033226, 055601, 055602, 036153, 036157, 036158, 036159, 036150, 036160, 036161, 036162, 056120, 057484, 036029, 035464, 000522, 053030) Товариство доручило частково субпідрядній організації ТОВ «Конфіденс Білдінг» за договором підряду № 428 від 01.03.2016; іншу частину робіт ТОВ «Пром Бізнес Інвест».
Крім того, ТОВ «Ремекскаватормаш» в якості постачальника мало господарські відносини з ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» на підставі договору № 998-2 від 23.12.2015, за умовами якого для останнього Товариство здійснило поставку запасних частин до екскаваторів (блоку ф680 опрокідного в кількості 2 шт.).
Придбання товару для поставки на ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський ГМК» здійснювалось Товариством відповідно до укладеного договору поставки № 719 від 29.01.2016 з ТОВ «Ерідан Груп Компані».
Вказані вище договори підряду відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими.
Факт виконання означених договорів підтверджений наданими позивачем контролюючому органу під час перевірки первинними документами, які також були предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме: специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару, рахунки-фактури, договір оренди надання площ, що експлуатуються, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, довіреності на отримання товару, акти здачі-приймання робіт, акти виконаних робіт, довідки форми КБ-3 (Довідка вартості виконаних будівельних робіт), платіжні доручення, що свідчать про оплату товарів і робіт.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій виконання робіт за вказаними договорами, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
Дії позивача та його контрагентів (постачальників), вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені ними, підтверджено належним чином складеними первинними документами.
Під час перевірки контролюючим органом не встановлено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства. Також відповідачем не встановлено порушень при відображенні вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку товариства.
Стосовно доводів відповідача про відсутність у субпідрядних організацій - ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп» трудових та матеріальних ресурсів (основних засобів, транспортних засобів) для виконання робіт на користь кінцевого споживача - ПАТ «Північний ГЗК», суд першої інстанції вірно встановив, що акти приймання виконаних підрядних робіт, відомості ресурсів по акту виконаних підрядних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат, розрахунки затрат на перевозку робітників містять показники трудовитрат і вказують на те, що роботи виконані не однією особою, і цифри трудовитрат, що вказані у вищезазначених актах, включають в себе не лише кількість працівників, що мають бути залучені до виконання робіт підрядником, але й кількість працівників із сторони замовника, що мають управляти кранами, транспортом, механізмами, що за умовами договору надає замовник.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність даних щодо працівників у звіті форми 1-ДФ ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп» може свідчити лише про недотримання вказаними платника податків приписів податкового та трудового законодавства, наслідком чого чинне законодавство не передбачає визначення господарських операцій як нереальних.
Щодо матеріальних ресурсів, то за умовами договорів підряду основні засоби для виконання робіт ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп» мало надати товариство (у т. ч. інструменти, вантажопідйомні механізми та автотранспорт, а товариству, в свою чергу, вищезазначені основні засоби надані ПАТ «Північний ГЗК». Аналогічно, транспорт для виконання робіт ТОВ «Юрком Голд», ТОВ «Конфіденс Білдінг», ТОВ «Стройпромгруп» мало надати товариство, а товариству, в свою чергу, транспорт наданий ПАТ «Північний ГЗК».
Стосовно господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ «Ерідан Груп Компані» товарів (блок ф680 опрокідного в кількості 2 шт.), реалізованих позивачем в подальшому ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», відповідач в акті перевірки від 13.07.2016 встановив, що за даними ЄРПН у перевіреному періоді ТОВ «Ерідан Груп Компані» не здійснював придбання таких товарів як (блок ф680 опрокідного в кількості 2 шт.), що слугувало підставою для висновку про нереальність цих господарських операцій.
Суд першої інстанції такі висновки контролюючого органу визнав безпідставними та такими, що документально не підтверджені, оскільки відповідачем проведено аналіз господарської діяльності ТОВ «Ерідан Груп Компані» лише за перевірений період, в той час як відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.03.2017, ТОВ «Ерідан Груп Компані» було зареєстровано 03.12.2015, тобто здійснювало господарську діяльність на протязі 2,5 місяців з дня реєстрації до дати здійснення господарської операції з позивачем, у зв'язку з чим, товар ТОВ «Ерідан Груп Компані» міг бути придбаний у своїх постачальників в той період, що контролюючим органом не перевірявся.
Апеляційний суд погоджуючись з судом першої інстанції, додатково зауважує, що відсутність інформації в ЄРПН стосовно придбання контрагентами товарів не є беззаперечним доказом нереальності господарської операції, оскільки придбання могло відбуватись у неплатників ПДВ, у зв'язку з чим придбання такого товару не повинно відображатись в ЄРПН.
Також зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на податковий кредит в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.
Крім того, апеляційний суд, як і суд першої інстанції вважає, що податкова інформація стосовно вищевказаних контрагентів позивача не може слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачався обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.
В даному випадку позиція контролюючого органу базується на порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача. Разом з тим, контролюючий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в установленому порядку не доведено обґрунтованості висновків про порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
В апеляційній скарзі відповідачем висновки суду першої інстанції не спростовано, не зазначено, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм матеріального права.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі № 804/8475/16 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко