ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
за наслідками розгляду заяви
про скасування заходів забезпечення позову
29 серпня 2018 року м. Київ № 826/12966/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,
за участі:
представника ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» - Святина В.А.,
представника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - Гудзь Н.Я. (Письменна О.В.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про скасування заходів забезпечення позову та додані до нього матеріали щодо вжитих ухвалою від 16.08.2017 заходів забезпечення позиву (до подання позову),
14 серпня 2018 року ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову (до подання позову), в якій просило вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 09.08.2018 року № 7059-1.1/4.0/17-18 щодо заборони, реалізації, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу Гепарин-Індар, виробництва ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» до вирішення спору по суті.
16.08.2018 судом постановлено ухвалу про забезпечення адміністративного позову, якою зупинена дія розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 09.08.2018 року № 7059-1.1/4.0/17-18 щодо заборони реалізації, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу Гепарин-Індар, виробництва ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар», Україна (реєстраційне посвідчення № UA/8275/01/01).
21.08.2018 Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками звернувся до суду з клопотанням в якому просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову від 16.08.2018. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвала суду є незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, зокрема, що Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками встановлено факт невідповідності зразків лікарського засобу Гепарин-Індар, розчин для ін'єкцій, 5000МО/мл по 5 мл (25000 МО) у флаконах № 5 виробництва ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар», серії 131216А, які були відібрані у КП «Фармація», з огляду на що було заборонено реалізацію та застосування лікарського засобу, шляхом поміщення в карантин.
Представник ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вказавши на її безпідставність та необґрунтованість.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, суд, який постановив відповідну ухвалу, не може скасувати власне саму ухвалу, оскільки це суперечить вимогам ч. 1 ст. 157 КАС України, відповідно до вимог якої у разі наявності підстав скасовуються саме заходи забезпечення позову.
При цьому, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Варто зауважити, що найкращий європейський досвід щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративному судочинстві акумульовано у Рекомендації №(89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, які враховані при розробці інституту забезпечення адміністративного позову в Україні.
Так, викладені нижче принципи стосуються тимчасового судового захисту стосовно адміністративних актів.
Термін «адміністративний акт» означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.
Це визначення, в якому під актами маються на увазі заходи або рішення, «вжиті/прийняті в рамках здійснення владних повноважень», охоплює не лише акти адміністративних органів влади, а також заходи, вжиті іншими особами, юридичними особами публічного та приватного права або фізичними особами, які певною мірою наділені публічно-владними повноваженнями.
У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.
Приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади.
При цьому, органи державної влади зобов'язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в правомочному суді, що вони дотримувались відповідних норм.
Вимога щодо оскарження акту в суді не потребує детального роз'яснення. Захід тимчасового захисту на певний час призупиняє або обмежує у даній справі повноваження адміністративного органу влади щодо негайного і, у разі необхідності, примусового виконання своїх рішень чи заходів, які підлягають виконанню згідно з правом. Таке обмеження є виправданим лише у разі, якщо відповідний акт, захисту від виконання якого домагається особа, може бути змінено або скасовано.
Мета тимчасового судового захисту - це не негативний вплив на ефективність діяльності органів державної влади, а радше забезпечення справедливості, яка має бути основною рисою взаємин між особами та адміністративною владою. Гарантувати таку справедливість повинні суди.
На цьому наголошує другий принцип, в якому зазначено, що, розглядаючи клопотання про надання тимчасового захисту, суд має взяти до уваги всі відповідні фактори та інтереси. Інтереси суспільства, особи, якій адресовано даний акт, третіх сторін щодо негайного і повного виконання адміністративного акту можуть різнитися і суперечити один одному.
Однак, зміст клопотання зводиться до скасування ухвали суду про забезпечення позову з огляду на те, що заявник не погоджується з мотивами її прийняття, що, однак, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, а є приводом для її оскарження в апеляційному порядку, оскільки скасування вказаної ухвали знаходиться поза межами компетенції суду, який постановив зазначену ухвалу.
Отже, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання від 21.08.2018 про скасування заході забезпечення позову шляхом скасування ухвали про забезпечення позову від 16.08.2018 та, відповідно, дійшов до висновку про відмову у його задоволенні.
Разом з тим, в контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 5 ст. 157 КАСУ).
Керуючись ст.ст. 157, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 21.08.2018, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 16.08.2018, в якому заявник просить скасувати ухвалу про забезпечення позову від 16.08.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 157 та п. 2 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. ст. 292 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2018.