ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 серпня 2018 року м. Київ№ 826/11257/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
за участі секретаря судових засідань - Шаповалової К.В.,
та позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_2
доПриватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитра Борисовича,
третя особа:ОСОБА_4
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
22 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Клименко Д.Б. з вимогами:
- визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 789433 від 11 березня 2013 року 10:06:09, на підставі якого внесено запис про право приватної власності №307277 від 11 березня 2013 року, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Клименком Дмитром Борисовичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 19121080385), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з однієї жилої кімнати загальною площею 19,30 кв. м., жилою площею 11,50 кв. м., за власником ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_5, виданий 18.02.1999, видавник: Ватутінське РУ ГУ МВС України в місті Києві;
- зобов'язати державного реєстратора - приватного нотаріуса Клименка Дмитра Борисовича, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ скасувати і вилучити запис в Державному реєстрі про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, номер запису про право приватної власності 307277 від 11 березня 2013 року, вчинений на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 19121080385), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за власником ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_5, виданий 18.02.1999, видавник: Ватутінське РУ ГУ МВС України в місті Києві.
Ухвалою від 26 липня 2016 року позов залишено без руху з наданням позивачу часу на усунення недоліків позову.
У зв'язку з усуненням позивачем виявлених судом недоліків, ухвалою суду від 17 серпня 2016 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Протокольною ухвалою, проголошеною у судовому засіданні 15 вересня 2016 року залучено до участі у справі ОСОБА_4, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права, свободи та інтереси.
На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл №6655 від 10 жовтня 2017 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/11257/16 та вказану справу 20 жовтня 2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/11257/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на їх думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Розгляд справи, призначений на 19 лютого 2018 року не відбувся у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, про що складено відповідну довідку.
В призначене на 16 травня 2018 року судове засідання учасники процесу не з'явились, у зв'язку з чим здійснення фіксування судового процесу не здійснювалось.
У судовому засіданні 03 липня 2018 року позивачу та його представнику судом запропоновано уточнити мотиви, наведені в обґрунтування заявлених у позові вимог з урахуванням розмежування процесуальним законодавством підсудності даної категорії спору. У визначений судом термін позивач пропозицією суду не скористався, відповідної заяви до суду не направив.
В судовому засіданні 29 серпня 2018 року позивач свої вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснив при цьому, що у судовому порядку за ним визнано право власності на спірну квартиру, однак, державним реєстратором Дуднік О.С. 26 січня 2016 року та державним реєстратором Володкович В.В. 22 червня 2016 року відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на спірне житло, з підстав того, що право власності на квартиру вже зареєстроване за іншою особою (ОСОБА_4). Дана обставина зумовила звернення ОСОБА_2 до суду із даним позовом щодо зобов'язання державного реєстратора - приватного нотаріуса Клименка Д.Б. скасувати і вилучити запис в Державному реєстрі про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, вчинений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за власником ОСОБА_4.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, заяв/клопотань до суду не направляли.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, ознайомившись із письмово викладеними позиціями учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №758/9222/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Клименко Дмитро Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулікалова Ірина Ігорівна, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2014 року, у справі №758/9222/13-ц позов задоволено; визнано незаконним та скасовано свідоцтво серії НОМЕР_8, видане 10 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою Ольгою Василівною, яким посвідчено право власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 19,30 кв.м, житловою площею 11,50 кв.м та зареєстровано в реєстрі за №1620; визнано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) право власності, в порядку спадкування за законом, на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 19,30 кв.м, житловою площею 11,50 кв.м, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13; витребувано на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 19,30 кв.м, житловою площею 11,50 кв.м.
Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року у адміністративній справі №826/4555/15 позов ОСОБА_2 задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименка Дмитра Борисовича №797348 від 11.03.2013 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_6, виданий 10.02.1998 Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві на квартиру АДРЕСА_3, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 19121080385), підстава виникнення права власності: договір купівлі- продажу, серія та номер: 118, виданий 11.03.2013.
При цьому, згідно даних з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 11 березня 2013 року приватним нотаріусом Клименко Д.Б., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 789433 від 11.03.2013 10:06:09, внесено запис про реєстрацію права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за власником ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_5, виданий 18.02.1999, видавник: Ватутінське РУ ГУ МВС України в місті Києві. В якості підстави виникнення права власності визначено: «договір купівлі-продажу, серія та номер: 1138, виданий 15.11.2012, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулікалова І.І. витяг про державну реєстрацію прав, серія та номер: 36338323, виданий 20.11.2012, видавник: Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12129003, виданий 15.11.2012, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулікалова І.І.».
За умовами договору купівлі-продажу від 15 листопада 2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.35), ОСОБА_7 (Продавець) продав та передав ОСОБА_4 (Покупець), а Покупець купив та прийняв від Продавця, квартиру під номером 10, що знаходиться в будинку НОМЕР_7, який розташований по АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна - 38097387. Рішення про державну реєстрацію права приватної власності 20 листопада 2012 зареєстроване Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (витяг про державну реєстрацію прав №36338323 від 20 листопада 2012 року, а.с.36).
При цьому, доказів оскарження зацікавленими особами у встановленому законодавству порядку даного договору, визнання його судом недійсним, позивачем суду не надано. Натомість, в своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні, позивач повідомив суд, що з такими вимогами до уповноваженого суду він не звертався.
Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням доводів, наведених на його обґрунтування, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 (провадження №11-192апп18) вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у чинній редакції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що оскаржуваними реєстраційними діями передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про розподіл часток у спільній власності на майно (будинок).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містять постанови Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах №815/6956/15 та №815/6956/15.
Необхідно наголосити, що вирішити питання щодо правомірності дій реєстраторів щодо внесення відповідних змін в реєстр речових прав без вирішення питання щодо права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, не виявляється можливим, крім того, останнє не входить до компетенції адміністративного суду.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлюється, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд вважає за доцільне, з урахуванням положень частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснити право позивача на звернення за захистом своїх прав до загального суду для розгляду спору в порядку цивільного судочинства при вирішенні спору щодо захисту порушених майнових прав позивача.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, п.1 ч.1 ст.238, ч.2 ст.239, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у справі №826/11257/17 за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитра Борисовича, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Попередити позивача, що повторне звернення до адміністративного до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська