31 серпня 2018 року Чернігів Справа № 825/2354/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Вершняк Л.Л.,
за участю представника позивача Паншиної І.В., представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд стягнути податковий борг в сумі 129697,90 грн.: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 69410,72 грн. - на р/р 33113341025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11010500, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 59839,12 грн. - на р/р 31114029025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/ 14060100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; по платежу: адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС у Чернігівській області) у сумі 448,06 грн. - на р/р 31419542025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам Податкового кодексу України, відповідач має податковий борг в загальному розмірі 129697,90 грн.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки з 30.07.2014 він не здійснює жодної господарської діяльності, а податковий борг, який виник в період підприємницької діяльності по сплаті податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, а також штрафів та пені, стягнутий на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.11.2013 у справі № 825/4242/13-а та сплачений в повному обсязі 13.01.2016 та 14.01.2016. Крім того, вказує, що штрафи за порушення строків сплати податків, що були визначені в податкових повідомленнях-рішеннях від 08.02.2016 № 0008911705 та № 0008961705 сплачені 18.02.2016.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що сплачені відповідачем 18.02.2016 кошти були зараховані в рахунок погашення частини податкового боргу - пені, яка виникла у відповідача до винесення податкових повідомлень-рішень від 08.02.2016 № 0008911705 та № 0008961705.
Представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про сплив строку звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми боргу у 2016 році, оскільки предметом спору є сплата штрафу та пені, нарахованих за несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання, які набули статусу податкового боргу 21.09.2012.
Представником позивача надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що після несвоєчасної сплати податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на доходи фізичних осіб відповідачу 21.01.2016 нарахована пеня за період з 21.09.2012 по 20.01.2016 (день зарахування коштів на відповідний рахунок) та за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань 26.01.2016 винесено відповідні податкові повідомлення-рішення. По платежу адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС у Чернігівській області) пеня нарахована за період з 21.09.2012 по 18.01.2016.
Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) з 17.09.2007 по 29.07.2014 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця (а.с. 11).
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг в сумі 129697,90 грн. за платежами:
- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 59839,12 грн., що складається з залишку несплаченої пені в сумі 48959,32 грн. та недоїмки в розмірі 10879,80 грн., яка виникла на підстави винесеного податкового повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 0008961705 (а.с. 13, 61).
Так, відповідачу 21.01.2016 була нарахована пеня в сумі 59839,12 грн. за період з 21.09.2012 по 20.01.2016 у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2012 № 0005851720.
08.02.2016 податковим повідомленням-рішенням № 0008961705 на підставі статті 126 Податкового кодексу України відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 10879,80 грн.
ОСОБА_3 згідно квитанції № 511810049 від 18.02.2016 будо сплачено кошти в сумі 10879,80 грн., які були зараховані в рахунок погашення пені згідно з черговістю її виникнення;
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 69410,72 грн., що складається з залишку несплаченої пені в сумі 55532,13 грн. та недоїмки в розмірі 13878,59 грн., яка виникла на підстави винесеного податкового повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 0008911705 (а.с. 14, 62, 63).
Так, відповідачу 19.01.2016 була нарахована пеня в сумі 60816,31 грн. за період з 21.09.2012 по 18.01.2016 у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2012 № 0005841720.
08.02.2016 податковим повідомленням-рішенням № 0008911705 на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 13878,59 грн.
Згідно квитанції № 511810049 від 18.02.2016 відповідачем будо сплачено кошти в сумі 13878,59 грн., які були зараховані в рахунок погашення пені згідно з черговістю її виникнення;
- адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС у Чернігівській області), який виник на підставі нарахованої пені в сумі 448,06 грн. за період з 21.09.2012 по 18.01.2016 (а.с. 8 ).
У відповідності до підпункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкові повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 0008911705, від 08.02.2016 № 0008961705 були вручені відповідачу, що підтверджується підписами відповідача, які містяться на відповідних корінцях податкових повідомленнях-рішень (а.с. 13-14).
Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних норм позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 20.11.2017 № 2950-17, яка була отримана відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність податкового боргу та сплату ним всієї заборгованості по податкових повідомленнях-рішеннях від 08.02.2016 № 0008911705, від 08.02.2016 № 0008961705, що підтверджується копіями квитанцій № 511810049 та № 511810051 від 18.02.2016 на суму 10879,80 грн. та 13878,59 грн. відповідно, оскільки в силу пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України вказані кошти були зараховані в рахунок погашення наявної пені згідно з черговістю виникнення такого податкового боргу.
Щодо наданих відповідачем квитанцій від 13.01.2016 № 511310031, від 13.01.2016 № 511310033 та від 14.01.2016 № 511410007, то суд зазначає, що сплачені за цими квитанціями кошти були зараховані в погашення заборгованості, що була предметом спору у справі № 825/4242/13-а, та не охоплюється даним позовом.
Також суд не зважає на доводи відповідача щодо спливу строку звернення до суду та правову позицію Верховного суду, викладену в постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, оскільки пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Разом з цим, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Так, враховуючи, що податковий борг відповідача виник на підставі податкового зобов'язання, визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях від 08.02.2016 № 0008911705, від 08.02.2016 № 0008961705, а також пені, що нарахована в січні 2016, тому строк звернення до суду, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, не сплинув.
Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на помилковість доводів представника відповідача, що предметом спору у даній справі є штраф та пеня, нараховані за несвоєчасно сплачені відповідачем податкові зобов'язання, які набули статусу податкового боргу 21.09.2012, а тому позивач не мав права звертатися у 2018 році за стягненням таких штрафів та пені, оскільки заборгованість, що виникла у 2012 році, була стягнута з відповідача постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 825/4242/13-а, а заборгованість, яка є предметом цього позову, є новою заборгованістю, що виникла в 2016 році.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, з урахуванням того, що податкова заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Чернігівській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14030, РНОКПП НОМЕР_3) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 податковий борг в сумі 129697,90 грн.: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 69410,72 грн. - на р/р 33113341025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11010500, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 59839,12 грн. - на р/р 31114029025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/ 14060100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; по платежу: адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС у Чернігівській області) у сумі 448,06 грн. - на р/р 31419542025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.09.2018.
Суддя Н.М. Баргаміна