27 серпня 2018 року Чернігів Справа № 825/2325/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
за участі секретаря - Андрушко І.М.,
представника позивача - Акуленка В.М.,
представника відповідача - Куліша О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України) про скасування наказу в частині,
Позивач 15.06.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України) і просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.05.2018 року №«285 «Про результати проведення службового розслідування», яким «За неналежне виконання вимог пункту 6 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2000 року №«1225, обов'язків, що визначені статтями 16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.1.9., 3.2.1 наказу міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», що привело до передчасного виходу з ладу наметів УСБ (УСТ) - 56, та відповідно до пункту 11 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затверджену постановою Верховної ради України від 23.06.1995 № 243/95 - ВР, заступника командира військової частини НОМЕР_2 з тилу підполковника ОСОБА_1 , притягнути до обмеженої відповідальності, але не більше місячного грошового забезпечення па суму 11 844,00 грн., в рахунок відшкодування нанесених державі збитків.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказ про притягнення його до матеріальної відповідальності було винесено з порушенням порядку його винесення. Позивач наполягає на тому, що граничний термін закінчення проведення розслідування за фактом псування та достроковий вихід з ладу 74 наметів УСБ-56 минув ще 01.03.2018. У відповідача, як суб'єкта владних повноважень відсутні докази щодо продовження термінів проведення розслідування. Наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.05.2018 №285 «Про результати проведення службового розслідування» був виданий 08 травня 2018 року, більш ніж як через два місяці після спливу термінів, встановлених наказом Міністра оборони України від 14.08.1995 №201.
Крім того, позивач зазначає, що притягуючи позивача до обмеженої матеріальної відповідальності, відповідач визначив, що відшкодуванню підлягають незаконні витрати ресурсів на загальну суму 773139,05 грн, а не шкода, заподіяна державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, як це визначено наказом Міністра оборони України від 14.08.1995 у №201. Позивач вважає, що існують обставини, які виключають матеріальну відповідальність, оскільки внаслідок буревію, який стався 27-29.12.2017, намети в наметовому містечка були повалені та почали псуватися (велика кількість снігу, дощ та сильний вітер), тобто службовим розслідуванням було встановлено передчасний знос наметів, який був наслідком дії непереборної сили. Також позивач посилається на відсутність вини в його діях, щодо псування військового майна, адже в період, коли було розгорнуте наметове містечко він перебував в зоні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей. З огляду на зазначене позивач просить задовольнити його вимоги.
Ухвалою суду від 19.06.2018 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для виправлення недоліків. У встановлений термін позивач виконав вимоги ухвали.
Ухвалою суду від 02.07.2018 у справі відкрито провадження, слухання справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ухвалою сторонам надано терміни для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Військовою частиною НОМЕР_1 в межах наданого строку було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Відповідач наполягає на тому, що актами службових розслідувань підтверджується, що заступником командира військової частини НОМЕР_2 з тилу підполковником ОСОБА_2 порушено пункти 3.1.9 та 3.2.1 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України № 300 - не здійснював належний контроль за роботою підпорядкованих йому служб та не вживав необхідних заходів для боротьби з псуванням військового майна, а саме наметів, що є порушенням військової дисципліни та нанесенням своєю бездіяльністю збитків державі, що і стало підставою для притягнення його до обмеженої матеріальної відповідальності. Оскільки зазначені дії (бездіяльність) привели до відсутності контролю за станом майна військової частини НОМЕР_2 та як наслідок передчасного виходу з ладу наметів. Тобто, службовим розслідуванням було встановлено факт завдання матеріальної шкоди державі, в особі військової частини НОМЕР_2 . Відповідач вважає, що відстуні обставини, що виключать матеріальну відповідальність, які передбачені п. 37 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджену постановою Верховної ради України від 23.06.1995 № 243/95 - ВР.
За наведених обставин, відповідач вважає, що командувач військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, видаючи наказ від 08.05.2018 року № 285 “Про результати проведення службового розслідування”, діяв в межах та у спосіб, визначений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року№ 243/95-ВР «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», з урахуванням порушення позивачем вимог законодавства, за неналежне виконання службових обов'язків. Також вважає, що скасування оскаржуваного наказу є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень
Позивачем 27.07.2018 надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 заперечує проти обставин, викладених у відзиві та наполягає на обґрунтуваннях, викладених в позовній заяві. Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача на те, що винесення наказу є дискреційними повноваженнями відповідача є необґрунтованими, оскільки до повноважень суду відноситься перевірка законності винесеного суб'єктом владних повноважень рішення. Також ОСОБА_1 , зауважує, що після завершення відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_3 в жовтні 2017 року Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України та командуванням оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рішення про зняття наметового містечка військової частини НОМЕР_2 не прийнято. Таким чином, у командира в/я НОМЕР_2 не було повноважень щодо зняття наметового містечка. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог чинного законодавства.
Під час судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) на посаді заступника командира військової частини з тилу.
На виконання рішення Міністра оборони України від 17.02.2018 року № 1796/3/2 у Генеральному штабі Збройних Сил України опрацьовано пропозиції Головної інспекції Міністерства оборони України за результатами роботи Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України у військової частини НОМЕР_2 щодо притягнення до матеріальної відповідальності винних посадових осіб за завдання матеріальної шкоди.
Відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 01.02.2018 року № 38 «Про призначення службового розслідування» Головною інспекцією Міністерства оборони України спільно з Військовою службою правопорядку проведено службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків та порушення вимог Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 посадовими особами оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо підготовки наметового містечка до прийому особового складу військової частини НОМЕР_5 .
Згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.03.2018 № 136 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за результатами проведення службового розслідування щодо підготовки наметового містечка до прийому особового складу на тимчасово виконуючого обов'язки командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», на заступника начальника тилу військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 - «сурова догана».
В наказі командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 136 від 05.03.2018 (а.с.117) зазначено, що всупереч вимогам Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний та особливий період, затверджений наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 після завершення відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_3 у 2017 році оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рішення про зняття наметового містечка не прийнято, ремонт та обслуговування наметів не здійснено.
Також, згідно наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.02.2018 року № 66 проведено службове розслідування за фактом не готовності польового табору в смт. Гончарівське до розміщення військової частини НОМЕР_5 .
За результатами службового розслідування складено акт № 502/140 від 06.02.2018 (а.с. 78-82).
Службовим розслідуванням встановлено, що не належний стан наметового містечка, який був непридатний для розміщення військовослужбовців. Актом зокрема встановлено, що причиною неготовності містечка стали несприятливі погодні умови. Що призвели до руйнування та псування майна наметового містечка. В акті службового розслідування запропоновано притягнути осіб до дисциплінарної відповідальності, зокрема тимчасово виконуючого обов'язку командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 . Серед, осіб, яких запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 немає.
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06.02.2018 № 78 затверджено результати проведення службового розслідування (а.с. 112-113).
За результатами проведення службового розслідування на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06.02.2018 року №78 «Про результати проведення службового розслідування» на начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу полковника ОСОБА_6 накладено дисциплінарне стягнення «догана», на тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», на заступника начальника тилу військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 - «сурова догана».
Міністром оборони винесено наказ від 26.02.2018 № 32КП (а.с. 53-55) про притягнення винних посадових осіб Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Військової частини НОМЕР_2 до дисциплінарної відповідальності, серед цих осіб прізвище позивача відсутнє.
На підставі доручення першого заступника Міністра оборони України від 05.02.2018 № 266/3 та розпорядження директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 08.02.2018 № 234/559 у період з 12.02.2018 по 16.02.2018 було проведено аудит окремих питань діяльності речової служби в/ч НОМЕР_2 за період з 06.08.2016 по 05.02.2018. За підсумками аудиторської перевірки був наданий умовно-позитивний висновок.
Аудитом встановлено, що із загальної кількості наметів УСБ-56 та УСТ-56, які перебували на наметовому містечку та призначались для розміщення особового складу, станом на 12.02.2018, не вислужили встановлені терміни експлуатації та в разі їх належного якісного стану могли використовуватися за призначенням тільки 33 комплекти наметів УСБ-56 та 19 комплектів наметів УСТ-56.
Аудитом встановлено, що намети УСБ-56 у кількості 124 комплекти та намети УСТ -56 у кількості 20 комплектів, які були розгорнуті у наметовому містечку військової частини НОМЕР_2 у серпні 2016 року, фактично за призначенням використовувались терміном не більше 5-6 місяців, але внаслідок їх розгортання, від впливу погодних умов на протязі майже двох років, вони фактично прийшли до непридатного стану (а.с. 172-187).
Пропозиції щодо притягнення посадових осіб військової частини НОМЕР_2 до матеріальної відповідальності від Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України не було, оскільки прямої шкоди у передчасному виході наметів не було виявлено. Проведення аудиту призупинено.
В наказі командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 136 від 05.03.2018 (а.с.117) зазначено, що всупереч вимогам Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний та особливий період, затверджений наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 після завершення відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_3 у 2017 році оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рішення про зняття наметового містечка не прийнято, ремонт та обслуговування наметів не здійснено. Відповідно до вимог статутів Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ряд посадових осіб притягнено до дисциплінарної відповідальності.
Згідно наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 14.03.2018 року № 164 проведено службове розслідування з метою з'ясування причин та умов, що сприяли неналежному використанню наметів у військовій частині НОМЕР_2 , та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.03.2018 № 199 «Про уточнення причин та умов, що сприяли неналежному використанню наметів у військовій частині НОМЕР_2 , та встановлення ступеня вини посадових осіб» умовами та причинами стали погодні умови, опади снігу, різні перепади температур навколишнього середовища, а також великий термін експлуатації (а.с. 115).
Цим наказом визначено обмежитись раніше накладеними дисциплінарними стягненнями на тимчасово виконуючому обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_5 , заступника начальника тилу військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 , згідно наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06.02.2018 № 78 « Про результати проведення службового розслідування».
Командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » направлено клопотання на ім'я Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 07.04.2018 № 502/10/268 щодо неможливості визначення розміру збитків, винних посадових осіб по факту передчасного виходу з ладу наметів УСБ-56 та УСТ-56 в наметовому містечку смт Гончарівське у зв'язку з продовженням роботи аудиту Північно-східним територіальним управлінням у військовій частині НОМЕР_2 . Після завершення роботи аудиту, визначення розміру нанесення матеріальних збитків щодо завчасного виходу з ладу наметів УСБ (УСТ) - 56 буде призначено службове розслідування. Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України було прийнято позитивне рішення.
З 14.03.2018 року старшим інспектором відділу аудиту тилового забезпечення Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту було продовжено аудит відповідності діяльності речової служби військової частини НОМЕР_2 за період з 06.05.2015 по 28.02.2018.
В результаті Аудиту організації експлуатації, утримання, використання та зберігання наметів УСБ-56 та наметів УСТ-56 в наметовому містечку військової частини НОМЕР_2 (розділ 2.6 Аудиту (а.с. 140-148) з'ясовано наступне.
Аудитом були досліджені питання руху, експлуатації, зберігання та утримання наметів УСБ-56 та наметів УСТ-56, які використовуються та використовувались на наметовому містечку починаючи з серпня 2016 року. Наметове містечко було створено для розміщення особового складу військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України, які виконували заходи по відновлюванню боєздатності.
На час проведення Аудиту за особовим рахунком «наметове містечко» рахувались намети УСБ-56 у кількості 415 комплектів та намети УСТ-56 у кількості 82 комплектів.
В той же час з числа наметів, які рахувались за наметовим містечком, на день проведення аудиту фактично перебували в експлуатації намечи УСБ-56 у кількості 181 комплектів та УСТ-56 у кількості 52 комплекти.
Решта наметів з числа отриманих протягом 2016 - 2017 років для обладнання наметового містечка, а саме наметів УСБ-56 у кількості 234 комплектів та наметів УСТ-56 у кількості 30 комплектів за розпорядженням начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 09.02.2018 року №502/10/162 були вилучені з експлуатації з метою перевірки якісного стану, просушування та закладки на зберігання.
Також, за розпорядженням ТВО начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 13.02.2018 року №502/10/174 командиру військової частини НОМЕР_2 та заступнику командира військової частини НОМЕР_2 з тилу вказано про незадовільну організацію робіт по порядку обслуговування наметів та визначено завдання до 20.02.2018 року щодо визначення місця для просушування наметів, організації просушування вилучених з наметового містечка наметів, визначення якісного стану, закладенням їх на зберігання та проведення вибраковки наметів.
Дослідженням руху наметів за наметовим містечком встановлено, що для обладнання польового табору військовою частиною НОМЕР_2 були отримані з різних військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України намети УСБ-56 у кількості 123 комплектів та намети УСТ-56 у кількості 28 комплектів.
Довідково: А0693 (пп В2970) - 53 к-ти УСБ-56, А4І50 - 10 к-тів УСБ-56 та 28 к-тів УСТ-56, НОМЕР_6 (А 1361) - 28 к-тів УСБ-56, пп НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) - 32 к-ти УСБ-56.
Також, дослідженням отриманих від інших військових частин наметів УСБ-56 (УСТ-56) (рік виготовлення - 2015) для обладнання наметового містечка, встановлено, що до військової частини НОМЕР_2 (за представленими до перевірки первинними документами та паспортами), надійшли намети УСБ-56 у кількості 113 комплектів, які за своїм якісним станом на момент отримання перебували в непридатному для подальшого використання за прямим призначенням стані, (розділ 2.6 Аудиту).
Крім того, дослідженням використання решти наметів УСБ-56 (УСТ-56), які були вилучені з наметового містечка, за фактичним терміном експлуатації та терміном використання згідно норм, аудитом встановлено:
намети УСБ-56 у кількості 88 комплектів та намети УСТ-56 у кількості 11 комплектів станом на 12.02.2018 вислужили встановлені терміни експлуатації (фактичний якісний стан комісією частини не визначався, акти зміни якісного стану, підтверджуючі придатність та якісний стан до перевірки представлені не були);
намети УСБ-56 (рік виготовлення - 2016, введені в експлуатацію у листопаді та грудні 2016 року) у кількості 33 комплектів станом на 12.02.2018 не вислужили встановлені терміни експлуатації (фактичний якісний стан комісією частини не визначався, акти зміни якісного стану, підтверджуючі придатність та якісний стан до перевірки представлені не були);
намети УСТ-56 (рік виготовлення - 2015, введені в експлуатацію в березні 2016 року) у кількості 19 комплектів станом на 12.02.2018 року не вислужили встановлені терміни експлуатації (акти зміни якісного стану, підтверджуючі придатність та якісний стан до перевірки представлені не були).
Так, під час даного дослідження було встановлено, що із загальної кількості наметів УСБ-56 та УСТ-56, які перебували на наметовому містечку та призначались для розміщення особового складу, станом на 12.02.2018 року, не вислужили встановлені терміни експлуатації та в разі їх належного якісного стану могли використовуватись за призначенням тільки 33 комплекти наметів УСБ-56 та 19 комплектів наметів УСТ-56.
Таким чином враховуючи безперервний строк експлуатації на наметовому містечку, відсутності належного догляду за наметами, аудитом встановлено достроковий знос наметів і як наслідок, незаконні витрати ресурсів на загальну суму 773139,05 грн.
Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.04.2018 № 257 «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування (акт № 502/491 від 08.05.2018 (а.с. 99-111), в ході розслідування встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині, що начальник є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за стан і збереження, за всебічне забезпечення військової частини.
Наказом від 08.05.2018 № 285 пункт 2 за неналежне виконання вимог пункту 6 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2000 року №1225, обов'язків, що визначені статтями 16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.1.9., 3.2.1 наказу міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», що привело до передчасного виходу з ладу наметів УСБ (УСТ)-56, та відповідно до пункту 11 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі затверджену постановою Верховної ради України від 23.06.1995 №243/95 - ВР, заступника командира військової частини НОМЕР_2 з тилу підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до обмеженої відповідальності, але не більше місячного грошового забезпечення на суму 11 844,00 грн. в рахунок відшкодування нанесених державі збитків.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (далі - Положення №243/95).
Відповідно до п. 2 Положення № 243/95 відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Пунктами 3, 4 Положення № 243/95 встановлено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:
а) заподіяння прямої дійсної шкоди;
б) протиправної їх поведінки;
в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;
г) вини у заподіянні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.
Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.
Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоди.
Згідно із п. 10, 11 розділу II Положення № 243/95 військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.
Командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.
У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Згідно із п. 16 Положення № 243/95 розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.
Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.
Командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.
У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.
Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.
Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту.
Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.
Розслідуванням повинно бути встановлено:
в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка;
якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду;
вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено;
умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду;
чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків;
ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами;
умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки (пункти 17-19 Положення № 243/95).
Відповідно до п. 37 Положення № 243/95 встановлено, що матеріальна відповідальність не настає у випадках: коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили; невстановлення винної особи; смерті винної особи; коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до матеріальної відповідальності може бути притягнено військовослужбовця, у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. Отже чітко визначено, що необхідно встановити вину в діях саме того військовослужбовця, що притягується до матеріальної відповідальності. Крім того, Положенням передбачено, що у випадку дії непереборної сили притягнення до матеріальної відповідальності виключається.
В матеріалах службового розслідування та копіях наведених вище наказів зазначено, що причиною псування наметів стали незадовільні природні, зокрема погодні умови. Таким чином причиною руйнування наметового містечка не є протиправні дії військового службовця ОСОБА_1 , а дія природних стихій. Зазначене виключає взаємозв'язок між діями позивача та нанесенням військовій частині а 1815 матеріальної шкоди.
Про відсутність причинного зв'язку також свідчить те, що в період з 27 жовтня 2016 року по 07 листопада 2016 року, з 24 травня 2017 по 23 листопада 2017 року; з 12 грудня 2017 по 29 січня 2018 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення ії проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Зазначені обставини посвідчуються довідкою від 21.05.2018 №1253 (а.с. 65).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.10.2017 №645 «Про організацію служби військ та несення чергування по охороні та обороні наметового містечка військової частини НОМЕР_2 », розпочалося чергування в наметовому містечку. В той час, підполковник ОСОБА_2 з 24 травня 2017 року по 23 листопада 2017 року та 12 грудня 2017 року по 29 січня 2018 року перебував в зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей та своїми розпорядженнями не міг порушити встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.
Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не було надано суду належних, достатніх та допустимих доказів, які б переконали суд в тому, що між діями позивача та псуванням майна Військової частини НОМЕР_2 існує прямий причинний зв'язок, а також наявна вина у винесенні протиправного рішення, що призвело до заподіяння прямої дійсної шкоди. Відповідачем не надано суду доказів того, що розслідуванням встановлено, якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця ОСОБА_1 заподіяно шкоду.
Також, судом встановлено, що в наказі Міністерства оборони України від 26.02.2018 № 32КП (а.с. 53-55) про притягнення винних посадових осіб Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Військової частини НОМЕР_2 до дисциплінарної відповідальності зазначено, що всіпереч вимогам Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.04.2016 № 232 після завершення відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_3 в жовтні 2017 року Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України та командуванням оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рішення щодо зняття наметового містечка Військової частини НОМЕР_2 не прийнято. Отже, прямого наказу командиру в/ч НОМЕР_2 , або його заступнику, про зняття наметів не надходило, що також виключає наявність будь-якої вини в діях позивача
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018 винесено з порушенням вимог Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР без належного встановлення всіх обставин, що мають значення для притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності.
Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 22, 23 Положення № 243/95 військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.
Командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця чи призваного на збори військовозобов'язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню.
У разі, коли шкоду заподіяно кількома особами, у наказі визначається точний розмір суми, що стягується окремо з кожної особи з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин.
Наказ доводиться до відома винної особи (винних осіб) під розписку. Наказ може бути оскаржено вищому командиру (начальнику) в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. У разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.
Аналіз наведеного вище говорить про те, що в матеріалах службового розслідування та наказі про притягнення до матеріальної відповідальності повинно бути чітко встановлений розмір дійсної заподіяної шкоди, якщо притягають декілька осіб, то повинна бути визначена сума шкоди, що заподіяна кожним окремо з обґрунтуванням відносно до ступеня виник кожного.
Як свідчить текст оскаржуваного наказу та акту службового розслідування наявні незаконні витрати ресурсів на загальну суму 773139,05 грн. Отже відповідачем навіть не встановлено, що це є шкодою завданою в/ч НОМЕР_2 , а є витратами. Крім того, в акті службового розслідування не встановлено, яким чином розподілено ці кошти між винними особами та за наявності яких підстав.
Ще однією підставою для визнання протиправним та скасування наказу від 08.05.2018 № 285 в частині притягнення ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності є те, що позивача притягнено до відповідальності з порушенням строків.
Відповідно до п. 17 Положення у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Тобто закінчення розслідування повинно бути не пізніше місяця після виявлення заподіяної шкоди. Як свідчать матеріали справи, про руйнування наметового містечка стало відомо 01.02.2018, оскільки відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 66 проведено службове розслідування за фактом не готовності польового табору в смт. Гончарівське до розміщення військової частини НОМЕР_5 . Службове розслідування за фактом нанесення матеріальної шкоди було проведено 08.05.2018, отже зі спливом місячного терміну після встановлення відповідних обставин.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності притягнення ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати сторонами не були понесені.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу командувача Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України) № 285 від 08.05.2018 ''Про результати проведення службового розслідування''.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (Оперативне командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України) (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 57, код ЄДРПОУ 266616313).
Повний судове рішення складено 03 вересня 2018 року.
Суддя О.В. Кашпур