04 вересня 2018 року справа № 2340/3088/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
06 серпня 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (вул. Вернигори, 85, село Геронимівка, Черкаський район, Черкаська область, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538), в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 у справі №711/6186/13, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 у справі №711/6186/13 та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 у справі №711/11636/14-а, що набрали законної сили відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 12.04.2016 № 18/40 вих. 16;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 у справі №711/6186/13, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 у справі №711/6186/13 та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 у справі № 711/11636/14-а, що набрали законної сили, здійснити позивачу - ОСОБА_1 із 01.07.2012 року перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до статті 50-1Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 (в редакції що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 90 % місячного заробітку відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 12.04.2016 № 18/40 вих.16 на підставі пункту 4 постанови КМУ від 31.05.2000 № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат;
3) звернути рішення до негайного виконання в порядку статті 371 КАС України у межах суми платежу за один місяць.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 у справі №711/6186/13, яка залишена без змін ухвалою Київською апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахувати ОСОБА_1 з 01.07.2012 призначену пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати суми пенсії, починаючи з 01.07.2012. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 у справі № 711/11636/14-а роз'яснено рішення суду від 01.08.2013.
Позивач вказує, що з 01.01.2016 відповідач здійснює виплату пенсії позивачу без урахування перерахунку, проведеного на підставі вказаного судового рішення. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з 01.01.2016 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на підставі судового рішення, додавши довідку прокуратури Черкаської області від 12.04.2016 № 18/40вих.16. Однак, відповідач відмовив в задоволенні вказаної заяви мотивуючи це тим, що ч.ч. 13, 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 втратили чинність, у зв'язку з чим законодавчо визначені підставі такого перерахунку відсутні. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом термін надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, мотивуючи це тим, на час звернення позивача із заявою (вх. № 547/Д-10 від 25.05.2018) про перерахунок пенсії з 01.01.2016 ч.ч.13 та 18 статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, законодавчо визначені підстави для такого перерахунку відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 02.03.2005, йому призначено пенсію за вислугою років, призначену за нормами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 у справі № 711/6186/13 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 80 % місячного заробітку незаконним. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахувати ОСОБА_1 з 01 липня 2012 року призначену пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати суми пенсії, починаючи з 01.07.2012.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 залишено без змін.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 01.08.2013 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання рішення відповідача про перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 80% місячного заробітку незаконним, зобов'язання перерахувати пенсію з 01.07.2012 у розмірі 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати суми пенсії з 01.07.2012 - задоволено.
Роз'яснено рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 (по справі №711/6186/13, провадження №2-а/711/185/13) яке підлягає обов'язковому виконанню, шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, провести перерахунок ОСОБА_2 з 01.07.2012 призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати суми пенсії, починаючи з 01.07.2012.
Під час проведення перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми місячного заробітку враховувати довідки, які відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» надані прокуратурою Черкаської області ОСОБА_1 після розгляду справи, а тому такий перерахунок має здійснюватись ОСОБА_1 на постійній основі, за умови виникнення обставин,що його зумовлюють та сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, без обмеження терміну або строку його проведення, зокрема підвищення заробітної плати та подання відповідних довідок з місця роботи. Зміна розміру заробітної плати працівникам прокуратури, є достатньою підставою для зміни розміру відповідної місячної пенсії ОСОБА_1, достатнім та належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1, а саме визначення обов'язку проведення перерахунку належної йому щомісячної пенсії з дати, з якої він має право та вимагає проведення перерахунку без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого такий перерахунок має здійснюватись.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку з 01.01.2016 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2014 про здійснення з 01.07.2012 перерахунку пенсії на постійній основі після підвищення працівникам прокуратури заробітної плати.
Листом від 08.06.2018 за № 547/Д-10 відповідач повідомив позивача про те, що 15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, згідно з розділом XII Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону № 1789-XІІ, крім п. 8 ч. 1 статті 15, ч. 4 статті 16, абзацу 1 ч. 2 статті 46-2, статті 47, ч. 1 статті 49, ч. 5 статті 50, ч. 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, ч. 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015. Отже, на час звернення позивача із заявою (вх. № 547/Д-10 від 25.05.2018) про перерахунок пенсії з 01.01.2016 ч.ч.13 та 18 статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, законодавчо визначені підстави для такого перерахунку відсутні.
Не погоджуючись прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення закріпленні в ч. 2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як вбачається із наведених норм, судове рішення допускається до виконання лише після набрання ним законної сили.
Судом встановлено, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 у справі № 711/6186/13 набрали законної сили 04.10.2013 та на їх виконання відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII. Також, ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 набрала законної сили 13.11.2011, якою було роз'яснено постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013.
Разом з тим, з 01.01.2016 відповідач виплачує пенсію позивачу без урахування положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991. Тобто, із зазначеної дати відповідач фактично припинив виконувати рішення суду.
Як слідує із змісту листа від 08.06.2018 за № 547/Д-10 та відзиву на позовну заяву відмову у виплаті позивачу пенсії з урахуванням ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» відповідач обґрунтовує, тим що перерахунок пенсії з 01.01.2016 ч.ч.13 та 18 статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, законодавчо визначені підстави для такого перерахунку відсутні.
Вказані твердження відповідача суд оцінює критично, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тому обмежувальні та скасовуючи положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, як і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсіонерів, пенсію яким призначено до 1 жовтня 2011 року, не розповсюджуються.
Згідно з ч. 1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.
У відповідності до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частина 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає перерахунок пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни.
Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії, які змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали, змінилася лише нумерація частин цієї статті.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З огляду на вищенаведене при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах: № 21-420а13 та №21-348а13.
Вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, згідно ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Згідно із ст. 124 Конституції України, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а відтак перерахунок пенсії повинен проводитись на умовах і в порядку, що існували на час призначення пенсії позивачу за вислугу років вперше станом на 2005 рік.
Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13 та №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).
Крім того, згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року за №8 «Про незалежність судової влади» роз'яснив, що згідно статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України та чинним законами прав і свобод.
У зв'язку з вищенаведеними, суд дійшов висновку щодо протиправності обмеження відповідачем граничним розміром пенсії позивачу з 01.01.2016.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що з 01.01.2016 норми щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, що призначалися на підставі Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення усіх видів пенсій, у тому числі і спеціальних, на загальних умовах, внаслідок чого позивач на підставі чинного законодавства не має права на перерахунок пенсії - оскільки, право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Крім того, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі за текстом - Закон №1697-VII).
Відповідно до ч. 13 ст. 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку проведення перерахунків призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване законом.
Аналогічна правова позиція сформульована і Верховним Судом України, зокрема постановами в адміністративних справах від 10.12.2013 року (справа № 21-420-а-13), від 10.12.2013 року (справа № 21-348-а-13), від 17.12.2013 року (справа № 21-445-а-13), від 06.10.2015 року (справа № 21-2432/15). Верховний Суд України вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Також зазначає, що процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 року в справі «Суханов та Ільченко проти України», суд наголосив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності (пункт 52).
Щодо заяви про звернення судового рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.
Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Відповідно до частин першої другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 у справі №711/6186/13, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 у справі №711/6186/13 та ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 у справі №711/11636/14-а, що набрали законної сили відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 12.04.2016 № 18/40 вих.16.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 у справі №711/6186/13, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 у справі №711/6186/13 та ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2014 у справі № 711/11636/14-а, що набрали законної сили, здійснити позивачу ОСОБА_1 з 01.07.2012 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до статті 50-1Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-XII у розмірі 90 % місячного заробітку відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 12.04.2016 № 18/40вих.16, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко