29 серпня 2018 року справа № 2340/2943/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії викладену у листі від 25.01.2018 № 16/3-10;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.10.2017 без обмеження граничного розміру перерахунок призначеної пенсії по інвалідності згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663-ІІІ, у розмірі 90% від суми заробітку згідно довідки прокуратури Черкаської області від 23.01.2018 №18-21вих.18 та здійснити нарахування та виплату недоплаченої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки, наданою прокуратурою Черкаської області 23.01.2018 № 18-21 вих.18. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області від 25.01.2018 № 16/3-10, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідно до ухвали судді від 30.07.2018 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 14.08.2018, відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність постанови КМУ України, яка б надавала позивачу право щодо проведення перерахунку пенсії у порядку Закону України «Про прокуратуру», а також на ту обставину, що відповідно п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначалось відповідно до спец законів. Вказав, що постанова КМУ від 30.08.2017 №657 встановлює лише схему посадових окладів працівників прокуратури України, проте жодним чином не стосується питань пенсійного забезпечення прокурорських працівників.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про прокуратуру», починаючи з 26.03.2009 у розмірі 90% від заробітної плати.
23 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 23.01.2018 № 18-21 вих.18 без обмеження граничного розміру та виплатити різницю за минулий час.
Листом від 25.01.2018 № 16/3-10 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки з 01.06.2015 раніше призначені відповідно до вказаного закону пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено приписами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.
У відповідності до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
У подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни. Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 до вказаної статті внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 ст. 50-1 Закону №1789, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ змін не зазнали.
Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. У той же час нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, для позивача є ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.
Згідно з п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Позивачу пенсія була призначена з 26.03.2009, тобто до набрання чинності вказаним законом.
З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
При цьому, суд вважає твердження відповідача, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача необґрунтованими, оскільки він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Але таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».
Закріплення вказаного принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Крім того, застосування вимог пункту 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІ, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимог щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а також не надають визначення поняттю «спеціальна пенсія».
31 травня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14.06.2012, згідно з якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, та у зв'язку з якою працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 01.07.2012.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 викладено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, у зв'язку з чим з моменту набрання чинності цими змінами, а саме з 06.09.2017, підвищено розмір заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 08.07.2011 № 3668-VІ, від 02.03.2015 № 213-VІІ, від 28.12.2014 № 76-VІІІ та від 14.10.2014 № 1697-VІІ не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія до набрання ним чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону України (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру нарахування пенсії. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 (справа № 21-348а13) та від 17.12.2013 (справа № 21-445а13).
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, у тому числі Законом України «Про прокуратуру».
У Рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Лист управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 25.01.2018 № 16/3-10 не містить жодної інформації про результати розгляду заяви позивача від 23.01.2018, а суд встановив відсутність будь-яких рішень з цього приводу. Тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії не підлягає задоволенню.
Оскільки вищезгаданий лист-відповідь позивач помилково вважає «відмовою», суд, встановивши дійсні обставини справи, на виконання завдань адміністративного судочинства визначених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, користуючись правами, передбаченими ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту його порушеного права дійшов висновку, що для повного захисту прав позивача, необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку аргументам відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду за захистом відповідних прав, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача. Про порушення свого права такими діями відповідача позивач дізнався з листа управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 25.01.2018 № 16/3-10. При цьому до суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся 25.07.2018, тобто у межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно щодо клопотання відповідача від 15.08.2018 про врахування судової практики Верховного Суду України по аналогічним справам при розгляді даної справи, то суд зазначає, що висновки судів у кожній конкретній справі безпосередньо залежать від фактично встановлених обставин справи.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у частині 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини, які були предметом судового розгляду у інших справах, за результатами яких було ухвалено рішення вказані відповідачем у клопотанні від 15.08.2018 є відмінними тим, що є предметом розгляду у даній справі.
А тому суд висновує про відсутність підстав для врахування зазначеної відповідачем судової практики.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (18021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, у зв'язку із черговими змінами в оплаті праці працівників прокуратури відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою підвищено посадові оклади працівникам прокуратури, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.10.2017 без обмеження граничного розміру перерахунок призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663-ІІІ, у розмірі 90% від суми заробітку відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 23.01.2018 №18-21вих.18 та здійснити нарахування та виплату недоплаченої пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький