04 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/946/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Чорноморського регіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського регіонального Управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 039035 від 17.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Ухвалою від 22.05.2018 року суддею Хом'яковою В.В. у справі відкрито спрощене позовне провадження, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті, судове засідання призначене на 18.06.2018 року.
Ухвалою від 18.06.2018 року розгляд справи відкладено.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.06.2018 року на підставі службової записки судді Хом'якової В. В. з метою дотримання принципу розумного строку розгляду даної справи та перебуванням судді у відпустці з 30.06.2018 року по 31.07.2018 року, відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 821/946/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 27.06.2018 року справу розподілено судді Дмитрієвій О.О.
Розпорядженням керівника суду від 13.07.2018 року на підставі службової записки судді Дмитрієвої О.О. з метою дотримання принципу розумного строку розгляду даної справи та перебуванням судді у відпустці з 16.07.2018 року по 20.08.2018 року, відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №821/946/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.07.2018 року справу розподілено судді Кисильовій О.Й.
Ухвалою від 16.07.2018 року справа прийнята до провадження, Чорноморське регіональне Управління Укртрансбезпеки залучено до участі у справі в якості співвідповідача та встановлено строк для надання відзиву, витребувано додаткові докази по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 17.04.2017 року № 039035 до з ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. на підставі акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.03.2018 року № 033930. Так, перевіркою встановлено порушення водієм транспортного засобу Renault Magnum 460, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 вказаного Закону - дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами у разі перевищення вагових обмежень. Позивач зазначив, що притягнення до відповідальності за відсутність вищевказаного дозволу є безпідставним, оскільки законодавство у даному випадку не вимагає наявності дозволу, забороняючи при цьому перевезення подільного вантажу - кукурудзи. Натомість відповідачем доказів перевезення позивачем неподільного вантажу не надано. Також позивач відмічає, що не є доведеною наявність його вини у вчиненні правопорушення, зафіксованого в акті, у тому числі наявність у нього статусу перевізника, що є обов'язковою умовою для притягнення до відповідальності за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" і покладення на суб'єкта перевезення обов'язку сплати адміністративно - господарського штрафу. Приймаючи спірну постанову відповідач не з'ясував відповідність обладнання та пункту здійснення контролю існуючим вимогам, а саме: не підтверджене своєчасне проведення повірки ваг стосовно їх справності, також пункт габаритно-вагового контролю функціонував за відсутності вимог до його облаштування та технічного оснащення, обов'язковість яких визначена пунктом 14 Порядку дорожнього руху, відтак, не вбачається законності функціонування відповідного пункту габаритно-вагового контролю. Разом з цим, визначення вагових параметрів вищевказаного транспортного засобу визначено за відсутності методики, наявність якої передбачена п. 19 Порядку. Позивач вказує на відсутність в акті перевірки фактичних вагових параметрів транспортного засобу та не наведено жодної інформації про те, до якої категорії транспорту належить зважуваний транспорт (вантажний автомобіль чи контейнеровоз), які має осі (одиночні, здвоєні чи строєні), що має істотне значення для вирішення питання про наявність порушення. На підставі викладеного ФОП ОСОБА_1 вважає дії відповідача недопустимими, протиправними та такими, що суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, справу розглянути без його участі.
Відповідачі, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився двічі, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Частиною 4 статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження та розцінює неподання відзиву суб'єктом владних повноважень - Державною службою України з безпеки на транспорті, Чорноморським регіональним Управлінням Укртрансбезпеки, як визнання позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_2, зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності 18.10.2017 року №25220000000075125. Видами діяльності позивача є: Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.18 діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (46.11), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у. (96.09), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), вантажний автомобільний транспорт (49.41).
19.03.2018 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої перевірено транспортний засіб Renault Magnum 460, д.н. НОМЕР_4 , причіп CODER S 3384Д, д.н. НОМЕР_3, водій ОСОБА_2 Ліцензійна картка належить ОСОБА_1 За результатами перевірки складено акт № 033930, яким зафіксовано порушення п. 22.5. Правил дорожнього руху України - перевезення вантажу (кукурудза) з перевищенням допустимих вагових обмежень.
Відповідно до акту № 033930, за виявлені порушення передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: за надання послуг з перевезення вантажу (кукурудзи) без наявності оформлених документів, передбачених статті 39 цього Закону - не оформлено дозвіл на перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, що дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.
17.04.2018 року на підставі акту № 033930 Чорноморським регіональним Управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039035, відповідно до якої з ФОП ОСОБА_1 за допущене 19.03.2018 року порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ст. 60 вказаного Закону, стягується штраф у розмірі 1700,00 грн.
У матеріалах справи містяться пояснення позивача, за змістом яких ОСОБА_1 надав транспортний засіб Magnum 460, д.н. НОМЕР_4 , причіп CODER S 3384Д, д.н. НОМЕР_3 у тимчасове користування ОСОБА_2 безоплатно для перевезення ним вантажу для власних потреб.
Відповідно до наданих суду копій свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, НОМЕР_6 вказаний автомобіль та причіп належать ОСОБА_1
Не погодившись із застосованим штрафом, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку законності постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, суд застосовує наступні положення законодавства.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", частиною 12 статті 6 якого встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Підпунктом 18 пункту 4 Положення про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2007 року № 628 закріплено, що Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. ст. 10, 11 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює державна служба автомобільних доріг України ("Укравтодор") для виконання покладених на неї завдань, згідно статті 12 цього ж Закону має право, в тому числі, вимагати від користувачів автомобільних доріг виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють функціонування автомобільних доріг загального користування; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.
Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі-Порядок № 1567) цей Порядок визначає, зокрема, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання) вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п. 20 Порядку № 1567).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 20 Порядку № 1567).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку № 1567).
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
За змістом пункту 28 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Таким чином, з метою захисту прав суб'єкта господарювання щодо встановлення причин та умов вчинення порушення, а також об'єктивного розгляду справи Порядок № 1567 передбачає обов'язок органу державного контролю повідомити суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення.
Натомість відповідач не надав суду належних доказів дотримання ним вимог пунктів 25-28 Порядку № 1567 щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення.
Водночас суд відмічає, що згідно пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Так, в акті № 033930 міститься посилання на порушення позивачем статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлено дозвіл на перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, що дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.
Суд критично оцінює посилання відповідача в акті № 033930 на порушення позивачем статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки вказана норма визначає перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
У свою чергу, оформлення дозволу на перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, що дає право на рух автомобільними дорогами України, та наявність такого дозволу у перевізників або водіїв, що здійснюють перевезення вантажу, передбачено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Розглядаючи даний спір, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку № 879).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 879 у разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку № 879).
Таким чином, із аналізу положень наведених вище нормативно-правових актів слідує, що здійснення державного контролю з питань дотримання, зокрема, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів покладено на Укртрансбезпеку, як центральний орган виконавчої влади та її територіальні органи. Здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів полягає у проведенні перевірки відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів установленим законодавством параметрам шляхом вимірювання і зважування на спеціальному обладнанні, за результатами якої видається довідка.
Відповідач не надав суду належних доказів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу у спосіб, передбачений Порядком № 879, які б підтверджували факт перевезення позивачем вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 76 КАС).
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС).
Оскільки відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали вимоги статті 77 КАС України, не надали суду належних та достатніх доказів правомірності прийняття ними постанови про накладення штрафу, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Беручи до уваги неодноразове витребовування судом у відповідачів відзиву на позовну заяву та додаткових доказів у справі, вимога суду відповідачами не виконана, відтак, суд кваліфікує неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, як визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 139, 161- 163, 167 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртарнсбезпеки (код ЄДРПОУ 39821750, 73000, м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 46) від 17.04.2018 року № 039035 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_1) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39821750, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 3.7.2