Справа № 2240/2941/18
іменем України
04 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради про скасування рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом до Новоушицької селищної ради, в якому просить:
- скасувати пункт 1.4. рішення вісімнадцятої сесії Новоушицької селищної ради VI скликання від 11 липня 2014 року №15 щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,08 гектарів для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1;
- скасувати пункти 2.1, 2.2, 2.3 рішення двадцять першої сесії Новоушицької селищної ради VI скликання від 5 березня 2015 року №34 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2, жительці АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0940 гектарів, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1 та передачі даної земельної ділянки у власність ОСОБА_2;
- скасувати рішення державного реєстратора від 24 березня 2015 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0940 гектарів в АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради про скасування рішень слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі №820/7173/16 (К/9901/25603/18) "неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України - при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в цій справі необхідно відмовити, оскільки предметом зазначеного позову є скасування пункту 1.4. рішення вісімнадцятої сесії Новоушицької селищної ради VI скликання від 11 липня 2014 року №15 щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,08 гектарів для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1, скасування пунктів 2.1, 2.2, 2.3 рішення двадцять першої сесії Новоушицької селищної ради VI скликання від 5 березня 2015 року №34 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2, жительці АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0940 гектарів, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1 та передачі даної земельної ділянки у власність ОСОБА_2, та скасування рішення державного реєстратора від 24 березня 2015 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0940 гектарів в АДРЕСА_1, що виникають із цивільних правовідносин, а тому зазначений позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
Таким чином, спір у справі виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень поза межами публічно - правових відносин, а отже віднесений до юрисдикції загального суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює позивачу, що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства Новоушицьким районним судом Хмельницької області.
В разі відмови у відкритті провадження у справі, сплачена сума судового збору, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повертається за ухвалою суду.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради про скасування рішень - відмовити.
Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1) сплачений нею згідно квитанцій №№0.0.1120577158.1, 0.0.1120579324.1, 0.0.1120572796.1 від 29.08.2018 року судовий збір в загальному розмірі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 коп.) шляхом стягнення з Державного бюджету України.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяП.М. Майстер