04 вересня 2018 року м.ПолтаваСправа № 1640/2659/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
представника Національного банку України - Бірюкової О.А,
представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Національного банку України до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про визнання протиправними дії та скасування постанови,-
02 серпня 2018 року Національний банк України звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про:
- визнання незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича з винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10 липня 2018 року у виконавчому провадженні №31293975,
- скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10 липня 2018 року у виконавчому провадженні №31293975.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Вищевказаною ухвалою суду залучено до участі у справі №1640/2659/18 у якості співвідповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем протиправно винесено оскаржувану постанову, у зв'язку із не здійсненням усіх необхідних і достатній дій для примусового виконання виконавчого напису №181, вчиненого 27 січня 2012 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокоп О.Е.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Микола Миколайович у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про вручення повістки (а.с. 173).
Відзиву на позов до завершення розгляду справи не надав.
Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у відзиві на позов зазначило, що право власності на будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1235,80 кв.м., скасовано ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука по справі №8-20/2011. Таким чином судом скасовано первинну реєстрацію майна, що являлося предметом іпотеки. У свою чергу ухвалою Київського районного суду м.Полтави по справі №524/9931/17 від 04 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви державного виконавця про звернення стягнення на самочинне будівництво. Отже на момент постановлення державним виконавцем оскаржуваної постанови у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення (а.с. 77- 82)
Представник Управління у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, повістки та оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 172)
Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Враховуючи зазначине, суд приходить до висновку про можливість розглядати справу за даної явки.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження №31293975 з примусового виконання виконавчого напису №181, вчиненого 27 січня 2012 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокоп О.Е. про звернення стягнення на нерухоме майно:
- будівлі, розміщені за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 м2 в складі:
цех № 1 по металообробці та складанню металоконструкцій, літери А, А1,а1,а2 за планом земельної ділянки загальною площею 248,4 м2;
цех № 2 по зварюванню, різки та гібки металу з адміністративною прибудовою, склад, літер за планом земельної ділянки Г,г,г1, загальною площею 397,5 м2;
склад, літера за планом земельної ділянки Д,загальною площею 9,3м2.
зварювальний цех №3, цех № 4 обробки металу, склади, літери за планом земельної ділянки Ж,Ж1,Ж2,Ж3,загальною площею 580,6 м2.
- на земельну ділянку площею 0,1000 га (1000м2), кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3
- на земельну ділянку площею 0,1000 га (1000м2),кадастровий номер НОМЕР_3 цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, які належить ОСОБА_4, який є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою.
17 лютого 2012 року старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП №31293975. Стягувачем визначено: АКБ "Східно-Європейський Банк" (а.с. 84-85).
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 18 травня 2012 року матеріали виконавчого провадження ВП №31293975 передано до відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с. 86-87).
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 21 травня 2012 року матеріали виконавчого провадження ВП№31293975 прийнято до виконання (а.с. 88-89).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі №816/710/16 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні ВП №31293975 з Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" (бульвар Дружби Народів, 17/15, м. Київ, 01042) в особі Кременчуцької філії (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 10, м.Кременчук, Полтавська область, 39022) її правонаступником - Національним банком України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколою Миколайовичем, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", повернуто виконавчий напис №181 виданий 27 січня 2012 року приватним нотаріусом Прокоп О.Е. стягувачу (а.с. 103-105).
Повертаючи стягувачу виконавчий документ державний виконавець виходив із того, що до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 29 листопада 2017 року надано ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області №8-20/2011, якою задоволено заяву Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, та скасовано рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави по справі №524/9931/17 від 04 квітня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні державному виконавцю у зверненні стягнення на самочинне будівництво, зазначено, що ОСОБА_4 не є власником спірного майна, оскільки відповідно до частини другої статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) самочинно збудовані споруди не є об'єктом права власності, на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів. Дана ухвала набрала законної сили 20 квітня 2018 року.
Таким чином, право власності на будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1235,80 кв.м., скасовано ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука по справі №8-20/2011 від 05 травня 2011 року, а отже судом скасовано первинну реєстрацію майна, яке являлося предметом іпотеки.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо повернення виконавчого документу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року №898-ІV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтями 587, 589 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору (стаття 5 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до іпотечного договору від 19 травня 2008 року, предметом іпотеки є належні "Іпотекодавцю-майновому поручителю" - ОСОБА_4 (місце проживання - АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області 19 грудня 1995 року) на праві власності: будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 кв.м., згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року, і зареєстрованого в Кременчуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі ОН- за р. 166, реєстраційний номер об'єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 21994641. Земельна ділянка по АДРЕСА_5 - згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_5 виданого кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів 19 листопада 2004 року на підставі рішення 17 сесії Автозаводської районної ради 24 скликання від 22 листопада 2004 року, кадастровий номер НОМЕР_2. Земельна ділянка по АДРЕСА_5 - згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_6, виданого Кременчуцьким управлінням земельних ресурсів 09 липня 2004 року, на підставі договору купівлі-продажу ВВЕ №835681 від 21 червня 2004 року №3435, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с. 185-187).
Відповідно до приписів статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. У процесі виконавчого провадження державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частини сьома статті 51 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Як встановлено частинами третьою та четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Як слідує з матеріалів справи рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - самовільно переобладнану будівлю депо для ремонту тепловозів під цх №1 по металообробці та складання металоконструкцій літ "А,а,а1" площею 148,8 м2, літ "А1" площею 49,6м2, літ."а2" площею 49,2 м2, літ "Г.г,г1" площею 397,5м2, літ. "Д" площею 9,3м2, літ. "Ж,Ж1,Ж2,ж3" площею 580,6м2, розташоване по АДРЕСА_2
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 05 травня 2011 року скасовано дане рішення та справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с. 121-122).
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року по справі №2-2455/11 в позові ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради м.Кременчука про визнання права власності на самостійно збудоване нерухоме майно - відмовлено (а.с. 123-124).
За результатами перегляду Апеляційним судом Полтавської області справи №2-2455/11, апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року - залишено без змін (а.с. 148-157).
Таким чином право власності за ОСОБА_4 на самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1235,8 м2 відповідно до рішення суду від 18 січня 2008 року скасовано та при повторному розгляді справи за даною особою право власності на спірне нерухоме майно не визнано, а отже останній не набув у встановлений законом спосіб право власності на дане нерухоме майно.
В подальшому державний виконавець в межах наданих йому законодавством прав звертався з поданням до суду про вирішення питання про звернення стягнення на майно, яке належить ОСОБА_4
При цьому ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 04 квітня 2018 відмовлено у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про звернення стягнення на самочинне будівництво, оскільки ОСОБА_4 не є власником майна за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 м2, зареєстрованого за ОСОБА_6 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 січня 2008 року (а.с. 117-120).
Окрім того державним виконавцем 17 квітня 2018 року направлено до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області запит №2150 про надання інформації, щодо власників земельних ділянок площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею, 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 194)
Листом №11-16-0.2-2392/2-18 від 25 квітня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило державного виконавця, що земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_3 перебувають у власності ОСОБА_7 на підставі рінь Автозаводського районного суду від 12 листопада 2009 року (а.с. 192-193).
Однак, як встановлено судовим розглядом ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2010 року по справі №8-19/10 заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про поділ сумісного майна - задоволено, рішення суду скасовано. Розгляд справи призначено на 16 квітня 2010 року (а.с. 200-201).
29 квітня 2010 року ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про поділ сумісного майна, залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою без поважних причин позивача у судове засідання (а.с. 202)
Як випливає із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію за ОСОБА_7 нерухомого майна відсутні (а.с. 227).
При цьому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, станом на дату розгляду справи, наявні записи про державну реєстрацію іпотеки №3943830 та №3944138 від 19 травня 2008 року на об'єкт нерухомого майна, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3(а.с. 223-226).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови покладено на відповідачів.
Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Микола Миколайович не здійснив усіх необхідних та достатніх дій щодо розшуку майна боржника, а тому передчасно повернув виконавчий документ стягувачу.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову Національного банку України повністю.
Відповідно до пункту 2 та 3 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позов Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106, адреса місцезнаходження: вул. Інститутська, 9, м.Київ, 01601) до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла Миколи Миколайовича (вул. Героїв-пожежників, 13, м.Полтава, 36014), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_6, 39600) про визнання протиправними дії та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича з винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10 липня 2018 року у виконавчому провадженні №31293975,
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича про повернення виконавчого документу стягувачу від 10 липня 2018 року у виконавчому провадженні №31293975.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36000) судові витрати, понесені Національним банком України (код ЄДРПОУ 00032106, адреса місцезнаходження: вул. Інститутська, 9, м.Київ, 01601) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3524 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повний текст рішення проголошений 04 вересня 2018 року.
Суддя С.О. Удовіченко