03 вересня 2018 р. Справа № 1440/1962/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001
третя особа:Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54020
про:скасування постанови від 31.07.2018 р. ВП № 56791435,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, ВПВР УДВС ГТУЮ) від 31.07.2018 року ВП № 56791435 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ним на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та у квітні 2018 року виплачено різницю пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року. Різницю між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченим розміром пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року буде виплачено ОСОБА_1 частинами, в період з 01.01.2019 року по 01.06.2021 року, що підтверджується дорученням з відкладною виплатою. У виконавчому документі не вказано, що виплату перерахованої пенсії має бути проведено одноразовим платежем, що ця виплата обмежена певним часовим проміжком, тому, на думку позивача, його дії, що відповідають положенням Постанови № 103, не можуть вважатися невиконанням судового рішення.
Ухвалою від 15.08.2018 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справою.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Постанова № 103, на яку посилається позивач, не регулює порядок виконання судових рішень, та її норми в жодному випадку не є підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків, що покладені на нього судовим рішенням. Матеріали виконавчого провадження підтверджують, що станом на 31.07.2018 року рішення суду позивачем в частині виплати заборгованості з пенсії за період 2016 - 2017 роки не виконано. Враховуючи викладене, державним виконавцем правомірно було винесено постанову про накладення штрафу.
Представники позивача та відповідача надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Суд дослідив матеріали справи, оцінив надані докази в їх сукупності та встановив наступне.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі № 814/818/18 зобов'язано ГУ ПФУ провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015; статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992; довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області ПС № 8817 від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення.
На виконання рішення суду, 26.06.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.
Виконавчий лист пред'явлений стягувачем (ОСОБА_1) на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ.
17.07.2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56791435 по примусовому виконанню виконавчого листа від 26.06.2018 року у справі № 814/818/18. У постанові про відкриття виконавчого провадження держаним виконавцем зобов'язано боржника (ГУ ПФУ) виконати рішення суду протягом 10 робочих.
Позивач постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 24.07.2018 року.
ГУ ПФУ листом від 27.07.2018 року № 5938/08 повідомило відповідача, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі № 814/818/18 ним 06.04.2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Виплату перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року у загальному розмірі 11032,68 грн. проведено у квітні 2018 року. Доплату різниці пенсії за період з 01.01.2016 року 31.12.017 року у розмірі 66204,75 грн. буде виплачуватись відповідно до порядку, передбаченому Постановою № 103, з 01.01.2019 року.
Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ від 31.07.2018 року в рамках виконавчого провадження ВП № 56791435 по примусовому виконанню виконавчого листа від 26.06.2018 року у справі № 814/818/18, винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ штрафу у розмір 5100,00 грн.
Як вказано в постанові від 31.07.2018 року ВП № 56791435: «… Станом на 31.07.2018 року боржником здійснено лише перерахунок. Отже, рішення не виконано в повному обсязі …».
Приймаючи рішення у справі, судом враховано наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404), за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.
Розмір штрафу визначений ч. 1 ст. 75 Закону України № 1404.
Позивач визнав, що у встановлений виконавцем строк виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року проведено не було.
Згідно зі ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вказано у ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справі здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є зокрема Закон України № 1404.
Постанова № 103 не регулює порядок виконання судових рішень, та її норми в жодному випадку не є підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків, що покладені на нього такими рішеннями.
Як зазначає ГУ ПФУ, станом на 31.07.2018 року ним рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі № 814/818/18 фактично виконано, що, на думку позивача, виключає накладення на нього штрафу. Проте, як вказано вище, це не відповідає дійсності.
Суд відхилив доводи ГУ ПФУ про наявність поважних причин невиконання рішення суду. По-перше, ці доводи суперечать твердженням позивача про те, що рішення суду було фактично виконано. По-друге, відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів не підтверджені відповідними доказами. По-третє, як вказано вище, аргументи позивача щодо того, що порядок виконання судових рішень регулюється Постановою № 103, є помилковими.
Суд не погодився з позивачем в тому, що відсутність у рішенні суду вказівок щодо проведення виплати одноразовим платежем та щодо граничного терміну такої виплати, дозволяє виконання рішення суду на умовах, встановлених Постановою № 103. За відсутності у резолютивній частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі № 814/818/18 (відповідно, і у виконавчому листі) особливих вказівок щодо порядку та строку виплати, його виконання має здійснюватися за загальними правилами, встановленими Законом України № 1404.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, дослідивши надані докази, на підставі аналізу норм чинного законодавства України суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 205, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 34889877) - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник