Справа № 815/2274/18
27 серпня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства "Фірма Емералд Моторс" до Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Дочірнє підприємство "Фірма Емералд Моторс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 91-97) про:
скасування податкового повідомлення-рішення "С" №0002621406 від 16.01.2018р., прийняте ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акту перевірки №1946/15-32-14-01/30315638 від 21.12.2017р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій код платежу 21080900, сума штрафних (фінансових) санкцій - 377 382,30 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2018р. дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.05.2018р. відкрито загальне позовне провадження по справі.
Ухвалою суду від 30.07.2018р., яка занесена до журналу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснював оприбуткування грошових коштів у повному розмірі у день надходження грошових коштів шляхом здійснення відповідного запису в книзі обліку розрахункових операцій та зроблено відповідний запис в касовій книзі підприємства, у зв'язку з чим, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002621406 від 16.01.2018р. є не правомірними.
Через канцелярію суду від представника позивача надійшла (27.08.2018р. за вхід. №24913/18) заява про розгляд справи за його відсутності, у порядку письмового провадження. (а.с. 124)
Відповідач повідомлявся про дату та час розгляду справи, однак представник до судового засідання не з'явився. Згідно відзиву на позовну заяву (23.06.2018р. за вхід. №17975/18) представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що під час перевірки встановлено, що Z- звіт №612 від 21.10.2016р. відображено у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) №3000027534/4 від 20.07.2016р., де запис здійснений 20.10.2016р. із відображенням надходження готівки у сумі 75 476,46 грн. за 20.10.2016р., чим порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004р. (а.с. 108-110)
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов відповідача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, встановив наступне.
У період з 22.08.2017р. по 14.12.2017р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Фірма Емералд Моторс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016р. по 30.06.2017р., за результатами якої складено акт №1946/15-32-14-01/30315638 від 21.12.2017р. (а.с. 16-15)
Перевіркою встановлено порушення вимог п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБ України №637 від 15.12.2004р. в частині не оприбуткування готівкових коштів у КОРО у сумі 75 476,46 грн.
На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення "С" №0002621406 від 16.01.2018р., яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій - 377382,30 грн. (а.с. 13)
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 727 від 20 серпня 2015 року, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Наведені норми прямо зобов'язують контролюючий орган безпосередньо встановлювати при перевірці факти порушень саме платником податків, що перевіряється, норм податкового, валютного та іншого законодавства, забезпечувати їх чітке та системне викладення.
Під час перевірки встановлено, що Z- звіт №612 від 21.10.2016р. відображено у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) №3000027534/4 від 20.07.2016р., де запис здійснений 20.10.2016р. із відображенням надходження готівки у сумі 75 476,46 грн. за 20.10.2016р.
У вищезазначеній КОРО Розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій» відсутні записи про їх використання, розрахункова книжка №3000027534/1 від 05.02.2015р. серія НААА №188701-188800 не використовувалась.
Таким чином, Z- звіт №612 від 21.10.2016р. знятий з РРО №3000027534 о 08:06 год. 21.10.2016р., а запис у КОРО №3000027534/4 зроблений 20.10.2016р., що свідчить про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій, так як оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків РРО (даних РК).
Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБ України №637 від 15.12.2004р., а саме не оприбуткування готівкових коштів у КОРО у сумі 75 476,46 грн.
Так, відповідно до п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБ України №637 від 15.12.2004р. уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Судом встановлено, що Z- звіт №612 від 21.10.2016р. (а.с. 55) відображено у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) №3000027534/1 від 20.07.2016р. (а.с.49-52), де запис здійснений 20.10.2016р. із відображенням надходження готівки у сумі 75 476,46 грн. за 20.10.2016р. (а.с. 50)
При цьому, у вищезазначеній КОРО Розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій» відсутні записи про їх використання, розрахункова книжка №3000027534/1 від 05.02.2015р. серія НААА №188701-188800 не використовувалась. Зазначене підтверджується поясненнями головного бухгалтера ДП "Фірма Емералд Моторс" ОСОБА_1., яка на запит ГУ ДФС в Одеській області від 14.12.2017р. вказала, що у даному випадку РК не використовувались.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками акту перевірки, яким встановлено, що Z- звіт №612 від 21.10.2016р. знятий з РРО №3000027534 о 08:06 год. 21.10.2016р., а запис у КОРО №3000027534/4 зроблений 20.10.2016р., що свідчить про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій, так як оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків РРО (даних РК).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБ України №637 від 15.12.2004р. в частині не оприбуткування готівкових коштів у КОРО у сумі 75 476,46 грн.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002621406 від 16.01.2018р., яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій - 377382,30 грн. прийнято ГУ ДФС в Одеській області правомірно.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ДП "Фірма Емералд Моторс", оскільки позивачем порушено вимоги п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБ України №637 від 15.12.2004р. в частині не оприбуткування готівкових коштів у КОРО у сумі 75 476,46 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати не повертаються згідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Фірма Емералд Моторс" (код ЄДРПОУ 30315638, адреса: пр.-т М. Жукова, буд. 2, м. Одеса, 65101) до Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про скасування податкового повідомлення-рішення "С" №0002621406 від 16.01.2018р., прийняте ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акту перевірки №1946/15-32-14-01/30315638 від 21.12.2017р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій код платежу 21080900, сума штрафних (фінансових) санкцій - 377 382,30 грн. - відмовити.
У разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати позивачу не повертаються згідно ст. 139 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення суду складений та підписаний суддею 03.09.2018р.
Суддя Балан Я.В.