Справа № 214/2592/18Суддя 1 інстанції Попов В. В.
Номер провадження 33/774/224/К/18Суддя- доповідач Пістун А. О.
03 вересня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю: ОСОБА_2,
захисника Бабаліч М.М.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. 00 коп., в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин. Так, 13.04.2018 року, о 23 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2102», н/з НОМЕР_1, рухався біля будинку 90 по пр. Героїв-підпільників в м. Кривому Розі, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови). Від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння відмовився, в тому числі в медичному закладі, у присутності двох свідків, чим було порушено вимоги п. 2,5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, так як вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
В обґрунтування вимог про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, ОСОБА_2 зазначає, що не був присутній при розгляді справи в суді, а копію постанови отримав лише його захисник 07 серпня 2018 року, тому не мав можливості оскаржити її в передбачений законом строк.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що працівниками поліції під час направлення його на огляд на стан сп'яніння було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння та порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Порушення полягають у тому, що працівник патрульної поліції огляд на стан сп'яніння розпочав без понятих, крім цього під час огляду не застосовував спеціальний технічний засіб і не роз'яснив порядок його застосування, а також не видав направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Крім цього, ОСОБА_2 зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте працівники поліції на його вимогу не хотіли надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
На думку ОСОБА_2 суд належним чином не дослідив надані докази, не допитав свідків та самого працівника поліції, не викликав його до суду, не в повній мірі дослідив відео з боді камер, тому поверхнево розглянув справу і виніс незаконне рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і достовірні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також судом було порушено вимоги закону та розглянуто справу за його відсутності, а матеріалах справи відсутні докази того, що він належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник Бабаліч М.М. вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі й наполягали на її задоволенні.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Так, статтями 289, 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати справу.
Оскільки ОСОБА_2 заявив відповідне клопотання, а з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи проводився за його відсутності та його захисника, крім того відсутні відомості про отримання ними копії постанови у межах строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що цей строк був пропущений з поважної причини, і вважає за необхідне його поновити та розглянути апеляційну скаргу по суті.
Згідно ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 075497 від 13 квітня 2018 року, який складений у відповідності із вимогами ст. 256 КУпАП;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які долучені до матеріалів справи, де кожен з них підтвердили те, що 13.04.2018 року в їх присутності водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку;
- відеозаписом із боді - камери інспектора патрульної поліції, на якому відображено факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а також обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, з відеозапису вказаних подій вбачається, що ОСОБА_2 пояснив працівникам поліції, що він вживав алкоголь, а саме пив пиво, а потім відмовився від проходження в медичному закладі охорони здоров'я огляду для визначення стану сп'яніння. При цьому ОСОБА_2 не пояснював, що він вживав безалкогольне пиво.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, не допускається.
Також в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.) зазначено, що судам слід враховувати, те що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Так, згідно п. 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тому суд першої інстанції, належним чином мотивувавши свої висновки, правильно встановив всі обставини, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, підлягають з'ясуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і дійшов обґрунтованого висновку доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині того, що судом було порушено ст. 268 КУпАП та розглянуто справу за його відсутності, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Так, з матеріалів справи, а саме з пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, проте до суду на зазначений час не з'явився (а.с.1, 4, 5). Судом неодноразово відкладався судовий розгляд та ОСОБА_2 повідомляли про місце, дату і час судового засідання, але він відмовлявся отримувати судові повістки. Суд розцінив це як дії, спрямовані на ухилення від явки до суду з метою затягування строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року в матеріалах справи не міститься направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так як, відповідно до розділу ІІ вищевказаної Інструкції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається, тоді, коли водій погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, а ОСОБА_2 відмовився від проходження такого огляду.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та клопотання захисника Бабаліча М.М., наданого під час апеляційного розгляду, в частині, того, що суд першої інстанції не викликав і не допитав свідків по справі у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню.
Ст.ст.251, 252 КУпАП передбачено, що суд оцінивши докази в їх сукупності, при наявності суперечностей між ними, викликає для допиту свідків та витребує додаткові докази по справі. В даній справі судом було досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи, на якому в повній мірі відображено всі дії співробітників патрульної поліції, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також пояснення самого ОСОБА_2, тому виклик свідків не містить належного обґрунтування необхідності допиту з обставин, які можуть суттєво вплинути на рішення суду.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обставини якого зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 075497 від 13 квітня 2018 року.
На думку суду апеляційної інстанції накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП та призначив покарання в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При апеляційному перегляді порушень судом вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не встановлено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив поза розумним сумнівом та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та направлення провадження на новий розгляд, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області А.О. Пістун