Справа № 206/2941/18
Провадження № 1-кп/206/276/18
"04" вересня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040700000257 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого:
- 10.12.2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року на підставі ст. 6 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року, не відбуту частину покарання скорочено на половину (9 місяців 17 днів) та призначено термін покарання 2 роки 9 місяців 16 днів;
- 12.01.2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 395 КК України до арешту терміном 1 місяць;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник-адвокат - ОСОБА_5
ОСОБА_3 , будучи особою, яку засуджено вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2013 року за ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, знов вчинив умисний злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.
09.03.2018 року приблизно о 11 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 68 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпро, виявив на землі медичний шприц номінальною ємністю 2 мл., заповнений рідиною світло-коричневого кольору до відмітки приблизно 1 мл., яку останній за кольором та запахом визначив для себе як наркотичний засіб «опій». В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання в якості наркотичного засобу «опій» рідини, яка знаходилась в зазначеному медичному шприці, без мети збуту, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , порушуючи вимоги Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 року, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений
ст. 307 КК України, привласнив раніше виявлений медичний шприц та поклав
в ліву внутрішню кишеню одягнутої на ньому куртки чорного кольору, тим самим придбав та почав незаконно зберігати при собі в якості наркотичного засобу «опій» вказану рідину після чого пішки попрямував до зупинки громадського транспорту, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 55Г.
Цього ж дня, приблизно о 11 годині 15 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги 55Г, палив тютюнові вироби в забороненому місці, внаслідок чого був помічений інспекторами 8 роти 1 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро. За паління тютюнових виробів
в забороненому місці інспектором 8 роти 1 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро лейтенантом поліції ОСОБА_6 притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, про що винесено постанову серії АА № 064533. На запитання працівників поліції чи маються у ОСОБА_3 заборонені для зберігання предмети, останній відповів, що він зберігає при собі медичний шприц з наркотичним засобом «опій», у зв'язку із чим було викликано слідчо-оперативну групу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
09.03.2018 року о 11 годині 30 хвилин, слідчому СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 ОСОБА_3 , який знаходився на зупинці громадського транспорту, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги 55Г, в присутності двох понятих надав для огляду та вилучення з лівої внутрішньої кишені одягнутої на ньому куртки чорного кольору медичний шприц номінальною ємністю 2 мл., заповнений рідиною світло-коричневого кольору до відмітки приблизно 1 мл., який він незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.
Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1/8.6/1168 від 21.03.2018 року:
- надана на експертизу рідина світло-коричневого кольору, масою 1,028 г, яка виявлена та вилучена 09.03.2018 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,049 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року перевищує невеликі розміри наркотичних засобів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у скоєному злочині розкаявся, підтвердив фактичні обставини, викладені в установчій частині вироку, та суду пояснив наступне.
09.03.2018 року він був зупинений працівниками поліції за паління тютюнових виробів на зупинці по вул. 20-річчя Перемоги, 55, у м. Дніпро та у процесі його огляду вони вилучили раніше знайдений ним шприц з опієм, який він хотів вжити пізніше.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_3 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, в зв'язку з тим, що не оспорює обставини, викладені в обвинувальному акті.
Покази обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники судового процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, при відсутності сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених судом, тобто в незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога перебував з 12.01.1989 року з діагнозом: "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності", знятий з обліку 03.02.2014 року по відсутності даних (т. 1 а.п. 30), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 31), задовільно характеризується за місцем проживання (т. 1 а.п. 32).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому правопорушенні.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину, оскільки в нього наявна не знята та не погашена судимість за попереднім вироком за ст. 395 КК України.
Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.
Приймаючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 369, 371-374 КПК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 : не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/1168 від 21.03.2018 року в розмірі 715 грн.
Речові докази: медичний шприц номінальною ємністю 2,0 мл, з інєкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться опій ацетильований кількістю 0,474 гр, який передано до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 000854) - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1