Справа №127/21125/18
Провадження №1-кс/127/10985/18
30 серпня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю скаржника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасового вилученого майна по кримінальному провадженні № 12017020010004025.
У скарзі заявник просить визнати незаконною бездіяльність слідчого СВ Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , оскільки судом було прийнято рішення про повернення коштів на рахунок ОСОБА_3 , тому просив повернути майно.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив повернути вилучене майно законному власнику.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення скарги.
Слідчий суддя, заслухавши думку скаржника, слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Згідно до п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ВВП ГУНП у Вінницькій області проводиться розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР № 12017020010004025 від 21 серпня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2018 року накладено арешт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , та грошові кошти на даному рахунку, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в банку АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, з метою заблокування подальшого руху вказаних коштів та поверненню їх в законному порядку потерпілому. Зобов'язано повернути потерпілому ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25 700 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання під розписку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування по кримінальному провадженню 12017020010004025 від 21 серпня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України не завершено.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Так, слідчим не було вжито належних заходів для повернення потерпілому ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 25 700 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 .
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 169, 234, 236, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати АТ «Ощадбанк» повенрути належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25 700 (двадцять п'ять тисяч сімсот) гривень, які знаходяться на арештованому розрахунковому рахунку в Запорізькій філії АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на розрахунковий рахунок, відкритий у Вінницькій філії АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя