Справа № 161/17115/17
Провадження № 1-кп/161/191/18
м. Луцьк 04 вересня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
представника потерпілої - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017030010003800 від 16.08.2017 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
- за ст.185 ч.3 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 , 16.08.2017 року, близько 00:50 год., діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , шляхом взлому вхідних дверей проник до підвалу № 6, звідки таємно викрав каркас металевого ліжка, який складається із металевої сітки та двох билець, вартістю 190,83 грн., 2 металеві гирі вагою 6 кг., вартістю 129 грн. кожна, 2 трубчастих радіатора опалення вартістю 159,03 грн. кожен, 10 металевих профілів вартістю по 1,54 грн. кожне, 2 металеві конструкції у вигляді «драбини» висотою 1 м., вартістю 49,25 грн. кожна, 2 металеві конструкції у вигляді «драбини» висотою 2 м., вартістю 114,40 грн. кожна, металеву трубу висотою 2 м., діаметром 25мм., вартістю 68,12 грн., бронзовий кран вартістю 138,83 грн., оцинкований лист бляхи вартістю 16,93 грн., металеву деталь циліндричної форми (сантехнічне коліно) вартістю 18,98 грн., 2 металеві бляхи білого кольору, вартістю 7,70 грн. кожна, світильник на чотири лампи вартістю 50 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1417,85 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочинів визнав частково, зокрема, визнав факт викрадення майна в комірці № 6 підвального приміщення, зокрема, радіатори, гантелі, оцинкований кран та світильник, а інші речі були розкидані по загальному підвальному приміщенні, тому й вважав, що дані речі, що були розкидані нікому не належать, однак заперечував факт взлому ним вхідних дверей комірки підвального приміщення АДРЕСА_3 , оскільки зазначив, що вказані вхідні двері були виламані з коробкою, тобто обвинувачений вчинив даний злочин без проникнення в інше приміщення. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав. Обвинувачений ОСОБА_7 просив суд суворо його не карати.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5 , яка показала, що 16.08.2017 року, в ранці вона прийшла на роботу та від свого колеги дізналася, що телефонували працівники поліції та повідомили про те, що ОСОБА_5 обікрали. Прибувши до будинку, вона дізналася від працівників поліції, що обікрали її комірку № 6, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку № 7 по пр. Молоді в м. Луцьку. Також ОСОБА_5 дізналася, що в тому ж підвальному приміщенні було здійснено крадіжки з інших п'яти комірчин, шляхом зрізання навісних замків та взлому дверей. Крім того, в її комірчині № 6 вона побачила, що вхідні двері були виламані з коробкою та викрадено ряд речей. Від працівників поліції вона дізналася, що до вчинення крадіжки з її комірчини причетний ОСОБА_7 , який був затриманий на «гарячому». Крім того, потерпіла звернула увагу суду на те, що вхідні двері в її комірчину були зачинені металевою рейкою та на два навісні замки, які були не пошкоджені, а двері виламані разом з коробкою. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням зменшення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди підтримала та просила задовольнити, а також потерпіла наполягала на призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виключно суворого покарання;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що він є оперативним працівником поліції. В ніч з 15 на 16 серпня 2017 року, близько 00:30 год. він разом з іншими оперативними працівниками їхали на автомобілі по пр. Молоді в м. Луцьку, та помітили автомобіль червоного кольору марки «Фіат», який був припаркований біля будинку № 7, а саме неподалік входу в підвальне приміщення вказаного будинку. В салоні автомобіля знаходився водій. Через певний час водій вказаного автомобіля вийшов та відкрив багажник та повернувся в салон автомобіля, а в цей час інший невідомий чоловік вийшов з підвального приміщення з мішком в руках та поклав даний мішок в багажник автомобіля та повернувся назад в підвал. Так повторилося близько трьох раз, після чого ОСОБА_8 з іншими працівниками поліції підійшли до автомобіля марки «Фіат» та представилися. В ході розмови було встановлено, що ОСОБА_7 здійснював крадіжку металевих конструкцій з підвального приміщення. В подальшому було викликано слідчо-оперативну групу;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , який показав, що вранці 15.08.2017 року він прийшов в підвальне приміщення АДРЕСА_3 , відкрив ключами вхідні двері, які були закриті на два навісні замки, взяв баскетбольний м'яч, закрив двері на ті ж з навісні замки та поїхав на гру. На наступний день, тобто 16.08.2017 року, ОСОБА_9 дізнався від його матері ОСОБА_5 про те, що в їхньому підвалі № 6 були виламані вхідні двері та здійснено крадіжку. Того ж дня, ввечері, ОСОБА_9 пішов до приміщення підвалу № 6, що по АДРЕСА_2 та побачив, що вхідні двері були пошкоджені та відкриті, а в середині був безлад та відсутні речі;
-протоколом огляду предметів від 12.10.2017 року;
-протоколами огляду предметів від 20.10.2017 року;
-висновком експерта № 549 від 12.10.2017 року;
-протоколами проведення слідчого експерименту від 16.08.2017 року;
-висновком товарознавчої експертизи № 549 від 12.10.2017 року;
-протоколами огляду місця події від 16.08.2017 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_7 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаними з проникненням в інше приміщення, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не ламав вхідних дверей в комірчину потерпілої, судом до уваги не приймається, оскільки такі його покази повністю спростовуються показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_9 , а також іншими доказами, що знаходяться в матеріалах справи, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою.
Також, твердження захисника щодо перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 на ст.185 ч.1 КК України, судом до уваги не приймається, оскільки як встановлено в судовому засіданні, комірчина № 6 в підвальному приміщенні яким користується потерпіла закривалась на 2 замки, що об'єктивно стверджується показами потерпілої та свідка, також, які є послідовними та чітко узгоджуються, як між собою, так і матеріалами кримінального провадження і протоколами огляду місця події від 16.08.2017 року.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не вбачає.
Визначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання за яким характеризується із задовільної сторони, однак свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, не розкаявся у вчиненому, офіційно не працює, потерпіла наполягала на призначенні судом виключно суворого покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , останній протягом судового слідства взагалі не відшкодував завдані збитки потерпілій, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто ОСОБА_7 слід призначити мінімальне покарання за ст.185 ч.3 КК України, у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і буде відповідати вимогам ст.65 КК України.
Цивільний позов представника ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід задовольнити частково, матеріальну шкоду, слід стягнути в повному розмірі у зв'язку повним обґрунтуванням та документально підтвердженими доказами, а моральну шкоду в розмірі 3000 грн.. Визначаючи розмір морального відшкодування, суд виходив із принципів розумності, виваженості та врахував характер і тривалість страждань потерпілої, істотне вимушення змін у її життєвих стосунках.
Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 ..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 4961,98 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня дев'яносто вісім копійок) гривень та моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати в сумі 1186,44 (одна тисяча сто вісімдесят шість гривень сорок чотири копійки) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 549 від 12.10.2017 року.
Речові докази - плоскогубці, рукоятки яких виготовлені з пластику синього кольору, дві рукавиці помаранчевого кольору виготовлені з тканини, ніж складний з червоною рукояткою, лезо ножа виготовлене з металу сірого кольору, ліхтарик чорного кольору, металевий дріт, складений шестигранний набір ключів із рукояткою сірого кольору, ніж розкладний із металу із рукояткою жовтого кольору, ліхтарик бордового кольору, металева відмичка з трубкою сірого кольору, поліетиленовий пакет в якому знаходиться частина труби, виготовленої із металу жовтого кольору з маркуванням РУ10 50, що знаходяться в камері схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області - знищити.
Речові докази - портсигар виготовлений із металу в якому знаходиться одна сигарета, 2 запальнички марки «Біг», запальничка марки «Стар», запальничка марки «Смайл», запальничка зеленого кольору без маркування, брелок жовтого кольору, мобільний телефон чорного кольору марки «LG» IMEI - НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку «ВФ «Україна» № НОМЕР_2 , що знаходяться в камері схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області - повернути ОСОБА_7 за належністю.
Речовий доказ - одна купюра номіналом 2 (дві) гривні, що знаходиться в камері схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області - звернути в дохід держави в погашення судових витрат.
Речові докази - каркас металевого ліжка, який складається із металевої сітки та двох билець, 2 металеві гирі вагою 6 кг., 2 трубчастих радіатора опалення, 10 металопрофілів, 2 металеві стелажі висотою 1 м., 2 металеві стелажі висотою 2 м., металеве трубу довжиною 2 м., діаметром 2,5 см., товщина стінки 9 мм., кран бронзовий, оцинкований лист, металева дриль циліндричної форми (коліно), 2 металеві бляхи білого кольору, світильник та чотири лампи, що передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити останній за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.