Справа № 161/3767/18
Провадження № 2/161/1768/18
(заочне)
29 серпня 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (надалі -ПАТ КБ “Приватбанк”) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачу згідно укладеного договору № б/н від 27.11.2013р. було надано кредит у розмірі 4000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Оскільки відповідач у порушення норм Закону та умов договору не повертає кредит та кошти за користування кредитом, станом на 04.03.2018року заборгованість за кредитним договором становить 12005,59гривень, з яких: тіло кредиту - 1742,73гривень, заборгованість по процентах за користування кредитом -3294,62 гривень, заборгованість за пенею -5920,35грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 547,89 грн. - штраф (процентна складова).
Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 12005,59 гривень та 1762 грн. судового збору.
Представником позивача суду було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчать надіслані повідомлення та оголошення на сайті судової влади. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч.1 ст. 287 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із змісту ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 526-527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу згідно укладеного договору № б/н від 27.11.2013р. було надано кредит у розмірі 4000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав в повному об'ємі. Однак, ОСОБА_1 не повертає отримані кредити відповідно до графіків погашення кредитів та відсотків, в зв'язку з чим не виконує зобов'язання належним чином і, згідно наданого представником позивача та перевіреного судом розрахунку ПАТ КБ “Приватбанк”, станом на 04.03.2018року заборгованість за кредитним договором становить 12005,59гривень, з яких: тіло кредиту - 1742,73гривень, заборгованість по процентах за користування кредитом -3294,62 гривень, заборгованість за пенею -5920,35грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 547,89 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві просить суд стягнути пеню в розмірі 5920,35 грн. та штрафи в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина), 547,89грн. (процента складова).
Як слідує із змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України , розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що розмір пені значно завищений у порівнянні з розміром основної заборгованості за кредитним договором.
Суд відмовляє в частині задоволення позовних вимог банку про стягнення штрафу, та подвійної пені , виходячи з того, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України .
Як слідує із змісту статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності, одного виду, за одне й те ж саме правопорушення.
Позивач у позовній заяві просить застосувати пеню як вид цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором. Разом з тим, позивач просить суд стягнути штраф - як вид цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є
одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором суперечить вищевказаним положенням статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж саме порушення.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс 15 і відповідно до положень ч. 1 ст.360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача встановлену в судовому засіданні заборгованість за кредитним договором в сумі 5537,35 гривень. (12005,59-5920,35-547,89).
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити .
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1762 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 4 , 5, 12, 13 , 141, 258, 259, 263-265, 287 ЦПК України , ст.ст. 526, 527, 1054 Цивільного Кодексу України, суд, -
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 5537,35 гривень (п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 35 копійок) та 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) судових витрат по справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити .
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду складено 03.09.2018.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта