Справа № 161/7274/18
Провадження № 2/161/2386/18
(заочне)
29 серпня 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Турук І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна іпотечна установа, про поділ майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна іпотечна установа, про поділ майна подружжя.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач та відповідач перебували з 11.11.2011 року до 14.05.2015 року у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними було придбана квартира № 16, що знаходиться у будинку № 19 по проспекту Грушевського у м. Луцьку. Вказана квартира була передана в іпотеку згідно договору про іпотечний кредит №26-62/11-00350-с-а від 28.12.2011 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», виконання зобов'язання за яким, забезпечувалося іпотечним договором №20982-90303/1211 від 28.12.2011 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
02 лютого 2012 року згідно Договору відступлення права вимоги №45/12 ПАТ «Фінанси та кредит» передав всі права вимоги за вищезазначеними договорами Державній іпотечній установі.
Вказує, що станом на день подання даного позову до суду, вони з відповідачем продовжують сплачувати щомісячні платежі, заборгованості за кредитним договором немає.
Також зазначає, що оскільки іпотечний договір укладений між банком та відповідачем, та вчинявся ним в інтересах сім'ї, з метою отримання від фінансової установи грошових коштів, необхідних для придбання житла, такий договір створює обов'язки не лише для відповідача, але й для неї, у тому числі спільні з ОСОБА_2 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за договором банківського кредиту.
На підставі наведеного просить суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частки квартири №16, що знаходиться у будинку № 19 по проспекту Грушевського у м. Луцьк та покласти на неї обов'язок з виконання зобов'язань, передбачених договором про іпотечний кредит №26-62/11-00350-с-а від 28.12.2011 року укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в рівних частках із відповідачем.
Ухвалою суду від 29 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 14 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
До початку судового засідання представник позивача подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 травня 2015 року розірвано (а.с. 16).
За час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 28 грудня 2011 року було придбано квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 26).
Зазначена квартира була придбана за кредитні кошти, отримані на підставі договору про іпотечний кредит № 26-62/11-00350-с-а, укладеного 28 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за яким відповідач отримав у кредит 80000 грн. зі сплатою 14,50 % річних терміном до 27 грудня 2021 року (а.с. 17-25).
У той же день для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено іпотечний договір №20982-90303/1211, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1.
02 лютого 2012 року згідно Договору відступлення права вимоги №45/12 ПАТ «Фінанси та кредит» передав всі права вимоги за вищезазначеними договорами Державній іпотечній установі (а.с. 30-31).
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані з сім'єю інтереси одного з подружжя.
Такий же висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 09 липня 2018 року у справі № 61-5127св18.
Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Підстав для відступу від начала рівності часток подружжя, судом не встановлено і сторони в суд таких доказів не надали.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що слід провести поділ спільного майна подружжя та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по ? частини квартири АДРЕСА_2.
Однак, не підлягає до задоволення вимога позивача про покладення на неї обов'язку з виконання зобов'язань, передбачених вищезазначеним договором про іпотечний кредит, оскільки, обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Крім того, сторони договору про іпотечний кредит не позбавлені права на підставі п. 10.2 договору, внести зміни або доповнити вказаний договір щодо нового іпотекодавця ОСОБА_1 (а.с. 24).
При цьому, суд також враховує ту обставину, що в силу вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача майна. Тому права Державної іпотечної установи при задоволенні позову не будуть порушені.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, слід стягнути 1625 грн. судового збору, відповідно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, на підставі ст. 60, 61, 69 - 72 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Провести поділ спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по ? частини квартири АДРЕСА_1.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення в повному обсязі складено 03 вересня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_3