Справа № 148/826/18
Провадження №2/148/511/18
Іменем України
27 серпня 2018 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.
за участю: секретаря Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Тульчинського районного споживчого товариства Вінницької обласної спілки споживчих товариств, про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії, -
До Тульчинського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Тульчинської державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.12.2017 позивач звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори із заявою про скасування заборони - обтяження архівний серія та номер: 1900119VINNTSA2, виданий 13.01.2000, видавник: Тульчинська райспоживспілка, яку внесено Тульчинською державною нотаріальною конторою 13.07.2007. У разі відмови у скасуванні заборони, позивач просив винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Однак, 03.03.2018 від завідуючої Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. надійшов лист, у якому позивача повідомлено, що скасувати заборону нотаріальна контора не має можливості, в зв'язку з тим, що відповідно до листа про надання інформації Державного нотаріального архіву Вінницької області, заборони на майно не виявлено. Позивач вважає, що таким чином, йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та вказує, що Тульчинською нотаріальною конторою 13.07.2007 до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна внесено заборону на невизначене майно, однак у нього будь-яких непогашених заборгованостей та зобов'язань перед Тульчинським районним споживчим товариством Вінницької обласної спілки споживчих товариств не має.
Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. щодо відмови вчинити реєстраційну дію щодо припинення обтяження у вигляді заборони на невизначене майно власника ОСОБА_1. Припинити обтяження у вигляді заборони відчуження на невизначене нерухоме майно власника ОСОБА_1, внесеного на підставі: архівний серія та номер: 1900119VINNTSA2, виданий 13.01.2000, видавник: Тульчинська райспоживспілка, яке внесено Тульчинською державною нотаріальною конторою 13.07.2007 та зобов'язати державного нотаріуса Сухомлин О.А. провести відповідну реєстраційну дію. Стягнути з Тульчинської державної нотаріальної контори понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати - судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій просить розгляд справи здійснювати у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Представник відповідача - Тульчинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, завідувачем Тульчинської нотаріальної контори Сухомлин О.А. на адресу суду надіслано листа, у якому нотаріальна контора проти задоволення позову не заперечує, розгляд справи просить здійснювати у відсутність представника. Також, нотаріальна контора зазначає, що згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Тульчинською державною нотаріальною конторою 13.01.2000 накладено арешт (фіміда), архівний серія та номер 1900119VINNTSA2, на підставі повідомлення Тульчинської райспоживспілки та перенесено 13.07.2007 до нового реєстру на ім"я ОСОБА_1. При розгляді звернення ОСОБА_1, отримано лист з Державного нотаріального архіву Вінницької області від 06.02.2018 за № 375/01-18 про те, що документи, які стали підставою реєстрації заборони у Державному нотаріальному архіві Вінницької області відсутні.
Представник третьої особи - Тульчинського районного споживчого товариства Вінницької обласної спілки споживчих товариств, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Листом Тульчинської державної нотаріальної контори № 155/01-16 від 03.03.2018, позивачу ОСОБА_1 на подану ним заяву від 14.12.2017 № 2146/01-16 повідомлено, що скасувати заборону, накладену на його ім'я на підставі повідомлення Тульчинської райспоживспілки від 13.01.2000, не можливо, в зв'язку з тим, що відпровідно до листа про надання інформації Державного нотаріального архіву Вінницької області від 06.02.2018 № 375/01-18, заборони не виявлено, та запропоновано позивачу звернутися до суду для вирішення даного питання (а.с. 6).
Згідно довідки Тульчинського районного споживчого товариства Вінницької обласної спілки споживчих товариств № 26 від 02.03.2018, у Тульчинського районного споживчого товариства, що є правонаступником Тульчинської райспоживспілки, до позивача ОСОБА_1 будь-яких непогашених заборгованостей та зобов'язань не має (а.с. 8).
Відповідно до копії довідки Державного нотаріального архіву Вінницької області № 375/01-18 від 06.02.2018, відповідно до наряду "Розпорядження по накладенню і зняттю заборони відчуження нерухомого майна" за 2000 рік по фонду Тульчинської державної нотаріальної контори даних про заборону, накладену 13.01.2000 на майно ОСОБА_1 не виявлено (а.с. 23).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Таким чином, з огляду на викладене, в судовому засіданні встановлено, що позивач, володіючи майном, не може в повній мірі ним розпорядитися через наявність заборони на його відчуження, що порушує його право на власність, передбачене законом.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" (надалі Закон) нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Згідно ст. 50 Закону, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ст. 73 Закону, нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 74 Закону, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Відповідно до п. 5.1., п. 5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема, кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В даному випадку визнання позову представником відповідача не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене та враховуючи, що позивач в даний час позбавлений можливості належним чином розпоряджатися своїм майном, підстави для збереження обтяження накладеного відповідачем відсутні, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про навність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 391 ЦК України, ст. 49-50, 73-74 Закону України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. 5, 10, 19, 76-78, 81, 89, 95, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати бездіяльність державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. щодо відмови у знятті заборони - обтяження архівний номер: 1900119VINNTSA2, виданий 13.01.2000, на невизначене нерухоме майно власника ОСОБА_1, внесеного Тульчинською державною нотаріальною конторою 13.07.2007, на підставі повідомлення Тульчинської райспоживспілки, - протиправною.
Зобов'язати Тульчинську державну нотаріальну контору зняти заборону відчуження архівний номер: 1900119VINNTSIA2, виданий 13.01.2000, на невизначене нерухоме майно власника ОСОБА_1, внесеного Тульчинською державною нотаріальною конторою 13.07.2007, на підставі повідомлення Тульчинської райспоживспілки.
Стягнути з Тульчинської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області О.В. Саламаха