221/6046/18
2-о/221/1315/2018
03 вересня 2018 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Безрук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу №221/6046/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території,
встановив:
Заявник звернулася до суду з вказаною заявою. Посилалася на те, що 24 серпня 2018 року вона народила дитину жіночої статі на тимчасово окупованій території - у пологовому відділенні Центральної міської лікарні м. Докучаєвська, де їй було видане медичне свідоцтво про народження №57. Зареєструвати народження дитини на території України заявник не має можливості, оскільки медичне свідоцтво про народження не відповідає вимогам діючого законодавства. Тому просила встановити факт народження нею дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судове засідання заявник не з'явилася, у заяві зазначила, що просить розглянути справу без її присутності. На задоволенні заявленої вимоги наполягала.
Представник заінтересованої особи - Волноваського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Належними відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом ч. 1 ст. 78 цього Кодексу є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, положеннями ст. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Так, згідно з медичним свідоцтвом про народження №57, виданим Центральною міською лікарнею м. Докучаєвська, ОСОБА_1 народила 24 серпня 2018 року у пологовому відділенні Центральної міської лікарні м. Докучаєвська, яке є тимчасово окупованою територією дитину - дівчинку, вагою 3250. Дитина народилася доношеною, на 40 тижні вагітності, дана вагітність перша, пологи - перші. Даний факт підтверджений обмінною картою.
Відповідно до ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 03.09.2018 року заявнику надано відмову у проведенні державної реєстрації народження №15.46-24/6105 та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту народження, оскільки медичне свідоцтво про народження не відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дітей є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є ОСОБА_1 та її дитина, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України свідоцтво про народження її дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263-265, 273, 293, 315, 317, 319,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, першої дитини, жіночої статі, яка народилася 24 серпня 2018 року в м. Докучаєвськ Донецької області, Україна.
Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: Т.В.Безрук