04 вересня 2018 року м. Ужгород№ 807/612/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Калинич Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по платежам 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та 30 11011000 «Військовий збір» у загальному розмірі 4420,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 22.03.2018 року за відповідачем по платежам 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та 30 11011000 «Військовий збір» рахується податковий борг у розмірі 4420,65 грн. Вжиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач міг отримати, однак така повернулася до суду із зазначенням причини недосилання такої: «за закінченням терміну зберігання». Відповідач, відповідно, пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, діє з 15.12.2017 року, далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що згідно з інформацією з ДРФО фізична особа ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: 88000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідачем до податкового органу подано:
1. Звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи №1600018720 від 04.05.2016 року за 2015 рік (а.с.18-20) із самостійно задекларованою:
- сумою податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3451,50 грн. Проте, вказана сума податкового боргу залишається відповідачем несплаченою в повному обсязі;
- сумою військового збору, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 354,15 грн. Проте, вказана сума податкового боргу залишається відповідачем несплаченою в повному обсязі.
2. Звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи №1700046379 від 03.05.2017 року за 2016 рік (а.с.23-25) із самостійно задекларованою:
- сумою податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 576,00 грн. Проте, вказана сума податкового боргу залишається відповідачем несплаченою в повному обсязі;
- сумою військового збору, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 48,00 грн. Проте, вказана сума податкового боргу залишається відповідачем несплаченою в повному обсязі.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПКУ, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до абзацу 1 п. 57.1. ст. 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст.59 ПКУ, було виставлено податкову вимогу від 29.08.2016 року №1303-17 (а.с.26) про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено - 04.10.2016 року (а.с.26).
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість по платежам 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та 30 11011000 «Військовий збір» у загальному розмірі 4420,65 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг по платежам 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та 30 11011000 «Військовий збір» у загальному розмірі 4420,65 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять гривень шістдесят п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяЯ.М. Калинич