04 вересня 2018 року м. Ужгород№ 807/652/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Калинич Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по платежу 50 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 05.04.2018 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 25000,00 грн. по платежу 50 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб». Вжиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримала 12.07.2018 року, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, діє з 15.12.2017 року, далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що згідно з інформацією з ДРФО фізична особа ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с.13).
Згідно пп. 267.1.1. п. 267.1 ст. 267 ПКУ, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно пп. 267.6.1. п. 267.6 ст. 267 ПКУ, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
ГУ ДФС у Закарпатській області було винесено податкове повідомлення-рішення №420960-13 від 30.06.2017 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. (а.с.9)
Відповідно до пп. 267.8.1. п. 267.8 ст. 267 ПКУ транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідачем не погашено вищевказану суму податкового боргу, податкове повідомлення-рішення не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Відтак, податковий борг є узгодженим.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу №14277-17-22 від 27.12.2017 року про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено - 13.01.2018 року (а.с.10).
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пунктів 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податкового боргу на загальну суму 25000,00 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження: 30.04.1965) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг по платежу 50 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяЯ.М. Калинич