22 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/2370/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова О. Г.,
секретар судового засідання Бойко Т.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представник відповідача: Рудківська Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії, а саме: з отримуваної пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести переведення з отримуваної пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести її перерахунок відповідно до довідок встановленого зразка про заробітну плату №36 від 26 грудня 2006 року видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Бантурс" за період з 01 січня 1994 року по 30 червня 1997 року та від 26 грудня 2006 року №2 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вія" за період з 01 липня 1997 року по 30 квітня 1998 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії та переходу з пенсії, призначеної згідно Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на що отримав відмову. Відповідач у своєму листі вказав, що в результаті перевірки обґрунтованості довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії від 26.12.2006 №36 виданої ТОВ "Бантус" за період 01.01.1994-30.06.1997 та від 26.12.2006 №2 виданої фірмою "Вія" за період з 01.07.1997-30.04.1998 встановлено, що перевірити їх достовірність не можливо.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки вона не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 22 червня 2018 року продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1, встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року.
У зв'язку з усуненням позивачем визначених судом недоліків, ухвалою від 01 червня 2018 року відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26 липня 2018 року о 10:40.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст. 162, ч.1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на позовну заяву № 8430/07 від 20.07.2018 (а.с. 71-74).
У відзиві представник відповідача зазначив, що при первинному призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" заявником були надані довідки про заробіток для розмежування джерел фінансування від 26.12.2006 №36 виданої ТОВ "Бантурс" за період роботи з 01.01.1994 по 30.06.1997 та від 26.12.2006 №2 виданої фірмою "Вія" за період роботи з 01.07.1997 по 30.04.1998. Результати перевірки щодо обґрунтованості зазначених довідок про заробітну плату свідчать про те, що перевірити їх достовірність не можливо, оскільки первинні документи на підприємствах відсутні. Вказані довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії ОСОБА_1 не можуть бути використані, а перерахунок пенсії згідно заяви від 11.04.2018 без їх урахування є недоцільним, оскільки призводить до зменшення розміру пенсійних виплат, що є неприпустимим згідно чинного законодавства.
Справа № 806/2370/18 26 липня 2018 року не слухалась, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній оплачуваній відпустці. Судовий розгляд справи відкладено на 09 серпня 2018 року о 14:00.
Протокольною ухвалою від 09 серпня 2018 року закінчено підготовче засідання по справі та призначено розгляд справи по суті на 22 серпня 2018 року о 10:00, про що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 09.08.2018.
У судовому засіданні 22.08.2018 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26 грудня 2006 року отримує пенсію за віком як державний службовець відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
11 квітня 2018 року позивач звернувся до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії та переходу з пенсії призначеної згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.75).
Коростишівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 17.04.2018 надано відповідь позивачу, викладену у листі №4660/03, в якій зазначено, що в результаті перевірки обґрунтованості довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії від 26.12.2006 №36 виданої ТОВ "Бантус" за період 01.01.1994-30.06.1997 та від 26.12.2006 №2 виданої фірмою "Вія" за період з 01.07.1997-30.04.1998 встановлено, що перевірити їх достовірність не можливо (а.с.26).
Не погоджуючись із наданою йому листом від 17.04.2018 № 4660/03 відповіддю, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до положень 4.7. Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 43 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно приписів статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 статті 41 Закону України №1058-IV суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як встановлено у ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 з 26.12.2006 отримував пенсію відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Як зазначалось раніше, листом Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.04.2018 № 4660/03 відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що в результаті перевірки обґрунтованості довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії від 26.12.2006 №36 виданої ТОВ "Бантус" за період 01.01.1994-30.06.1997 та від 26.12.2006 №2 виданої фірмою "ВІЯ" за період з 01.07.1997-30.04.1998 встановлено, що перевірити їх достовірність не можливо.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 26.12.2006 перебуває на обліку в Коростишівському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, призначену згідно зі ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
11.04.2018 позивач звернувся із заявою до Пенсійного фонду, в якій просив перевести його з одного виду пенсії на інший, а саме відповідно до Закону №1058-ІV.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV ( на момент звернення із заявою), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Частиною третьою статті 45 Закону України №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом.
25 листопада 2005 року Правлінням Пенсійного Фонду України винесена постанова №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок).
Відповідно до пунктів 1.1,3, 2.1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку із втратою годувальника, переведення з одного виду пенсії на інший, подається заявником особисто або через представника безпосередньо до управління пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації).
За бажанням пенсіонера у період до 01.07.2016 ним може подаватись довідка про заробітну плату до 01.07.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами.
Доводи відповідача щодо правомірності відмови пенсійного органу в переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача з пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона зменшиться без врахування стажу роботи позивача на ТОВ "Бантурс" та фірмі " Вія", суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Питання переведення з одного виду пенсії на іншу врегульовано частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відмова відповідача з посиланням на відсутність результатів перевірки щодо обґрунтованості довідок по заробітній платі №36 від 26.12.2006 виданої ТОВ "Бантурс" та № 2 від 26.12.2006 виданої фірмою "Вія" є безпідставною, оскільки на підставі наявних в пенсійній справі довідок останньому призначалась і виплачувалась пенсія.
Довідки про заробітну плату №36 від 26.12.2006 виданої ТОВ "Бантурс" та № 2 від 26.12.2006 виданої фірмою "Вія" були предметом вивчення Пенсійним фондом під час звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії в 2006 році (а.с. 90).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що пенсія призначена позивачу на підставі поданої трудової книжки в якій зазначено про роботу ОСОБА_1 у ТОВ "Бантус" і фірмі "Вія" та довідок про заробітну плату на цих підприємствах.
Суд зазначає, що відповідно до наданої копій трудової книжки ОСОБА_1 з 16.03.1993 прийнятий на посаду заступника директора МСП "Бантурс" (а.с.22), 01.07.1997 позивач призначений на посаду директора фірми "Вія" по переводу з МСП "Бантурс" та 01.05.1998 звільнений з посади директора фірми "Вія" згідно протоколу №4 від 24.04.1998 (а.с.10).
Таким чином, Коростишівському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при обчисленні пенсії позивачу враховувало дані вищезазначених довідок.
Отже, сумнівів в їх достовірності при призначення пенсії у 2006 році у відповідача, з урахуванням вказаних записів трудових книжок позивача, не виникало, а повторного підтвердження права на пенсію нормами чинного законодавства не передбачено.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині проведення перерахунку пенсії відповідно до довідок встановленого зразка про заробітну плату №36 від 26 грудня 2006 року видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Бантурс" за період з 01 січня 1994 року по 30 червня 1997 року та від 26 грудня 2006 року №2 виданої фірмою "Вія" за період з 01 липня 1997 року по 30 квітня 1998 року не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючи статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гагаріна, 2, Коростишів, Житомирська область, 12504. ЄДРПОУ 40380694) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Житомирської області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший вид пенсії, а саме: з отримуваної пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 на пенсію, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, оформленої листом вих. №4660/03 від 17.04.2018.
Зобов'язати Коростишівське об'єднане Управління Пенсійного фонду Житомирської області провести з 11 квітня 2018 року переведення ОСОБА_1 з отримуваної пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 на пенсію, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
У решті заявлених вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене 03 вересня 2018 року
Суддя О.Г. Попова