04 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3422/18
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення 5787361,94 грн.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" прострочену заборгованість за кредитом, залученим державою або під державні гарантії на підставі отриманих поданих від територіальних органів Державної казначейської служби в сумі 5787361,94 грн. з рахунків у банків, що обслуговують такого платника податків.
Ухвалою від 09.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в судовому засіданні на 01.08.2018.
27.07.2018 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 30), згідно якої просив стягнути з Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" пеню нараховану на прострочену заборгованість за кредитом, наданим державою або під державні гарантії в сумі 614257,12 грн. з рахунків у банків, що обслуговують такого платника податків.
В обґрунтування заяви зазначає, що згідно подання № 37 від 20.07.2018 Новоград-Волинського управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (а.с. 31) станом на 25.07.2018 заборгованість становить 614257,12 грн. (пеня нарахована на прострочену заборгованість за кредитом, наданим державою або під державні гарантії).
30.07.2018 представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 39-76), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що на момент подачі ГУ ДФС позовної заяви до адміністративного суду - 26.06.2018 року, прострочена заборгованість за кредитом, залученим державою під державні гарантії була погашена Гарантом - Новоград-Волинською міською радою, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 22.06.2018 року на суму 3683,54 грн. - плата за надання позики, № 2 платіжним дорученням від 22.06.2018 року на суму 710294,05 грн. - відсотки за кредит МБР та № 3 платіжним дорученням від 22.06.2018 року на суму 4 473 981,49 грн. - сплата основного боргу за кредит МБР, разом сплачено 5 187 959,08 грн.; несвоєчасне внесення платежів рахунок погашенню кредиту МБР, виникло не з вини КП «ВУВКГ»; Міністерство Фінансів України несвоєчасно, з великим запізненням виставляє вимоги на Гаранта - Новоград-Волинську міську раду, що призводить до нарахуванню пені. Даний факт підтверджується вимогами Мінфіну, так вимога від 09.03.2017 стосується платежу, який мав бути здійснений до 15.10.2016 року; вимога від 27.07.2017 стосується платежу, який мав бути здійснений до 15.04.2017 року; вимога з 20.11.2017 року стосується платежу, який мав бути здійснений до 15.10.2017; вимога від 12.06.2017 року стосується платежу, який мав бути здійснений до 15.04.2018.
В судовому засіданні:
- представник позивача просив уточнений позов задовольнити в повному обсязі;
- представники відповідача просили відмовити в задовленні позовних вимог, при цьому не заперечували, що мала місце несвоєчасна сплата коштів на погашення кредиту.
01.08.2018 за згодою учасників справи суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
12.02.2010 між Міністерством фінансів України (Субкредитор), Міністерством з питань житлового-комунального господарства України та Комунальним підприємством "Новоград-Волинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" (Субпозичальник) був укладений договір про субкредитування №28010-02/20 (а.с.11-20), за яким відповідач отримав частину позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку, за яким сума субкредиту погашалась з порушенням строків, передбачених графіком (а.с.23), що сторонами не заперечується, у зв'язку із чим, відповідно до п. 14.2 вказаного договору, Субпозичальник зобов'язаний сплатити Субкредитору пеню.
Відповідно подання Новоград-Волинського УДКСУ Житомирської області № 37 від 20.07.2018 (а.с.31), розрахунку суми до сплати за період з 01.04.2018 по 01.06.2018 (а.с. 70) сума простроченої відповідачем заборгованості за сумою пені перед Державним бюджетом згідно договору про субкредитування від 12.02.2010 №28010-02/20 станом на 01.07.2018 складає 614257,12 грн.
Суд звертає увагу, що відповідач зазначену суму пені не оспорює.
Згідно частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Частиною 1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач доказів про сплату пені в сумі 614257,12 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Щодо посилань відповідача на те, що пеня повинна стягуватись не з Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", а з Новоград-Волинської міської ради, так як остання є гарантом, то суд вважає їх хибними та зазначає, що відповідно до п. 14.2 договору про субкредитування від 12.02.2010 № 28010-02/20, за невиконання або неналежне виконання субпозичальником своїх обов'язків зі своєчасного повернення основної суми, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів, саме субпозичальник (Комунальне підприємство Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства") сплачує субкредитору пеню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 39459195) до Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (вул. Гетьмана Сагайдачного, 43, м. Новоград-Волинський, Житомирська обл., 11704, код 03343806), задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь Держави борг зі сплати пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом, наданим державою або під державні гарантії в сумі 614257,12 грн, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк