Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 серпня 2018 р. Справа№805/4193/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стойки В.В.,
при секретарі Геворгян Т.В.,
за участю:
представника позивача Філь А.О.
представника відповідача Лещенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Позивач, Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської», звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-9804-25 від 03.04.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у березні 2018 року, що відповідає задекларованій суми єдиного внеску за лютий 2018 року у розмірі 218 732,56 грн.
Обґрунтовує позовні вимоги тим, що податковим органом протиправно прийнято вимогу про сплату боргу, оскільки товариство є звільненим від обов'язку зі сплати єдиного внеску визначеним у частині 2 ст.6 Закону України № 2464 у період проведення антитерористичної операції на підставі пункту 9.4 розділу VIII Закону України № 2464. Крім того, суми штрафної санкції та пені, які також увійшли до розрахунку спірної вимоги вже були оскаржені позивачем в судовому порядку. Вважає, що відповідно до пункту 9.4 розділу VIII Закону України № 2464 до позивача відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції не застосовуються. Крім того, оскаржувана вимога містить суму недоїмки по періодам, по яким вже приймались судові рішення, які набрали законної сили, та якими було визнано незаконним примусове стягнення, або оскаржуються та по ним остаточно судові рішення не прийняті.
З огляду на зазначене просить скасувати спірну вимогу в частині суми зростання боргу (недоїмки) у березні 2018 року, що відповідає задекларованій суми єдиного внеску за лютий 2018 року у розмірі 218 732,56 грн.
Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску не є звільненим від його сплати. У період з 04.11.2014 року по 18.12.2015 року було зупинено дію розпорядження яким було затверджено перелік населених пунктів, на яких здійснювалась антитерористична операція. Тобто з 01.01.2016 для платників не встановлюються жодної пільги по сплаті єдиного внеску. Крім того борг позивача в оскаржуваній вимозі виник у 2016-2017 роках.
З огляду на вищезазначене просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 11 червня 2018 ухвалою було залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою від 15 червня 2018 було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 10 липня 2018 року.
10 липня 2018 року у підготовчому засіданні було об'явлено перерву для надання додаткових доказів сторонами до 07 серпня 2018 року.
Ухвалою суду від 07 серпня 2018 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 серпня 2018 року.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (код ЄДРПОУ 36182252, вул. Фестивальна,1 м.Торецьк Донецька область, 85201), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, діє в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Судом встановлено, що позивачем були подані заяви до Костянтинівської ОДПІ № 09/02-01 від 09.02.2018, № 16/02-01 від 16.02.2018 про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску , визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464 на період з 14 квітня 2014 до закінчення антитерористичної операції.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області було винесено вимогу №Ю-9804-25 від 03.04.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 1885347,60 грн.
Як вбачається з матеріалів справи податковим органом за період з липня 2016 по квітень 2018 року виносились вимоги про сплату недоїмки про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які були оскаржені позивачем в судовому порядку:
- по справі № 805/4697/18а оскаржено вимогу № Ю-9804-25 від 05.07.2016 року на суму 8001706,11 грн. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2017 року відкрито касаційне провадження.
- по справі № 805/1444/17а скасована вимога № Ю-0000351304 від 03.03.2017 року на суму 747 060,17 грн.
- по справі № 805/3257/17а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 07.06.2017 року на суму 10 196 060,47 грн.;
- по справі №805/3799/17а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 07.08.2017 року на суму 10367986,59 грн.;
- по справі № 805/4681/17а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 04.09.2017 року на суму 10541597,68 грн.;
- по справі № 805/31/18а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 04.10.2017 року на суму 174267,77 в частині суми зростання боргу (недоїмки) у вересні 2017 року. Рішення законної сили не набрало;
- по справі № 805/407/18а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 07.11.2017 року на суму 175565,12 грн. в частині суми зростання боргу (недоїмки) у жовтні 2017 року. Рішення законної сили не набрало;
- по справі № 805/1695/18а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 07.12.2017 року на суму 186876,39 грн. в частині суми зростання боргу (недоїмки) у листопаді 2017 року. Рішення законної сили не набрало.
- по справі № 805/1701/18а скасовано вимогу № Ю-9804-25 від 11.01.2018 року на суму 176182,84 грн. в частині суми зростання боргу (недоїмки) у грудні 2017 року. Рішення законної сили не набрало.
- по справі № 805/2158/18а оскаржено вимогу № Ю-9804-25 від 02.02.2018 року на суму 191 841,60 грн. в частині суми зростання боргу (недоїмки) у січні 2017 року. Рішення по справі не прийнято.
- по справі № 805/3241/18а оскаржено вимогу № Ю-9804-25 від 03.03.2018 року на суму 220283,64 грн. в частині суми зростання боргу (недоїмки) у лютому 2018 року. Рішення по справі не прийнято.
Отже, до спірної вимоги податковий орган включив суми недоїмки за період з червня 2017 по січень 2018 року, по яким або були винесені судові рішення, або вони були оскаржені в судовому порядку та розгляд справ триває.
Відповідачем ця обставина не заперечувалась, отже не є спірною.
Позивач просить скасувати вимогу № Ю -9804-25 від 03.04.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання у березні 2018 року на суму 218 732,56 грн., оскільки в судовому порядку вимога цій частині не оскаржувалася.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464 (далі-Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру ю ридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 8 статті 9 Закону №2464, обумовлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У відповідності до пункту 12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Приписами статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Суд зауважує, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014.
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" мТорецьк, (місто державної реєстрації підприємства позивача та розташування контролюючих органів, на обліку у яких перебував позивач) є територією проведення антитерористичної операції.
Згідно положень ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
При цьому, згідно п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" було внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено вважати п. 9-4.
Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Враховуючи наведене, підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану встановлення перебування платника єдиного внеску на обліку органу доходів і зборів,які перебувають на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, а також подання відповідної заяви до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.
Отже враховуючи зазначене, судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464, та перебуває на обліку контролюючого органу (м. Торецьк), розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, де проводилась антитерористична операція та яка на даний час триває.
Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений.
Крім того, суд зауважує, що сертифікатом № 838 від 13.10.2014 року Торгово- промислової палати України Комунальному підприємству «Компанія Вода Донбасу» засвідчені форс-мажорні обставини, при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України.
Як вже зазначалось судом раніше, позивачем подавались до податкового органу заяви про звільнення від виконання своїх обов'язків визначених частиною другою ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 09/02-01 від 09.02.2018, № 16/02-01 від 16.02.2018.
Отже, як наслідок, у відповідності до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.
Також судом встановлено, що спірну вимогу було винесено податковим органом на підставі ст. 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення до платників єдиного внеску.
Так, відповідно абзацу другого ч.1 ст. 25 Закону №2464 положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент складання, а саме станом на 03.04.2018 року.
Оскільки вимога, прийнята відповідачем, породжує певні юридичні наслідки, а саме обов'язок сплати суми недоїмки, з огляду на зазначене, спірна вимога винесена протиправно та підлягає скасуванню.
Доводи заперечення спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-9804-25 від 03.04.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у березні 2018 року, що відповідає задекларованій суми єдиного внеску за лютий 2018 року у розмірі 218 732,56 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (ідентифікаційний код юридичної особи 36182252; 85201, Донецька обл., м.Торецьк, вул. Фестивальна, 1 ) судовий збір у розмірі 3280 ( три тисячі двісті вісімдесят ) грн.81 коп.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 серпня 2018 року.
Повний текст рішення складено 04 вересня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Стойка В.В.