Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2018 р. Справа №0540/7707/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області про визнання незаконними дій та бездіяльності,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, відповідно тексту адміністративного позову просить суд:
- Визнати протиправними дії та бездіяльність Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області з розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- Зобов'язати розглянути заяву від 07.12.2017 року у визначений законом «Про місцеве самоврядування строк».
Поданий адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст. 161 КАС України.
За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 цього Закону (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлені ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, розмір яких залежить від характеру наданого позову. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб -1762 гривні.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог судом з'ясовано, що в даному випадку позивачем по суті заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, при цьому суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, судом встановлено, що за подання до суду даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 х 0,4 = 704,80грн.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Разом із тим, суд зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, як передбачено ч.5 ст. 161 КАС України, в обґрунтування якого позивачем зазначено, позивач є особою малозабезпеченою та ніяких доходів не отримує, як доказ зазначеного суду надано довідки Управління соціального захисту населення Мангушської районної адміністрації від 14.05.2018 року №1147, №1148, відповідно до яких ОСОБА_1 не пербуває на обліку управління соціального захисту та не отримує ні яких видів допомог.
При цьому, доказів щодо наявності обставин передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору, позивачем суду надано не було. А додані до клопотання довідки про факт не перебування позивача на обліку органів соціального захисту населення та не отримання допомоги не є підтвердженням майнового стану позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З огляду на викладене суд, зазначає, що, позивачу необхідно подати докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, або докази в обґрунтування наданого суду клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, як передбачено ч.5 ст. 161 КАС України.
Крім іншого, суд зазначає. що відповідно приписів ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до тексту позовних вимог вбачається що позивач, звернувшись до суду із позовом про визнання незаконним дій та бездіяльності відповідача, порушив шестимісячний строк для звернення до суду.
Проте, разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду на оскарження дій та бездіяльності відповідача, яке обґрунтовано майновим станом позивача, а саме тим фактом, що позивач проживає у малозабезпеченій родині, вона не отримавши належного результату розгляду своєї заяви звернулась до Центру надання безоплатної вторинної допомоги та відповідне доручення про її надання видано лише у серпні 2018 року.
З матеріалів доданих до позовної заяви судом встановлено, що про порушене право позивач дізналась з відповіді відповідача від 29.01.2018 року. Із заявою про надання безоплатної вторинної допомоги звернулась до Центру надання безоплатної вторинної допомоги 08 серпня 2018 року. Тобто, суд вважає обґрунтування позивача причин поважності пропущення строку звернення до суду за захистом порушення своїх прав не поважними.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору або доказів в обґрунтування наданого суду клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, як передбачено ч.5 ст. 161 КАС України. А також, вказати інші підстави для поновлення строку як то передбачено 1 ст. 123 КАС України.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області про визнання незаконними дій та бездіяльності - залишити без руху.
Встановити позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків зазначених ухвалою суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявникові.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Буряк І. В.