31 серпня 2018 р.Справа №0440/6450/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам'янської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Кам'янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу реклами Кам'янської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Кам'янської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реклами Кам'янської міської ради від 10.08.2018 року № 01-14/188 про відмову в подовженні терміну дії дозволів №№ 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 від 07.02.2015 року, №№ 18, 20, 21, 22, 23 від 09.08.2012 року на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське (колишнє Дніпродзержинськ);
- зобов'язати Відділ реклами Кам'янської міської ради продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське (колишнє Дніпродзержинськ) №№ 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 від 07.02.2015 року, №№ 18, 20, 21, 22, 23 від 09.08.2012 року.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Кам'янської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням по справі розглядати і вирішувати питання про примусовий демонтаж рекламних засобів, розміщених на підставі дозволів:
- дозвіл № 18 Південний район, пр-т Ювілейний, навпроти буд. № 43;
- дозвіл № 20 Південний район, пр-т Ювілейний, навпроти буд. № 81;
- дозвіл № 21 Південний район, пр-т Конституції, р-р зупинки Південна дозвіл № 21;
- дозвіл № 22 Південний район, пр-т Конституції;
- дозвіл № 23 Дніпровський район, перехрестя пр. Перемоги та пр. Героїв АТО;
- дозвіл № 50 Дніпровський район, з'їзд з л/б моста Єлизаветівська авторозвязка;
- дозвіл № 51 Дніпровський район, з'їзд з л/б моста Єлизаветівська авторозвязка;
- дозвіл № 52 Заводський район, перехрестя пр. Свободи - пр. Аношкіна (р-н м.Дружба);
- дозвіл № 53 Південний район, вул. Січеславський шлях (р-н трамвайного депо № 2);
- дозвіл № 54 Заводський район, вул. Бурхана (р-н готелю Зоря);
- дозвіл № 55 м. Кам'янське, Дніпровський район, л/б мостовий перехід з боку вул. Васильєвської;
- дозвіл № 56 м. Кам'янське, Дніпровський район, л/б мостовий перехід (р-н авторозвязки на річпорт), дозвіл № 56;
- дозвіл № 57 м. Кам'янське, Дніпровський район, л/б мостовий перехід (р-н авторозвязки на річпорт);
- дозвіл № 58 Заводський район, пр. Свободи навпроти магазину АБВ Техніка (Технополіс);
- дозвіл № 59 Дніпровський район, л/б мостовий перехід (р-н кафе Матадор);
- дозвіл № 60 Дніпровський район, л/б мостовий перехід (р-н кафе Поплавок);
- дозвіл № 61 Дніпровський район, л/б мостовий перехід (р-н с. Курилівка).
В обґрунтування заяви зазначено, що згідно договору від 02.01.2018 року № 41/2018 на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Кам'янське та на підставі наданих заявнику 07.02.2005 року виконавчим комітетом Кам'янської міської ради дозволів за номерами № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55, № 56, № 57, № 58, № 59, № 60, № 61 у кількості 12 шт; від 09.08.2012 року у кількості 5 шт. за № 18, № 20, № 21, №22, № 23 на території м. Кам'янське були розміщені рекламні засоби для розміщення зовнішньої реклами. Строк дії дозволів № 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 від 07.02.2005 року сплинув 07.08.2018 р., а дозволів № 18, 20, 21, 22, 23 від 09.08.2012 року сплинув 01.08.2018 року. При зверненні до Відділу реклами Кам'янської міської ради із заявами про подовження терміну дії вищезазначених дозволів на п'ять років, останній рішенням № 01-14/188 від 10.08.2018 року відмовив заявнику у подовженні строку дії дозволів з огляду на те, що рекламні засоби розміщені з порушенням Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам'янському, затвердженого рішенням виконкому Кам'янської міської ради від 26.07.2017 року № 206 та відносно дозволів № 18, 20, 21, 22, 23 заявником пропущений строк для звернення із вказаними заявами. За умовами п. 6.1 укладеного сторонами договору № 41/2018 від 02.01.2018 року після закінчення строку тимчасового користування місцем розташування незалежно від відсутності або наявності судового спору із подовження строку дії дозволів заявник зобов'язаний власними силами та за свій рахунок провести демонтаж рекламних засобів. Строк проведення робіт із демонтажу згідно п. 10.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам'янському, (затверджений рішенням виконкому Кам'янської міської ради від 26.07.2017 року № 206) становить від одного до п'яти робочих днів в залежності від складності робіт з розташування (монтажу, демонтажу, реконструкції, ремонту) рекламних засобів, а також відновлення благоустрою місць розташування. У разі невиконання самостійно демонтажу в передбачений строк відділ реклами міської ради має право здійснити демонтаж примусово в порядку, затвердженому рішенням виконавчого комітету міської ради. Відділ реклами не несе відповідальності за збитки, що виникнуть у мене внаслідок демонтажу. У разі проведення примусового демонтажу заявник повинен відшкодувати вимушені витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням та зберіганням рекламного засобу, а також відновленням благоустрою місця рекламного засобу після проведення демонтажу на підставі складених калькуляцій та рахунків, що надаються комунальним підприємством міської ради, яке проводило демонтаж, (пункт 6.2 договору № 41/2018 від 02.01.2018 року). Згідно з п. 1.4.4, п. 2.3, п. 2.4 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів м. Кам'янське, затвердженого рішенням виконкому Кам'янської міської ради від 26.07.2017 року № 206 демонтажу підлягають самовільно розташовані рекламні засоби (рекламні засоби, розташовані без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, у разі скасування дозволу, після закінчення строку дії дозволу). При цьому демонтаж рекламного засобу може здійснюватися без попереднього надання розповсюджувачу зовнішньої реклами попередження про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами. У випадках, передбачених підпунктами 1.4.4. (після закінчення строку дії дозволу) цього Положення, демонтаж рекламних засобів проводиться на підставі рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради про демонтаж рекламних засобів. При зверненні заявника для визначення вартості робіт із демонтажу та монтажу 17 одиниць рекламних засобів до державного проектного інституту «Дніпродзержинськ цивільпроект», останнім було виготовлено та надано зведений локальний кошторис, згідно з яким вартість демонтажу одного рекламного засобу становить 18254,00 грн. Таким чином, вартість демонтажу 17 одиниць рекламних засобів становитиме 310318,00 грн. Заявник зазначає, що вказана сума за умовами договору № 41/2018 від 02.01.2018 року Відділом реклами Кам'янської міської рад відшкодована не буде. Якщо рішення суду буде ухвалене на користь заявника, вартість нового устаткування рекламних засобів становить: одного 11006,00 грн.; 17 одиниць 187102,00 грн. Тобто, в результаті прийняття Відділом реклами Кам'янської міської ради неправомірного рішення, необхідності захисту своїх прав в судовому порядку, виконання особисто демонтажу рекламних засобів до вирішення справи по суті, або примусовому демонтажу рекламних засобів відповідачем до вирішення справи по суті, завдана заявнику матеріальна шкода у випадку задоволення його позовних вимог становитиме 497420,00 грн., що унеможливить виконання рішення, оскільки таких коштів на відновлення знищених рекламних засобів у заявника немає. Таким чином, заявник вважає, що на теперішній час існує небезпека заподіяння йому шкоди, а тому він потребує ефективного захисту майна до вирішення справи у суді.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає здійснити розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами 4, 5, 6 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову, суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно з ст.ст. 4, 150 КАС України, повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому, заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заборону Виконавчому комітету Кам'янської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням по справі розглядати і вирішувати питання про примусовий демонтаж рекламних засобів суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь у справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Суд, аналізуючи наведені аргументи для забезпечення позову з мотивів неможливості забезпечення фактичного виконання судового рішення або докладання значних зусиль для відновлення прав позивача в разі задоволення позову, вважає їх недостатніми для задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Заявник вважає за необхідне терміново вжити заходів забезпечення позову таким чином, щоб унеможливити протягом розгляду справи, Виконавчому комітету Кам'янської міської ради розглядати і вирішувати питання про примусовий демонтаж рекламних засобів
Відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви копії документів, не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність у Виконавчого комітету Кам'янської міської ради підстав для вчинення дій, визначених у п.1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України; не наведено заявником і очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень чи порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Також, судом не може бути обрано підставою для вжиття заходів забезпечення позову посилання заявника на існування небезпеки заподіяння йому шкоди (посягання на майно), оскільки дані обставини не підтверджено відповідними доказами, а саме: вчинення органами місцевого самоврядування будь-яких дій, направлених примусовий демонтаж майна заявника.
Отже, заявником не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог щодо забезпечення позову, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза, невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у реалізації заявником своїх прав та інтересів, чи слід забезпечувати позов саме у такий спосіб, про який просить заявник, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, чи є такий спосіб співмірним обсягу позовних вимог, чи має заявник легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін. В той же час, рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням акта суб'єкта владних повноважень.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах «Кресс проти Франції» (Kress v. France), «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria).
З огляду на зазначене, суд вважає що заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості та недоведеності.
Керуючись статтями 3, 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Суддя О.В. Врона