03 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1337/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Буг» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, фонд, ВОВ ФС захисту інвалідів) звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Буг» (далі - відповідач, СТзОВ «Буг») про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені в сумі 20527,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2017 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 19531,25 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 996,20 грн., яку позивач просить стягнути з СТзОВ «Буг» із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.
Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження юридичної особи, зазначеної у Витязі державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.2018 (а.с.17-19), та вручена останньому 24.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22).
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що СТзОВ «Буг» зареєстроване як юридична особа 22.03.2000, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2018 №1004211121 (а.с.17-19).
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»» затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.
Так, пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Форма звітності №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 №42 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 року за №117/13384 (далі - Наказ №42).
Відповідно до пункту 3.4 Наказу №42, дані щодо середньо облікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочим місцях (рядок 03), відображаються у цілих одиницях. При розрахунку кількість робочих місць округляється до цілого значення відповідно до встановлених правил математики (пункт 3.4. Якщо при обчислені виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2018 за вхідним №2375 відповідач подав до ВОВ ФС захисту інвалідів звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2017 році становила 8 осіб (рядок 01 звіту), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 особу (рядок 02 звіту), якою є ОСОБА_1, інвалід 3 групи, яка прийнята на роботу 01.09.2017. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ, не вказана (рядок 03 звіту), фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2017 році становив 312,5 тис. грн. (рядок 04 звіту) (а.с.11).
14.06.2018 за вих. №91/01-18 ВОВ ФС захисту інвалідів направило СТзОВ «Буг» претензію щодо добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій та пені (а.с.12), яка залишена відповідачем без відповіді. У зазначений строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.
Відтак, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2017 році становила 8 осіб (згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою № 10-ПІ), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ відповідач у 2017 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця.
Проте, протягом 2017 року цей норматив відповідач не виконав, виходячи з такого.
Так, відповідно до підпунктів 3.2.1, 3.2.5 пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі - Інструкція №286, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Отже, фактична тривалість роботи кожного інваліда на підприємстві впливає на показник кількості працюючих інвалідів у звітному періоді.
Водночас норми щодо працевлаштування інвалідів будуть вважатися виконаними, якщо інвалід пропрацював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку відповідатимуть використання робочого часу працівника цим шести місяцям звітного року відповідно до частини другої пункту 3.2 Інструкції №286. Вказані роз'яснення наведені у листі Фонду соціального захисту інвалідів, від 27.01.2009 №1/6-30/06 «Щодо адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів».
Враховуючи, що протягом 2017 року ОСОБА_1 пропрацювала чотири повних місяці, тому середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у СТзОВ «Буг», вираховується наступним чином: 4 / 12 = 0,33, що становить менше 0,5, а відповідно до пункту 3.4 Наказу №42 становить 0, тобто відповідач у 2017 році не виконав норматив щодо працевлаштування інвалідів у кількості однієї особи.
За приписами частин першої - четвертої статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Крім того, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Тому у цій справі необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 18-1 Закону №875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VІ роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1386/17) та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу у 2017 році. Зокрема, суду не надані докази, що відповідач протягом 2017 року своєчасно та в повному обсязі надав інформацію про попит на вакансії державній службі зайнятості.
Враховуючи, що СТзОВ «Буг» у 2017 році не виконало вимоги Закону №875-ХІІ в частині вжиття своєчасних заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, тому суд приходить до висновку, що нараховані адміністративно-господарській санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів в сумі 19531,25 грн. та пеня в сумі 996,20 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Буг» (44711, Волинська область, Володимир-Волинський район, село Коритниця, вулиця Зелена, будинок 24, код ЄДРПОУ 05531920) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, будинок 3А, код ЄДРПОУ 37788874) суму адміністративно-господарської санкції та пені в загальному розмірі 20527,45 (двадцять тисяч п'ятсот двадцять сім грн. сорок п'ять коп.) в дохід Державного бюджету України на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (Держбюджет Володимир-Волинського УК/отг, 50070000, код ЄДРПОУ отримувача 37950294, номер рахунку 31210230003450, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій