31 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1130/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена у розмірі 79 % від суми грошового забезпечення. У березні 2018 року, у зв'язку з внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затверджених постановами Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988) та «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103), відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 79 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
26.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016, з урахуванням розміру 79 % відповідної суми грошового забезпечення. Проте ГУ ПФУ у Волинській області листом від 05.05.2018 № 720/Б-01 повідомило про те, що перерахунок пенсії позивача, з урахуванням 70% грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII.
Позивач вважає, що такими діями суб'єкт владних повноважень протиправно порушив його конституційні права на соціальний захист, оскільки при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії з 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, зобов'язати перерахувати з 01.01.2016, виплатити перераховане та виплачувати надалі пенсію у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а також встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово (а. с. 1).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 25.06.2018 № 5079/06-39 (а. с. 34-39) представник відповідача Калитюк І.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 № 1166), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, такий максимальний розмір пенсії застосовується як при призначенні нових, так і при перерахунку раніше призначених пенсій.
Крім того, позивач подав до суду за вх. № 8844/18 від 04.07.2018 відповідь на відзив (а. с. 45-54) та за вх. № 8950/18 від 06.07.2018 додаткові пояснення (а. с. 57-59), у яких заперечив доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
В подальшому, ухвалою суду від 13.07.2018 витребувано від відповідача ГУ ПФУ у Волинській області оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 та довідку про виплачені позивачу суми пенсії за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (а. с. 60).
24.07.2018 за вх. № 9665/18 на адресу суду надійшов оригінал пенсійної справи позивача та довідка ГУ ПФУ у Волинській області від 20.07.2018 № 1827 про виплачені суми пенсій за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (а. с. 65-68).
Наказом голови Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 № 02-10/49 (а. с. 62) головуючому судді була надана щорічна основна відпустка з 16.07.2018 по 23.08.2018, відтак, розгляд справи проведено після виходу головуючого судді з відпустки.
Дослідивши письмові докази (у т. ч. оригінал пенсійної справи) та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, яка призначена 01.01.2006 у розмірі 79 % від суми грошового забезпечення (вислуга років в календарному обчисленні становить 28 років 24 дні), що підтверджується повідомленням про призначення пенсії від 29.03.2018 № 1038 (а. с. 27), розрахунком пенсії за вислугу років від 20.03.2008 (а. с. 75).
19.03.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Волинській області довідку № 417 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов № 988 та № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського заступник начальника управління до посади на день звільнення зі служби заступник начальника УБОЗ УМВС у Волинській області становить: посадовий оклад - 3400,00 грн.; оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (40%) - 2240,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 510,00 грн.; премія (11,84%) - 988,64 грн., всього - 9338,64 грн. (а. с. 78).
ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із розміру 70 % від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 19.03.2018 № 417, розмір перерахованої пенсії з 01.04.2018 складає 6537,05 грн. (а.с.77). Як вбачається із довідки ГУ ПФУ у Волинській області від 20.07.2018 № 1827, позивачу протягом квітня - червня 2018 року щомісячно виплачувалася пенсія за вислугу років в сумі 6537,05 грн. (а. с. 67).
26.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок та провести виплату пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення (а. с. 19, 19 зворот).
Листом від 08.05.2018 № 720/Б-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII, з нового грошового забезпечення у розмірі 70 % (максимальний) (а. с. 20).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу викладених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, а в подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону № 2262-XII максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій останній не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XI щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17), та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 79 % від суми грошового забезпечення ще у 2006 році, відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 79 % до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки, як вбачається із матеріалів пенсійної справи, перерахунок пенсії позивачу, виходячи із основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, було проведено в березні 2018 року з 01.04.2018, відтак, саме з цієї дати необхідно обчислювати шестимісячний строк звернення до суду (частина друга статті 122 КАС України), який позивачем не пропущений.
Таким чином, на думку суду, відповідач не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії позивачу під час її перерахунку, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому такі його дії є протиправними.
Відтак, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 79 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснювати виплату пенсії у такому розмірі в подальшому до задоволення не підлягає, оскільки суд здійснює захист лише порушеного права особи, а не права, яке може бути порушено в майбутньому.
Крім того, на думку суду, відсутні підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у цій справі, а примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом із позовними вимогами, які є пов'язаними між собою, позивач сплатив судовий збір у сумі 704,80 грн. згідно з квитанцією від 20.06.2018 № 55 (а. с. 2), тому зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог (2/3) у сумі 469,87 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 469 гривень 87 копійок (чотириста шістдесят дев'ять гривень вісімдесят сім копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх