про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1748/18
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії з 01.10.2017 по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 1,69370, обчисленого по постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530, зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178 відповідно до ст.ст. 27, 40, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії, починаючи з 01.10.2017.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати пенсії з 01.10.2017 по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 1,69370, обчисленого по постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530, та зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178 відповідно до ст.ст.27,40,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії, починаючи з 01.10.2017. Дані позовні вимоги є поєднаними, так як мають єдиний предмет доказування і за своїм змістом спільний спосіб захисту порушеного права.
Таким чином, за подання до адміністративного суду фізичною особою ОСОБА_1 даного позову немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», - 704,80 грн.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору, при цьому ОСОБА_1 згідно із статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнена від сплати судового збору.
Одночасно із позовною заявою позивач подала заяву про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування такої заяви ОСОБА_1 вказала, що сплата судового збору в зазначеному розмірі поставить її в скрутне матеріальне становище, оскільки щомісячний дохід позивача складає невелику суму, що підтверджується довідкою від 29.08.2018 №15451.
Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження власного майнового стану, слід дійти висновку про те, що останні не свідчать про неможливість сплати судового збору станом на час звернення до суду.
Так, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити суму судового збору. Відтак, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень частини першої статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland 28249/95), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Крім того, суд зауважує, що згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як встановлено судом, розмір судового збору становить 3,54 відсотка доходу позивача від піврічного доходу, ОСОБА_1 не належить до будь-якої з категорій, що визначені пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а сам по собі факт віднесення даного спору до категорії соціальних, без поєднання з іншими обставинами, не дає підстав для визнання поданої заяви про звільнення від сплати судового збору належно обґрунтованою, а відтак вона до задоволення не підлягає.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Н.Б.Плахтій