проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"04" вересня 2018 р. Справа № 922/6545/15
Суддя Білоусова Я.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1797 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.08.2016 у справі № 922/6545/15 (суддя Усатий В.О.),
за заявою Одноособового товариства з обмеженою відповідальністю «Суперобразив», м.Крин,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-М», с.Гоптівка,
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2016 задоволено клопотання розпорядника майна-керівника боржника (вх. № 25753 від 04.08.2016). Накладено арешт на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1 - 20 в літ."А-1" загальною площею 263,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1). Заборонено власнику вчиняти будь-які майнові дії з нежитловими приміщеннями 1-ого поверху № 1 - 20 в літ."А-1" загальною площею 263,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1) (власник (ОСОБА_1).
ОСОБА_1 з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна, поданого 04.08.2016 повністю.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він не є стороною по справі та його не залучено до участі в ній. Про винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018, яка стала доказом безпідставності винесення оскаржуваної ухвали, а отже і підставою для її скасування, заявнику стало відомо лише з Єдиного державного реєстру судових рішень 17.08.2018.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147 від 03.10.2017. Вказаним законом Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакцій.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Пунктом 13 Перехідних положень ГПК України, в редакції закону від 03.12.2017, передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 93 ГПК України, в редакції до набрання чинності законом від 03.10.2017, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята Господарським судом Харківської області 04.08.2016, апеляційна скарга подана заявником 22.08.2018. Тобто, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 04.08.2016 у справі №922/6545/15 більше ніж два роки.
Заявник апеляційної скарги в клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги посилався на те, що він не є стороною по справі та його не залучено до участі в ній.
Як свідчать матеріали справи, 04.08.2016 до Господарського суду Харківської області від розпорядника майна надійшла заява (вх.№254752) в порядку ст.20 Закону про банкрутство про спростування майнових дій боржника та витребування майна із володіння ОСОБА_2 Також, до заяви подано клопотання (вх.№25753) про накладення арешту та заборони власнику (ОСОБА_1) вчиняти будь-які майнові дії з нежитловими приміщеннями.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2016, зокрема, залучено до участі у розгляді заяви розпорядника майна-керівника боржника (вх.№25752 від 04.08.2016) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.23-25 т.9). Також, 04.08.2018 прийнято ухвалу, якою задоволено клопотання розпорядника майна-керівника боржника (вх. № 25753 від 04.08.2016), накладено арешт на спірні нежитлові приміщення, заборонено власнику (власник ОСОБА_1) вчиняти будь-які майнові дії з нежитловими приміщеннями.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.05.2017 призначено заяву розпорядника майна-керівника боржника на 16.06.2017, зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надати відзиви на заяву (а.с.54-57 т.9). Ухвала суду була направлена учасникам справи, відповідно до штампу канцелярії Господарського суду Харківської області, 12.05.2017, та отримана, зокрема, апелянтом 02.06.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а.с.61 т.9).
Представник апелянта ОСОБА_4 за заявою від 11.10.2017 знайомився з матеріалами справи та зробив всі фотокопії справи (а.с.70-71 т.9).
Відповідно до протоколу судового засідання Господарського суду Харківської області від 12.10.2017 представник апелянта ОСОБА_4 був присутній у судовому засіданні, в якому просив розгляд справи відкласти для надання часу для ознайомлення з заявою для надання відзиву (а.с.74-75 т.9).
17.10.2017 представником апелянта ОСОБА_4 подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, відзив на заяву про спростування майнових дій боржника та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.79, 85-86, 92 т.9).
Відповідно до протоколу судового засідання Господарського суду Харківської області від 12.10.2017 та ухвали суду від 17.10.2017 представник апелянта ОСОБА_4 був присутній у судовому засіданні (а.с.94-100 т.9).
13.11.2017 представником апелянта ОСОБА_4 подано до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову (а.с.117 т.9).
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції надсилалися копії ухвал суду (за заявою розпорядника майна-керівника боржника вх.№25752 від 04.08.2016 про спростування майнових дій боржника) від 17.10.2017, від 29.12.2017, від 15.03.2018, повідомлення Господарського суду Харківської області про перенесення судового засідання від 09.02.2018, зокрема, ОСОБА_1 за адресою: 61000, м.Харків, пров.Роздольський, 10, яка зазначена апелянтом в апеляційній скарзі, що підтверджується відбитком вихідної кореспонденції Господарського суду Харківської області, однак повертались до Господарського суду Харківської області з відміткою "Укрпошти" "за закінченням терміну зберігання" (а.с.136-142 т.9, а.с.161-164 т.9, а.с.87-88 т.9б).
Повідомлення Господарського суду Харківської області про перенесення судового засідання від 09.02.2018 було отримано представником апелянта ОСОБА_4 14.02.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а.с.7 т.9б).
Крім того, Харківським апеляційним господарським судом було направлено ОСОБА_1 ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 14.05.2018 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2018, про відкладення розгляду справи від 07.06.2018, однак ухвали повертались до Харківського апеляційного господарського суду з відміткою "Укрпошти" "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.178-181, 222-228 т.9б).
Тобто, ОСОБА_1 не отримував поштову кореспонденцію, яку направляв Господарський суд Харківської області та Харківській апеляційний господарський суд, та не виявив належної зацікавленості щодо розгляду справи про банкрутство ТОВ «Водолій-М».
Крім того, відповідно до ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" Єдиний державний реєстр судових рішень створено для вільного доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для цілодобового загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Однак, копії ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2018, від 07.06.2018 були отримані представником апелянта ОСОБА_4 21.05.2018, 14.06.2018 (відповідно), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи (а.с.160, 212 т.9б).
09.07.2018 ОСОБА_1 подано до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (а.с.234-237 т.9б).
Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 направлялась, зокрема, апелянту 25.07.2018, що підтверджується відбитком вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (а.с.15-36 т.9в).
Частиною 1 статті 64 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до статті 87 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Пунктами 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, зважаючи на зазначене вище, судом першої та апеляційної інстанцій було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, апелянта про здійснення розгляду даної справи. До того ж, судом своєчасно та згідно із зазначеними вище вимогами ГПК України було направлено копії усіх процесуальних документів у даній справі на адресу ОСОБА_1, відомості про яку наявні в матеріалах справи.
Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження ухвали суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Колегія суддів зазначає, що в силу положень частини 1 статті 53 ГПК України, яка врегульовує питання відновлення та продовження процесуальних строків, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Крім цього, законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Дана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.
З огляду на те, що апелянтом, як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 04.08.2016, зазначено не залучення його до участі у справі, що спростовується матеріалами справи, інших підстав заявник не наводить, суд визнає неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до абз.13 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Відповідно до абз.15 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до скарги не додано доказів направлення копії скарги кредиторам у справі про банкрутство, ОСОБА_3, ТОВ "Т-ВУД".
Враховуючи те, що апелянтом не надано суду належних доказів надсилання копії апеляційної скарги кредиторам у справі про банкрутство, ОСОБА_3, ТОВ "Т-ВУД", зазначені апелянтом підстави поновлення строку подання апеляційної скарги визнано судом неповажними, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач,
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1797 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.08.2016 у справі № 922/6545/15 залишити без руху.
2. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити ОСОБА_1, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Білоусова Я.О.