36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
21.08.2018 Справа № 917/618/18
м. Полтава
За позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія", с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область, 39111
про стягнення 104633,35 грн.
Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Секретар судового засідання Лепій О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2268/01-14/02-16 від 30.07.2018.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 30.01.2018.
Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі - позивач) звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" (далі - відповідач/ ТОВ "Агротехнологія") про стягнення 104633,35 грн. збитків. В обґрунтування позову позивач посилається на недотримання відповідачем природоохоронного законодавства.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.06.18. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою від 12.07.2018. суд за клопотанням відповідача призначив розгляд даної справи в судове засідання з викликом сторін на 14.08.2018.
Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність нанесених відповідачем збитків та достовірність їх обрахунку.
14.08.18. до канцелярії суду позивач надав суду відповідь на відзив, а також клопотання про визнання поважними причин невчасного подання відповіді на відзив та відкладення розгляду справи. Суд визнав поважними причини невчасного подання позивачем відповіді на відзив, прийняв відповідь на відзив та відклав розгляд справи на 21.08.2018.
В судовому засіданні 21.08.2018. представник позивача підтримує позов у повному обсязі, представник відповідача заперечує позов.
Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -
В період з 11.09.2017. по 22.09.2017. позивачем здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатом якої встановлено, що в період з 12.09.2014. по 18.08.2017. відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за адресою: Полтавська обл., Козельщинський р-н, с. Приліпка без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Відповідачем надано довідку від 11.09.2017. № 76 з інформацією стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди з 12.09.2014. по 18.08.2017. та таблицю 6.2. "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри".
В результаті вказаної перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 186/01-01-14 (далі - акт, копія акту - в матеріалах справи).
Вказаний акт підписаний директором відповідача без зауважень.
На підставі п. 2.1., п. 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008. N 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064 (далі - Методика), позивач провів розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які визначив у сумі 104633,35 грн. (копія розрахунку - в матеріалах справи).
Позивач направив відповідачу претензію № 137/02-08 від 12.12.2017. та розрахунок щодо відшкодування заподіяних державі збитків в сумі 104633,35 грн. Факт направлення підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте відповідач відмовився від отримання надісланих йому претензії та розрахунку, що підтверджується копією довідки Укрпошти.
Оскільки відповідач вказану суму збитків не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон) державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно ст. 20-2 Закону та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017. № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі -Держекоінспекція) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря.
В пункті «й» ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.09.2017. № 1080/30948, зазначено, що Держекоіспекція може виступати позивачем або відповідачем в судах.
Статтею 11 Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання відповідним органом державної влади. У відповідності до ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону.
У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну цивільну і кримінальну відповідальність.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
За статтею 34 Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 2.1.2. Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Пунктом 3.6. Методики встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Розділом 4 Методики регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2 Методики) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини, за формулою: З = mі х 1,1П х Аі х КТ х Kzi , де З - розмір збитків, грн.; mі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т ; Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Kzi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Сума збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяного державі стаціонарними джерелами ТОВ "Агротехнологія" за адресою: Полтавська область, Козельщинський район, с. Приліпка з 12.09.2014. по 18.08.2017. становить 104633,35 грн. Доказів щодо невірного розрахунку позивачем заподіяних збитків, відповідачем не надано, будь-які контррозрахунки в матеріалах справи відсутні.
Отже, судом встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид проведено позивачем у відповідності до вимог вказаної методики.
Як свідчать матеріали справи, відповідач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5322084701-3 від 19.08.2017. Вказаний дозвіл було надано відповідачу вперше. Доказів наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 12.09.2014 по 18.08.2017. відповідачем суду не надано.
Зазначене свідчить про те, що відповідачем в період з 12.09.2014 по 18.08.2017. здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.11 Методики (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначався з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу і оскільки розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а такий час визначається саме з моменту виявлення до моменту його усунення, станом на дату проведення перевірки позивач не мав законних підстав для здійснення розрахунку збитків, так як відповідач вже отримав відповідний дозвіл від 19.08.2017. При цьому, сам факт викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Агротехнологія", відповідач не заперечує.
Суд не приймає до уваги вказані заперечення відповідача з наступних підстав.
Частиною 5 ст. 11 Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого уповноваженим органом. Згідно з положеннями статті 33 вказаного Закону, особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.
Статтею 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Статтею 33 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
Суд також звертає увагу на те, що п. 3.11 вказаної Методики був змінений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.12.2016. № 548, та має наступну редакцію: час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Отже, наявність дозволу у відповідача на момент перевірки, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду за час здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без отриманих дозволів на їх викиди.
При цьому судом враховується правова позиція Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 26.04.2018. у справі № 903/744/16 щодо того, що наявність дозволів у відповідача на момент перевірки, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду. Момент перевірки впливає на початок відліку позовної давності. Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018. у справі № 910/5858/17.
Крім цього, відповідач у відзиві посилається на те, що для визначення обсягів наднормативних викидів та встановлення розміру збитків необхідно застосувати інструментально-лабораторні методи контролю, документальну перевірку суб'єктів господарювання та розрахункові методи. Вказані заперечення відповідача судом відхиляються, виходячи з наступного.
Згідно п. 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведено позивачем розрахунковим методом, що узгоджується із пунктом 2.7. (2.7.1.) Методики, на підставі даних, наданих відповідачем (довідка № 76 від 11.09.2017.).
При винесенні рішення судом також враховано правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 17.04.2018. по справі № 909/285/16.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд встановив, що позивач належними доказами довів наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відповідач же в свою чергу не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 104633,35 грн. збитків за порушення ним природоохоронного законодавства є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" (с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область, 39111; код ЄДРПОУ 32012724) в дохід Державного бюджету України (на р/р 33118331700203 Козельщинського УК/ с. Приліпка, код ЄДРПОУ 37812571, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області) 104633 грн. 35 коп. збитків.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" (с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область, 39111; код ЄДРПОУ 32012724) на користь Державної екологічної інспекції в Полтавській області (с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область, 39111; код ЄДРПОУ 38019348; р/р 35214047080208; банк Державна казначейська служба України, МФО 820172; призначення платежу: "Повернення судового збору на відновлення касових видатків КЕКВ 2800") 1762 грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 31.08.2018.
Суддя О.С. Семчук