15 серпня 2018 року Справа № 915/370/17
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: ОСОБА_1 за дов.№8590 від 18.12.2017;
представника відповідача: ОСОБА_2 - дов. №575 від 30.12.2015,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, буд.14) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (юридична адреса: 54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.1; поштова адреса: 54030, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, буд.9-Б),
про: стягнення грошових коштів у сумі 68884,40 грн., -
У квітні 2017 року позивач - Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” подав до Господарського суду Миколаївської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” про стягнення грошових коштів у сумі 68884,40 грн., з яких: 50938,28 грн. основного боргу за договором № 57-П-МИФ-13 від 25.12.2013, 1274,74 грн. - 3 % річних, 4197,80 грн. інфляційних втрат та 12473,58 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 позовні вимоги були задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 50938,28 грн. основного боргу за договором № 57-П-МИФ-13 від 25.12.2013, 1274,74 грн.- 3 % річних, 4197,80 грн. інфляційних втрат, 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) пені.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі №915/370/17 скасовано, а справу - передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
За розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №53 від 17.04.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/370/17. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2018 вказану справу передано на розгляд судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 23.04.2018 справу №915/370/17 прийнято до свого провадження суддею Мавродієвою М.В. та призначено підготовче засідання на 21.05.2018.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (Адміністрація Миколаївського морського порту) надало ТОВ СГП "Нібулон", на виконання умов договору № 57-П-МИФ-13 від 25.12.2013, послуги з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді порту силами та засобами ТОВ СГП "Нібулон" по т/х «FLAG EVI» рейс 29.05.2016 (пшениця) на суму 45974,25 грн з ПДВ та по т/х «JIN ZHU HAI» рейс 30.05.2016 (кукурудза) на суму 4964,03 грн. Разом з тим ТОВ "Нібулон" борг за травень 2016 року у розмірі 50938, 28 грн у строк, передбачений договором, не сплатило, у зв'язку з чим ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація Миколаївського морського порту) просить стягнути з ТОВ СГП "Нібулон" зазначений борг, пеню, 3% річних та втрати від інфляції.
В якості правових підстав позову позивач посилається на статті 525, 526, 530, 625 ЦК України. Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що згідно з визначенням терміну "рейд" в Законі України "Про морські порти" корабельний збір сплачується за використання частини акваторії для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. ДП "АМПУ" отримало вже плату за водну поверхню надану для проведення вантажно-розвантажувальних робіт і забезпечення безпеки мореплавства під час перевантаження у вигляді корабельного збору і не мало права встановлювати вільні ціни на користування акваторією; діючим законодавством не передбачено, що за використання місця при перевантаженні мають сплачувати на користь ДП "АМПУ" одночасно дві категорії суб'єктів: і судна, сплачуючи корабельний збір, які фактично використовують акваторію, і портовий оператор; предметом передбаченої договором послуги "надання місця для перевантаження на зовнішньому рейді порту" є необладнаний водний простір, тому позивач не поніс ніяких витрат при наданні даної послуги. Всі заходи, які представник позивача перелічив як складові такої послуги стосувались безпеки судноплавства, що є його функцією; направлені на адресу позивача листи від 12.05.2017 № 5844/3-16/33 (щодо т/х "FLAG EVI") та від 25.05.2016 № 6519/3-16/33 (щодо т/х "JIN ZHU НАІ") про надання якірної стоянки зазначеним суднам жодним чином не свідчать про факт замовлення та отримання будь-яких послуг за спірним договором №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013, у жодному з вищезазначених листів не міститься посилання на договір №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013, а також факт замовлення будь-яких послуг у позивача не випливає і із суті зазначених листів; неправомірним є ототожнення функції ДП "АМПУ", які воно повинно виконувати відповідно до вимог Закону України "Про морські порти" щодо організації та забезпечення безпеки мореплавства, з господарською діяльністю вказаного державного підприємства; ТОВ СГП "Нібулон" під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт суден "FLAG EVI" та "JIN ZHU НАІ" сплатило передбачені законодавством портові збори за користування портовою акваторією, тому справляння плати за надання доступу та користування портовою акваторією вдруге, у вигляді нібито надання послуги з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді діючим законодавством не передбачено; позивачем під час судового розгляду справи не було надано належним чином оформлених актів наданих послуг, які є предметом спору, при тому, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/16-а, реальність господарської операції може бути підтверджена виключно первинними документами, оформленими відповідно до вимог діючого законодавства.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.
У судових засіданнях 21.05.2018, 12.06.2018, 27.07.2018 у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувались перерви.
Ухвалою суду від 12.06.2018 було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою суду від 18.07.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.07.2018.
У судовому засіданні 15.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
25.12.2013 між ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП "АМПУ" (адміністрація за договором) та ТОВ СГП “Нібулон” (генекспедитор за договором) укладений договір №57-П-МИФ-13 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого адміністрація, за наявності можливості, надає послуги по організації вантажопереробки вантажу силами та засобами генекспедитора (послуга) на рейдах Миколаївського морського порту (порт) згідно з додатком №1 (який є невід'ємною частиною договору), а генекспедитор приймає ці послуги та оплачує їх згідно з рахунками адміністрації. Прийом судна здійснюється тільки після підтвердження його адміністрацією згідно із "Зводом звичаїв Миколаївського морського порту".
За умовами Договору №57-П-МИФ-13, адміністрація зобов'язана: надавати послуги згідно п.1.1 Договору та Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 №348, а також дозвіл на проведення вантажно-розвантажувальних робіт на рейдах порту (п. 2.1.1 Договору); здійснювати обслуговування суден у відповідності із "Зводом звичаїв Миколаївського морського порту" (п.2.1.2 Договору); контролювати роботи при вантажопереробці вантажу на/з судна силами та засобами генекспедитора (п.2.1.3 Договору); здійснювати облік вантажу вагою, заявленою генекспедитором на підставі коносаментів або генерального акту, без відповідальності адміністрації за якість та кількість вантажу (п.2.1.4 Договору); протягом 5-ти робочих днів з дати закінчення надання послуг надавати рахунки та акти наданих послуг генекспедитору за фактично надані послуги адміністрацією по кожній судовій партії (п.2.1.5 Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до Договору).
Відповідач відповідно до умов Договору зобов'язувався: самостійно здійснювати вантажопереробку вантажу на рейдах порту своїми силами та засобами (п.2.2.4 Договору); за 10 діб до заходження судна у порт надавати заявку на підхід судна в диспетчерську позивача (п.2.2.5 договору); завчасно до початку здійснення вантажних операцій на/з судно надавати позивачу доручення на вантажопереробку (п.2.2.6 Договору); не менш ніж за 5 діб до заходження судна в порт надавати заявку на надання послуг (п.2.2.7 Договору); отримувати та підписувати приймально-здавальні акти щодо надання послуг протягом двох робочих днів з моменту його отримання (п.2.2.8 Договору); протягом 5-ти робочих днів з дати закінчення надання послуг отримувати рахунки та акти наданих послуг адміністрації за фактично надані послуги по кожній судновій партії; оплачувати рахунки адміністрації у терміни згідно з п.3.2 Договору (п.2.2.9 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до Договору); надавати позивачу до прийняття судна “Декларацію про вантаж” та “Сертифікат про властивість вантажу на момент перевантаження” (п.2.2.15 Договору); по закінченню відвантаження суднової партії отримувати та повертати протягом 5-ти робочих діб оформлений належним чином акт наданих послуг на кількість перевантаженого вантажу. У разі не підписання акту наданих послуг генекспедитором у визначений строк, такі послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті відповідачем згідно з п.3.2 Договору (п.2.2.22 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до Договору).
Відповідно до п.3.1 Договору генекспедитор сплачує адміністрації вартість послуг, що вказані у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Додатком №1 до договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 22.07.2014 до Договору) за послугу з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді порту силами та засобами відповідача встановлені відповідні тарифи: від 0 до 300000 тон включно - 1 грн за тонну, від 300001 тон і більше - 0,50 грн за тонну.
Згідно з п.3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до Договору) оплата за фактично надані послуги здійснюється відповідачем не пізніше 7 робочих днів з дати закінчення надання послуг на підставі рахунку.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що рахунки, які направляються по факсу або електронною поштою вважаються такими, що передані та прийняті. Дата відправлення являється датою отримання.
У травні 2016 року ТОВ СП "Нібулон" направило на адресу Миколаївської філією ДП “АМПУ” наступні листи: №5848/3-16/33 від 12.05.2016 про надання дозволу на навантаження судна “FLAG EVI” на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, №№5844/3-16/33, 5845/3-16/33 від 12.05.2016 на надання якірного місця на зовнішньому рейді для завантаження т/х “FLAG EVI”, №6450/3-16/33 від 24.05.2016 про надання дозволу на навантаження судна “JIN ZНU HAI” на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, №№6434/3-16/33, 6451/3-16/33 від 24.05.2016 про погодження навантажувально-розвантажувальних робіт судна “JIN ZНU HAI” на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, №6519/3-16/33 від 25.05.2016 на надання якірного місця на зовнішньому рейді для дозавантаженя т/х “JIN ZНU HAI”, якими товариство гарантувало сплату рахунків.
Також Миколаївською філією ДП “АМПУ” було отримано лист ТОВ СГП "Нібулон" №6520/3-16/33 від 25.05.2016 з проханням погодити виконання завантажувально-розвантажувальних робіт у період з 25.05.2016 року по 29.05.2016 року по завантаженню судна “JIN ZНU HAI” та вказати місце на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв.
У вказаних листах ТОВ СГП "Нібулон" зазначено, що всі операції будуть проводитися ним власними та залученими силами без використання послуг Миколаївської філії ДП “АМПУ”.
Використання ТОВ СГП "Нібулон" місця на зовнішньому рейді порту для здійснення завантаження вантажів підтверджується дорученнями на відвантаження експортних вантажів з відмітками про фактичний об'єм завантаженого вантажу; відомостями-розрахунками вартості зберігання та інших операцій по експортним вантажам, які містять номер складу/причалу, дату прибуття вантажу в порт, дату відвантаження, номера вагонів, номера приймального акту тощо; коносаментами, в яких місцем перевантаження вантажу зазначено "зовнішній рейд Миколаївського морського порту".
ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП "АМПУ" були виставлені відповідачу рахунки за використання місця на рейді порту: №33361512 від 29.05.2016 на суму 39748,49 грн, №3337512 від 29.05.2016 на суму 6225,76 грн та №33391512 від 30.05.2016 на суму 4964,03 грн, які були надіслані факсом. Також рахунки отримані під підпис уповноваженим працівником ТОВ СГП "Нібулон" 07.06.2016, про що зроблено запис у Журналі реєстрації рахунків.
Позивач вважає, що оскільки ТОВ СГП "Нібулон" не заперечується факт здійснення перевантажувальних робіт на зовнішньому рейді з використанням місця, а в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують здійснення ТОВ СГП "Нібулон" таких робіт та використання акваторії, ухилення від отримання акту наданих послуг та його підписання, то відповідно до положення п.2.2.22 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до Договору), то такі послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті ТОВ СГП "Нібулон" згідно п.3.2 Договору не пізніше 7 робочих днів з дати закінчення надання послуг на підставі рахунку. Оскільки датами закінчення надання послуг є 29.05.2016 по т/х “FLAG EVI”, рейс 29.05.2016 (пшениця) та 30.05.2016 по т/х “JIN ZНU HAI” рейс 30.05.2016 (кукурудза), ТОВ СГП "Нібулон" повинно було оплати послуги до 07.06.2016 включно та 08.06.2016 включно відповідно. Несплата останнім вказаних послуг стала підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення основного боргу за договором № 57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 в сумі 50938,28 грн, а також нарахованих за несплату боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із статтею 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства України є свобода договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Послугам обов'язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.
Під час перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі №915/370/17 у касаційному поряду, Верховний Суд зазначив, що послугу, можна визначити як різновид об'єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об'єктом зобов'язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов'язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю, неформалізованістю якості. При цьому, Верховний Суд визнав висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки ними не було встановлено на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що послуга, яка є предметом договору №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 могла бути надана та була надана адміністрацією генекспедитору, оскільки господарськими судами, з врахуванням правової природи послуги не було встановлено в чому полягав корисний ефект діяльності адміністрації, який міг бути спожитий генекспедитором. Також, на думку Верховного Суду, судами попередніх інстанцій не було враховано, що згідно з пунктом 2.1 порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013, кошти від корабельного збору використовуються, зокрема на утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів) від наносів і речовин, що забруднюють її поверхню і дно; а згідно з пунктом 2.3 кошти від якірного збору використовуються на утримання та обслуговування якірних місць стоянки суден на внутрішньому рейді порту; на ремонт, модернізацію, реконструкцію і створення якірних місць стоянки суден на внутрішньому рейді порту. Таким чином, ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції не було встановлено, в чому ж полягала послуга надана адміністрацією генекспедитору, відповідно не було перевірено чи не охоплюється вона наданням адміністрацією послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки та не оплачується у складі корабельного, якірного чи інших портових зборів.
За умовами укладеного між сторонами Договору №57-П-МИФ-13, адміністрація зобов'язана: надавати послуги згідно п.1.1 Договору та Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 №348, а також дозвіл на проведення вантажно-розвантажувальних робіт на рейдах порту; здійснювати обслуговування суден у відповідності із "Зводом звичаїв Миколаївського морського порту"; контролювати роботи при вантажопереробці вантажу на/з судна силами та засобами генекспедитора; здійснювати облік вантажу вагою, заявленою генекспедитором на підставі коносаментів або генерального акту, без відповідальності адміністрації за якість та кількість вантажу.
Додатком №1 до Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 22.07.2014 до Договору) за послугу з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді порту силами та засобами відповідача встановлені відповідні тарифи.
При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що користування такою послугою є правом, а не обов'язком відповідача.
Відповідно до п.2.2.7 Договору №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 для отримання вказаних послуг передбачено подання заявки на надання послуг не менше ніж за 5 діб до заходження судна в порт.
Дані умови договору кореспондуються з нормами ст.901 ЦК України, яка передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати певну послугу.
Тобто, підставою надання з боку позивача послуг за Договором №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором.
Надані позивачем в якості відповідних заявок листи ТОВ СП «НІБУЛОН» №5844/3-16/33 від 12.05.2016 та №5844/3-16/33 від 12.05.2016 містять вимогу про надання якірної стоянки на зовнішньому рейді порту для здійснення вантажних робіт по довантаженню суден.
Відповідно до п.18 ст.1 Закону України «Про морські порти України» якірна стоянка - це гідротехнічна споруда, розташована в межах акваторії морського порту, призначена для стоянки суден на якорі.
Таким чином, вказані листи відповідача не можуть тлумачитись як заявка на отримання послуги з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді порту. Тим більше, що у вказаних листах відсутні посилання на Договір №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 і факт замовлення будь-яких послуг у позивача не випливає із суті зазначених листів.
Стосовно наявності корисного ефекту діяльності позивача (наданої ним послуги), який міг бути спожитий відповідачем, суд дійшов наступних висновків.
Позивач зазначає, що Зводом звичаїв морського порту Миколаїв, виданих на підставі наказу Голови ДП «АМПУ» №92 від 25.08.2015, засвідчених в РТПП України, визначені обов'язки Головної диспетчерської Адміністрації, що виконуються нею під час діяльності, зокрема: «Щоденно, до 11:30 головною диспетчерською Адміністрації порту, на підставі наданих змінно-добових планів (далі - ЗДП) роботи Портових операторів (надалі - ПО) та Підприємств, з урахуванням гідрометеорологічного прогнозу погоди та технічних характеристик суден складається ЗДП роботи в морському порту Миколаїв, за яким планується постановка і обробка суден, залізничного рухомого складу, вантажів що завозяться або вивозяться автомобільним транспортом. Затверджений Адміністрацією порту ЗДП є обов'язковим для виконання всіма портовими операторами та підприємствами, які здійснюють господарську діяльність в морському порту Миколаїв. Підтверджені судна включаються головною диспетчерською Адміністрації порту в графік підходу суден під обробку виходячи із заявленої дати приходу суден і запланованого часу обробки суден. Портові оператори надають до головної диспетчерської Адміністрації порту заявки про терміни готовності вантажених партій під навантаження по конкретному судну не пізніше, ніж: за добу до дати очікуваного підходу судна. У випадку, прибуття судна в морський порт Миколаїв під завантаження вантажів, що знаходяться на різних складах, морський агент та портовий оператор повідомляють Головну диспетчерську Адміністрації порту про найменування вантажу, його кількість і номер складу, черговість завантаження. Постановка суден під обробку здійснюються з урахуванням підтверджених дат лейкен, черговості підходу суден і наявності вільних причалів для здійснення перевалки вантажів. Адміністрація порту за узгодженням з портовим оператором має право при відсутності вантажних документів чи неповній комплектації суднової партії судно під обробну те ставити. Як виняток, з дозволу головної диспетчерської Адміністрації порту, дозволяється швартування таких суден до причалів у разі надання морським агентом гарантійного листа на оплату стоянки біля причалу та оплату швартової операції, пов'язаної з перешвартуванням судна до вільного причалу, на зовнішній рейд за вказівкою головної диспетчерської Адміністрації порту.
Зводом звичаїв порту визначені також інші дії Головної диспетчерської Адміністрації порту, у тому числі, для суден, що виконують вантажні операції за варіантом «борт-борт» на рейдах порту.
Загалом, за твердженням позивача, корисний ефект діяльності позивача з надання по Договору №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 послуг по організації вантажопереробки вантажу полягає у наданні безпечної ділянки акваторії (місця), контролю за роботами при вантажопереробці вантажу, здійснення обліку вантажу вагою, заявленою Генекспедитором, припинення роботи у відповідності з умовами, передбаченими «Правилами безпеки праці у морських портах» та Зводом звичаїв Миколаївського морського порту.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів того, що перелічені портом послуги по організації вантажопереробки вантажу були ним надані, оскільки: доказів здійснення контролю за роботами при вантажопереробці вантажу позивачем не надано, а листи відповідача свідчать про те, що така послуга не замовлялась, оскільки керування та координація навантаженням на зовнішньому рейді здійснювалась співробітниками відповідача; зовнішній рейд є незахищеною ділянкою акваторії, яка не обладнана жодними гідротехнічними спорудами; доказів здійснення обліку вантажу вагою, заявленою генекспедитором також не надано, оскільки маса вантажу визначалась безпосередньо відповідачем у коносаментах та, в подальшому, використовувалось портом при виставленні рахунків.
Що стосується використання місця на зовнішньому рейді, як майнового права, то суд погоджується з цього приводу з позицією відповідача, оскільки ч.3 ст.8 Закону України «Про морські порти України» передбачено що акваторії морських портів можуть надаватись у користування виключно адміністраціям морських портів на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Надання майна в тимчасове користування за плату відповідно до ст.759 ЦК України є орендою. Позивачем не надано суду доказів наявності у нього права передавати частину акваторії у оренду (тимчасове користування іншою особою за плату). До того ж, в матеріалах справи відсутні докази складання сторонами актів приймання-передачі будь-яких майнових прав, в тому числі, щодо використання акваторії.
Крім того, зовнішній рейд - це не обладнаний водний простір. Доказів понесення витрат на його облаштування, з метою отримання можливості виконання на ньому вантажних операцій, і лише з використанням яких ці операції на зовнішньому рейді можливі, позивачем не надано. Вказані обставини, на думку суду мають вплив на економічне формування вартості послуги з користування таким місцем.
Щодо послуг, які оплачується у складі корабельного, якірного чи інших портових зборів, та співвідношення цих послуг, з послугами які порт вважає наданими за Договором №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013, слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316, кошти від корабельного збору використовуються, зокрема на утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів) від наносів і речовин, що забруднюють її поверхню і дно; а згідно з пунктом 2.3 кошти від якірного збору використовуються на утримання та обслуговування якірних місць стоянки суден на внутрішньому рейді порту; на ремонт, модернізацію, реконструкцію і створення якірних місць стоянки суден на внутрішньому рейді порту.
Рейдом є частина акваторії морського порту, призначена для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Використання акваторії порту оплачується в складі корабельного збору. Зовнішній рейд морського порту Миколаїв є необладнаною водною поверхнею, тобто ніяких споруд, облаштувань, тощо в цій ділянці територіального моря не існує що вказує на той факт що окрім водної поверхні, яка є частиною портової акваторії нічого не могло бути надано позивачем у користування.
Відповідно до п.1 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.15 №460 Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізує державну політику у сфері морського та річкового транспорту, а також забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері морського та річкового транспорту, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на морському та річковому транспорті.
Міністерство інфраструктури України, є розробником методики та ставок портових зборів - Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316).
Відповідно листа Міністерства інфраструктури України №3825/27/10-16 від 18.04.2016 справляння портових зборів передбачає надання певних опосередкованих послуг. До таких послуг відносяться, в складі корабельного збору - використання портової акваторії, призначеної для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден, за рахунок чого здійснюється: утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів) від наносів і речовин, що забруднюють її поверхню і дно; утримання, ремонт, модернізація, реконструкція і будівництво огороджувальних і берегоукріплювальних споруд порту; виконання промірних робіт на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів); суднопідйомні та підводно-технічні роботи на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів), включаючи попереднє водолазне обстеження дна та підняття втрачених (скинутих) великогабаритних предметів, такелажу та оснащення суден; днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтримкою, поліпшенням, розвитком (розширенням) акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів); заходи, пов'язані з забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах тощо.
Відповідно п.13 ст.1 Закону України «Про морські порти України» рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд).
Таким чином «рейд» є частиною акваторії морського порту що використовується для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Утримання рейду (як частини акваторії) та заходи, пов'язані з забезпеченням безпеки судноплавства - вже увійшли у склад послуг які надаються портом за рахунок корабельного збору.
Оскільки судом не встановлено факту надання позивачем відповідної послуги по Договору №57-П-МИФ-13 від 25.12.2013 та того, що відповідачем вона була спожита, то підстави для стягнення з відповідача вартості визначених позивачем послуг відсутні. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені, нарахованих на таку суму, також задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України
та підписано суддею 27.08.2018 року.
Cуддя М.В. Мавродієва