ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
03 вересня 2018 року Справа № 913/330/18
Провадження №34/913/330/18
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання Романенко Т.М.,
розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс”, м. Київ
до Фермерського господарства “Віктор”, м. Попасна, Попаснянський район Луганської області
про стягнення 135 507 грн. 52 коп.
У судовому засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства “Віктор” про стягнення заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) за Договором купівлі-продажу №01-01-08 від 05.02.2008 в розмірі 980 грн. 20 коп.
У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 04.07.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою від 04.07.2018 №913/330/18 Господарський суд Луганської області відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначив на 01.08.2018 о 16 год. 10 хв.
26.07.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №23-14/07 від 23.07.2018 про розгляд справи без участі представника позивача, яке суд оглянув та задовольняє.
Крім того, 26.07.2018 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення №23-3/07 від 23.07.2018, які суд оглянув та долучив до справи.
27.07.2018 від позивача на адресу суду надійшла заява №23-9/07 від 23.07.2018 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшив розмір заявленої до стягнення заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) до 135 507 грн. 52 коп. Суд вказану заяву прийняв до розгляду. До вказаної заяви позивач додав копія додаткової угоди №1 від 05.07.2018 до Договору №26-01-2017 від 26.01.2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), якою сторони виклали в новій редакції вказаний договір про надання правової допомоги.
08.08.2018 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення №06-1/08 від 06.08.2018, за якими останній просить розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.
Заяви з запереченнями сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, клопотання сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надійшло. Відзив на позов відповідачем до суду не подано.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, подані позивачем докази в підтвердження заявлених вимог, суд
05.02.2008 між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) та Фермерським господарством «Віктор» (покупець) укладено Договір №01-01-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, предметом якого є купівля-продажу засобів захисту рослин.
Умовами вказаного договору передбачено, що оплата товару проводиться таким чином: 30% від вартості товару оплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору, 70% від вартості товару оплачується покупцем до 15 листопада 2009 року (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 2.1. та 5.1 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2017 у справі №916/1912/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 №916/1912/17 постановою Верховного Суду від 04.06.2018 у даній справі, стягнуто солідарно з ФГ «Віктор» та ТОВ «СОВАРГО» на користь ТОВ «Ніко-Тайс» заборгованість в розмірі 41 980 грн. 20 коп. у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), розрахованого на суму платежу 80 000 грн., здійсненого 29.01.2009, 65 094 грн. 49 коп. штрафу, 533 грн. 70 коп. - 3%річних, 9113 грн. 23 коп - інфляційних втрат та 4 280 грн. 19 коп. пені за Договором №01-01-08 від 05.02.2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.
Тобто вказаними рішеннями встановлений факт порушення покупцем умов Договору №01-01-08 від 05.02.2008 щодо повної та своєчасної оплати товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2017 у справі №916/1912/17 має приюдиційне значення для даної справи.
Вищевказаним рішення встановлено, що на виконання умов укладеного Договору №01-01-08 від 05.02.2008, в період з березня по жовтень 2008 року ТОВ "Тридента Агро" на користь ФГ "Віктор" передало товар на загальну суму 731 169,68 грн. ФГ «Віктор» в свою чергу отриманий за Договором товар оплатив наступним чином:
- 29.02.2008 - 270 000,00 грн,
- 19.12.2008 - 47849,13 грн,
- 22.12.2008 - 80000,00 грн,
- 26.12.2008 - 50000,00 грн,
- 29.12.2008 - 70000,00 грн,
- 29.01.2009 - 80000,00 грн,
- 26.03.2009 - 106 114,14 грн.
Частину отриманого товару було повернуто продавцю на підставі накладної №47 від 09.06.2008 на суму 27206,40 грн.
В примітках додатків №1 від 05.02.2008, №2 від 29.08.2008, №3 від 01.09.2008, №4 від 20.10.2008, №5 від 29.10.2008 до договору купівлі-продажу №01-01-08 від 05.02.2008 сторонами обумовлено, що у тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент оплати; В - ціна на момент підписання; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей (а.с. 16-18).
Таким чином, сторони домовились, що грошове зобов'язання за договором купівлі-продажу має виконуватись у національній валюті з врахуванням курсу долара США на день фактичної оплати вартості товару, яка на дату підписання договору купівлі-продажу №01-01-08 від 05.02.2008, становила - 5,05 грн/дол. США.
Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2017 у справі №916/1912/17 встановлено, що 12.01.2011 між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та ФО-П ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено угоду №56-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги, в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ФГ "Віктор" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (різниці за курсом), розміру пені, 3% річних, штрафу та інфляційних витрат, що виникла у боржника за договором купівлі-продажу №01-01-08 від 05.02.2008 (із врахуванням додаткової угоди № 1 від 28.01.2011).
02.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) було укладено угоду № 326/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України) за умовами якого, ФОП ОСОБА_1 відступив ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" право вимоги виконання ФГ "Віктор" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (різниці за курсом), розміру пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, що виникли у боржника внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу №01-01-08 від 05.02.2008.
Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства та норм ст. 514 ЦК України.
Так, заборгованість відповідача за Договором №01-01-08 від 05.02.2008 703 963 грн. 27 коп. без курсової різниці погашена наступним чином:
- 29.02.2008 в сумі 270 000,00 грн,
- 19.12.2008 - 47849,13 грн,
- 22.12.2008 - 80000,00 грн,
- 26.12.2008 - 50000,00 грн,
- 29.12.2008 - 70000,00 грн,
- 29.01.2009 - 80000,00 грн,
- 26.03.2009 - 106 114,14 грн.
З урахуванням положень додатків №1-5 до Договору №01-01-08 від 05.02.2008 позивачем здійснено дооцінку вартості товару (курсової різниці) за від 19.12.2008 на суму 47849,13 грн., від 22.12.2008 на суму 80000,00 грн., від 26.12.2008 на суму 50000,00 грн. та від 29.12.2008 на суму 70000,00 грн., в загальному розмірі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 135 507 грн. 52 коп.
Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
За своєю правовою природною Договір №01-01-08 від 05.02.2008 є договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору №01-01-08 від 05.02.2008 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2017 у справі №916/1912/17 у відповідача виникло зобов'язання з оплати позивачу товару за Договором, яке ФГ «Віктор» виконав з порушення встановлених договором строки. Вказане рішення набрало законної сили та встановлені цим рішенням обставини, зокрема, щодо видачі позивачем кредиту, неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо його повернення, сплати відсотків та комісій в силу вимог ст. 75 ГПК України не потребують доказування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В примітках додатків № 1 від 05.02.2008, № 2 від 29.08.2008, № 3 від 01.09.2008, № 4 від 20.10.2008, №5 від 29.10.2008 до договору купівлі-продажу № 01-01-08 від 05.02.2008 сторонами обумовлено, що у тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент оплати; В - ціна на момент підписання; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
За інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ, офіційний курс долару США до гривні на день підписання договору становив 5,05 грн/дол. США, а на момент сплати заборгованості становив:
- станом на 19.12.2008 - 7,88 грн.- дол. США;
- станом на 22.12.2008 - 7,88 грн.- дол. США;
- станом на 26.12.2008 - 7,79 грн.- дол. США;
- станом на 29.12.2008 - 7,70 грн.- дол. США.
Так, позивачем здійснено розрахунок дооцінки товару за формулою, вказаною вище, та відповідно до якого розмір курсової різниці, розрахованого на суму платежу 47 849 грн. 13 коп., здійсненого 19.12.2008 складає 26 816 грн. 46 коп., на суму платежу 80 000 грн. 00 коп., здійсненого 22.12.2008 - 44 831 грн. 68 коп., на суму платежу 50 000 грн. 00 коп., здійсненого 26.12.2008 - 27 128 грн. 71 коп., на суму платежу 70 000 грн. 00 коп., здійсненого 29.12.2008 - 36 732 грн. 67 коп.
Перевіривши розрахунок позивача з дооцінки вартості товару (курсової різниці) господарським судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок у відповідності до умов договору та ст. ст. 524, 533, 562 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивач крім суми заборгованості просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката надав суду платіжне доручення №495 від 28.12.2017 на суму 7000 грн. 00 коп., за яким позивач оплатив правову допомогу на виконання договору про надання правової допомоги №26-01-2017 від 26.01.2017, акт здачі-приймання виконаних робіт від 02.07.2018 на підтвердження послуг, наданих адвокатом у даній справі.
До того ж, позивачем до заяви про збільшення позовних вимог додано Додаткову угоду №1 від 05.07.2018 до договору про надання адвокатських послуг №26-01-2017 від 26.01.2017, відповідно до якого сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначаються в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи с того, що вартість однієї годили роботи виконавця (адвоката) складає 250 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1. Договору) та участь у судовому засіданні (за необхідності та при можливості), вартість участі у котрому складає 300 грн.
Згідно п. 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили внести зміни до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.07.2018 та встановили, що виконавець передає, а замовник приймає наступні послуги:
- надання консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства щодо правовідносин між Замовником та ФГ «Віктор», які виникли на підставі Договору №01-01-08 від 05.02.2018 та Угоди №326/07-12 від 02.07.2012 (6 год), тобто 1500 грн.;
- надання замовникові правову допомогу щодо урегулюванні та законного вирішення питання майнового характеру із ФГ «Віктор», які виникли на підставі Договору №01-01-08 від 05.02.2018 та Угоди №326/07-12 від 02.07.2012 (7 год.), тобто - 1750 грн.;
- надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності замовника, пов'язаної із порушенням ФГ «Віктор» умов проведення розрахунків за отриманий товар (4 год.), тобто - 1000 грн.;
- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів, що стосуються даного спору (4 год.), тобто - 1000 грн.;
- здійснення нарахування пені та штрафу (2 год.), тобто 500 грн.;
- організація, підготування та проведення позовної роботи за матеріалами, що були надані замовником (5 год.), тобто 1250 грн.
Стосовно витрачених адвокатом 2 годин на здійснення нарахування пені та штрафу у даній справі, вартість яких складає 500 грн., то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки в межах даної справи стягнення пені та штрафу заявлено не було. З урахуванням цього, суд відмовляє в стягненні витрат на правову допомогу в цій частині.
В інший частині вимоги відповідача про стягнення 6 500 грн. 00 коп. витрат на надання правової допомоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” до Фермерського господарства “Віктор” про стягнення 135 507 грн. 52 коп. задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Віктор» (93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Піщана, 39, ід. код ЄДР 30053491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ід. код ЄДР 38039872) заборгованість у вигляді дооцінки вартості товару (курсову різницю) в сумі 135 507 грн. 52 коп. за Договором №01-01-08 від 05.02.2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, витрати на судовий збір в сумі 4948 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 6500 грн. 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 04.09.2018.
Суддя А.В. Іванов