Справа № 495/2576/17
Іменем України
08 травня 2018 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді Шевчук Ю.В.
при секретарі - Мамончик К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про адміністративне стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про адміністративне стягнення.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задовольнити, справу слухати в його відсутність та без фіксації технічними засобами.
В судове засідання представник Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження). Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
20.03.2017 року старшим слідчим Білгород-Дністровського ВГІ ГУПН в Одеській області майором поліції Чердакогло О.Д. були виділені матеріали з кримінального провадження для прийняття рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
22.03.2017року згідно ч.3 ст.140 КУпАП України, інспектором з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ст. лейтенантом Кудрявцевим А.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БР № 363081,
згідно якої вбачається, що 09.12.2016 року приблизно о 18 годині, у темний час доби, водій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить його доньці ОСОБА_5, маючи при собі реєстраційний документ на вказаний транспортний засіб, здійснював рух по правій смузі проїзної частини вул. Портова, з боку Білгород-Дністровського морського порту у напрямку Білгород-Дністровського залізничного вокзалу в м. Білгород-Дністровський Одеської області.
В цей час попереду вказаного автомобіля, в попутному з ним напрямку, уздовж правого краю проїзної частини зазначеної вулиці здійснювали рух пішоходи ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Під час руху по проїзній частині вул. Портова м. Білгород- Дністровський, наближаючись до перехрестя з вул. Лікарняна, маючи реальну, об'єктивну і технічну можливість своєчасно виявити перешкоду для свого подальшого руху та уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які рухалися уздовж правого краю проїзної частини вказаної вулиці на лінії руху автомобіля, водій ОСОБА_4, грубо порушив вимоги плі. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 12.4, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.2.9. «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»; п.12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п.12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»; п.13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»; п.13.3. «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху», діючи з необережності, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної аж до зупинки автомобіля або безпечного об'їзду вказаних пішоходів, проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив рух у зазначеному режимі, в результаті чого скоїв наїзд правою передньою частиною кузову керованого ним автомобіля марки «РІАТ і)ОВЕО», реєстраційний номер НОМЕР_2, на пішоходів ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пішоходам ОСОБА_6 і ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_7 померла на місці події, а ОСОБА_6 11.В. помер 13.12.2016 у лікарні.
Відповідно до судово-медичної експертизи №328 від 14.12.2016, при дослідженні трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлені тілесні ушкодження: 1. Закрита черепно-мозкова травма у формі тяжкого забою речовини головного мозку, з крововиливами під тверду мозкову і під павутинну оболонки півкуль головного мозку, крововиливами піл м'які покриви кісток склепіння черепа, переломами стінок гайморових пазух, саднами в області правої половини обличчя. 2.Закрита травма грудної клітини і живота з переломами семи лівих ребер, забоєм лівої легені, з надривами в області воріт селезінки. Закрита поєднана травма голови і тулуба, шо виявлена при дослідженні група ОСОБА_6, виникла в результаті грубої травмуючої дії тупих твердих предметів (предмету), на що вказує характер тілесних ушкоджень. Поєднана травма голови і тулуба, що виявлена при дослідженні трупа, у відповідності до гі.2.1.3. о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як така що викликала загрозливі для життя явища «мозкову кому тяжкого ступеня, поліорганну недостатність) і спричинила смерть ОСОБА_6 Між заподіяною ОСОБА_6 поєднаною травмою і його смертю є прями причинний зв'язок. Згідно наданій медичній документації, з моменту заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень і до його смерті пройшли чотири доби. Після отримання тяжкої поєднаної закритої травми голови, грудної клітини, живота ОСОБА_6 був позбавлений здатності «вжити заходів до самозбереження, а саме самостійно без будь-якої сторонньої допомоги покинути проїзну частину і самостійно звернутися за наданням медичної допомоги». Тілесні ушкодження, що виявлені при дослідженні трупу ОСОБА_6, могли виникнути в результаті дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої викладені в наданих матеріалах кримінального провадження. Мало ймовірно, що надання медичної допомоги могло запобігги настанню тяжких наслідків - смерті ОСОБА_6, хоча гаку можливість відкинути в категоричній формі неможливо.
Відповідно до судово-медичної експертизи №324 від 10.12.2016 смерть ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, стоїть в прямому причинному зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням - тяжкою, несумісною з життям, відкритою черегіно-мозковою травмою в єдиний комплекс якої входять переломи кісток склепіння і основи черепа, внутрішньочерепні крововиливи під оболонки головного мозку, розмізження речовини переважно правої півкулі головного мозку, множинні садна обличчя. Виявлені тілесні ушкодження виникли в результаті грубої травмуючої дії тупого твердого предмету (предметів), на що вказує характер тілесних ушкоджень. Відповідно до п.2.1.3. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_7 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя і як така, що стала причиною її смерті. Закриті переломи кісток лівої стопи виникли від травмуючої дії тупого твердого предмету, за життя викликають тривалий розлад здоров'я , понад 21 день, у відповідності до п.2.2.2. «Правил мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості. З моменту отримання тілесного ушкодження і до смерті ОСОБА_7 пройшли лічені хвилини. Після отримання тяжкого несумісного з життям, відкритою черепно-мозкової травми ОСОБА_7 була позбавлена здатності •вжити заходів до самозбереження, а саме самостійно без будь-якої сторонньої допомоги покинути проїзну частину і самостійно звернутися за наданням медичної допомоги». Тілесні ушкодження, що виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_7 могли виникнути в результаті дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої викладені в наданих матеріалах кримінального провадження. Надання будь якої медичної допомоги не могло запобігти настанню тяжких наслідків - смерті ОСОБА_7 При експертизі трупа встановлено, що ОСОБА_7 знаходилась в стані вагітності, в порожнині матки виявлений ембріон, довжиною 2,5 см.
Допущенні водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 12.4, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо- транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Крім того, 09.12.2016 року, приблизно о приблизно о 18 годині, у темний час доби, водій ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить його доньці ОСОБА_5, маючи при собі реєстраційний документ на вказаний транспортний засіб, здійснюючи рух по правій смузі проїзної частини вул. Портова, з боку Білгород-Дністровського морського порту у напрямку Білгород-Дністровського залізничного вокзалу, в м. Білгород-Дністровський Одеської області, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку з чим своїми діями поставив ОСОБА_7 в небезпечне для життя становище, так як остання опинившись внаслідок наїзду на тротуарній доріжці, розташованої вздовж проїзної частині вказаної вулиці, була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану. Після цього ОСОБА_4, усвідомлюючи, що скоїв наїзд на пішоходів, які перебували після наїзду автомобілем в небезпечному для життя стані, маючи реальну можливість надати їм допомогу, при цьому не маючи об'єктивних причин і підстав відмовитися від прийняття заходів з надання допомоги, будучи зобов'язаним, згідно п.2.10 Правил дорожнього руху України, вжити заходів з надання допомоги, оскільки його дії, пов'язані з управлінням транспортним засобом, передували тому, що життя ОСОБА_7 було поставлено під загрозу, маючи прямий умисел на залишення без допомоги осіб, які перебувають у небезпечному для життя стані, в місці наїзду на пішоходів керований ним транспортний засіб не зупинив, а поїхав з місця дорожньо-транспортної події, залишивши пішохода ОСОБА_7 лежати на вказаній тротуарній доріжці, розташованій вздовж проїзної частині, на місці події.
Крім того, 09.12.2016 року, приблизно о 18 годині, у темний час доби, водій ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить його доньці ОСОБА_5, маючи при собі реєстраційний документ на вказаний транспортний засіб, здійснюючи рух по правій смузі проїзної частини вул. Портова, з боку Білгород-Дністровського морського порту у напрямку Білгород-Дністровського залізничного вокзалу, в м. Білгород-Дністровський Одеської області, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку з чим своїми діями поставив ОСОБА_6 в небезпечне для життя становище, так як осатаній, опинившись внаслідок наїзду на гіалеті з тротуарною плиткою, розташованого вздовж проїзної частині вказаної вулиці, був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану. Після цього ОСОБА_4, усвідомлюючи, що скоїв наїзд на пішоходів, які перебували після наїзду автомобілем в небезпечному для життя стані, маючи реальну можливість надати їм допомогу, при цьому не маючи об'єктивних причин і підстав відмовитися від прийняття заходів з надання допомоги, будучи зобов'язаним, згідно п.2.10 Правил дорожнього руху України, вжити заходів з надання допомоги, оскільки його дії, пов'язані з управлінням транспортним засобом, передували тому, що життя ОСОБА_6 було поставлено під загрозу, маючи прямий умисел на залишення без допомоги осіб, які перебувають у небезпечному для житгя стані, в місці наїзду на пішоходів керований ним транспортний засіб не зупинив, а поїхав з місця дорожньо-транспортної події, залишивши пішохода ОСОБА_6 лежати на вказаному палеті з тротуарною плиткою, розташованого вздовж проїзної частині, на місці події.
В ході розслідування даного кримінального провадження встановлено, що пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_6 рухались про краю проїзної частини вул. Портова, обходячи відрізок тротуарної доріжки, на якому в той час проводились роботи. Па час проведення вказаних робіт, були відсутні відповідні дорожні знаки, не забезпечене місце обходу, не зазначені напрямки обходу вказаної ділянки тротуарної доріжки та ін. Тим самим, в діях осіб (особи), які порушили правила, норми і стандарти при утриманні автомобільних доріг і вулиць, не вжили заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення.
Як вказує позивач він не погоджується із винисеною постановою з тих підстав, що кожного робочого дня, знаходячись на місці проведення капітального ремонту тротуару, а саме по вул. Портовій, в м. Білгород- Дністровський, Одеської області, він власноруч закріпляв біло-червону стрічку «Попереджувальну», також на час проведення вищевказаних робіт, і до здачі об'єкту замовнику, знову ж ним були закріплені два дорожніх знаки, один - «Дорожні роботи» 1.35, другий «Об'їзд перешкоди з лівої сторони» 4.8 згідно з ПДР. Але, після вчинення гр. ОСОБА_4 дорожньо-транспортної пригоди, на час приїзду слідчо-оперативної групи, біло-червона стрічка «Попереджувальна», була частково пошкоджена невідомо ким пошкоджена (зірвана, та частково зникла). На той час роботи по капітальному ремонту тротуару по вул. Портовій в м. Ьілгород-Дністровський, Одеської області були припинені, в зв'язку з тим, що робочий час доби вже закінчився, та на вулиці було вже темно (приблизно 18:00 ч.). Наголошує на тому, що роботи, пов'язані з капітальним ремонтом тротуару по вул. Портовій в м. Білгород- Дністровський, Одеської області, у день, скоєння правопорушення, вищевказані роботи були закінчені, так як у темний час доби роботи не проводяться.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак старшим слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майор поліції Чердакогло О.Д. не встановлені які особи, пошкодили вищевказану стрічку. Знаки, які були встановлені на місці проведення вищевказаних робіт, були зломані невідомими особами, можливо тими самими, які пошкодили вказану стрічку. На час прибуття позивача на місце події, ним було виявлено, на відстані 10-12 метрів на узбіччі дороги від того місця, де вони (дорожні знаки) були встановлені і повинні були знаходитись, тобто старшим слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майор поліції Чердакогло О.Д. перевірку проведено поверхнево, при цьому не з'ясувати усі вищевикладені обставини.
Далі, 22.03.2017 року згідно ч. З сг. 140 КУпАП України, інспектором з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ст. лейтенантом Кудрявцевим А.В. не провівши повну та неупереджену перевірку, склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне жгавопорушєння у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якого прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення «штраф» у розмірі 680 гривень.
Таким чином, оскільки відповідач, який був не однократно належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, не надав суду жодних заперечень на позовні вимоги, тобто не підтвердив суду обставини, які викладені відповідачем в оскаржуваній постанові, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про адміністративне стягнення є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, добігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням (обхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.19 КАС України - адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені)стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішується за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1,2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, що стосується порушення строку звернення до суду, то ч. 2 ст. 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вивчивши матеріали справи та докази судом встановлено, що строк звернення до суду був прощений з поважних причин та не з вини позивача.
Керуючись ст.ст.5, 8-11, 69, 71-73, 77, 86, 158 ч.1, 159, 160 ч.ч.1-3, 161, 163, 229 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про адміністративне стягнення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк для звернення до суду.
Скасувати постанову інспектора з дорожнього нагляду Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта Кудрявцева А.В. від 22.05.2017 року, серія БР № 363081 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя :