Справа № 470/670/15-к
Провадження № 1-кп/488/37/18
03.09.2018 року Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.304 КК України,
ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,
ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.309 КК України,
Під час судового розгляду прокурором з посиланням на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_9 з метою запобігання спробам останніх переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обвинувачені та їхні захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід із тримання під вартою на менш суворий, не пов?язаний із позбавленням волі, мотивуючи свої позиції недоведеністю прокурором вказаних ризиків, відсутністю у обвинувачених намірів переховуватися від суду, наявністю в них постійного місця проживання та соціальних зв?язків і ненаданням прокурором відомостей про вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень в умовах СІЗО.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині, що стосується заявлених клопотань, суд приходить до таких висновків.
1. ОСОБА_9 є обвинуваченим у вчиненні ряду особливо тяжких насильницько-корисливих злочинів, за які передбачене покарання, у тому числі у виді довічного позбавлення волі. Останній раніше неодноразово судимий, і, зокрема, за умисний злочин проти здоров?я особи, та за корисливі злочини із застосуванням насильства, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку. На думку суду, лише цих обставин вже достатньо аби стверджувати про наявність такого ризику як ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений не має міцних соціальних зв?язків, оскільки є неодруженим, дітей не має, до затримання офіційно не працював та не навчався, легальних джерел доходу не мав. У сукупності зазначені обставини дають суду підстави вважати, що інший більш м?який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаному ризику, який навіть із часом, не зменшився.
2. ОСОБА_9 має статус обвинуваченого у вчиненні ряду особливо тяжких насильницько-корисливих злочинів, за які передбачене покарання у тому числі у виді довічного позбавлення волі. Останній раніше неодноразово судимий, і, зокрема, за умисний корисливий злочин за обтяжуючих обставин, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні нових злочинів протягом невідбутого строку покарання за останнім вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва від 11 квітня 2012 року. На думку суду, лише цих обставин вже достатньо аби стверджувати про наявність такого ризику як ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений не має міцних соціальних зв?язків, оскільки він не одружений, дітей не має, до затримання офіційно не працював та не навчався, легальних джерел доходу не мав. У сукупності зазначені обставини дають суду підстави вважати, що інший більш м?який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаному ризику, який навіть із часом, не зменшився. Щодо тверджень адвоката про відсутність у прокурора відомостей про вчинення її підзахисним нових злочинів в умовах СІЗО, то суд вважає їх принаймні дивними, оскільки у СІЗО особа і поміщується саме з метою запобігти вчиненню нею нових злочинів.
Враховуючи, що судовий розгляд до спливу терміну тримання обвинувачених під вартою не завершений, а, принаймні, один з ризиків, зазначених прокурором, продовжує мати місце дотепер і запобігти йому шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів неможливо, колегія суддів погоджується із доводами клопотання про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Насамкінець, оскільки два кримінальних правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються вказані особи є насильницькими і потягли смерть потерпілого, суд, з урахуванням даних про особи обвинувачених, на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України не визначає останнім заставу у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Миколаївському слідчому ізоляторі на строк шістдесят днів до 02 листопада 2018 року включно.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Миколаївському слідчому ізоляторі на строк шістдесят днів до 02 листопада 2018 року включно.
Копію ухвали для виконання надіслати начальнику Миколаївського СІЗО.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3