465/3450/18
2/465/2186/18
Іменем України
22.08.2018 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартинишин М.О.
при секретарі Потюк В.М.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
-в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що уклала шлюб з ОСОБА_2 22 липня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ, актовий запис № 1969. У шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказала, що спільне життя з відповідачем не склалось через сварки, відсутність взаєморозуміння між сторонами, розходженням життєвих поглядів. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Сторони не проживають разом з серпня 2017 року, спільне господарство не ведуть. Позивач не має наміру миритись. Просить шлюб розірвати, так як він носить формальний характер та примирення неможливе.
Позивач в підготовчому засіданні позов підтримала, просила його задоволити.
Відповідач в підготовчому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.104-105 СК України шлюб може припинятися внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер їх відносин, наполягання на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сім'ї неможливо, а також визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.104-105, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 22 липня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1969.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати у Франківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення -03.09.2018 року.
Суддя Мартинишин М.О.