Справа № 464/3056/18 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.
Провадження № 22-ц/783/2469/18 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія:50
03 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. і Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Цапа П.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року,
Оскаржуваною ухвалою справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина сторін, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, передано на розгляд за територіальною підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області (а.с. 33-34).
Згадану ухвалу оскаржила позивачка.
Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження її розгляду до Сихівського районного суду м. Львова, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що на спірні правовідносини (збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини) поширюються положення про альтернативну підсудність справи, які передбачені частиною 1 статті 28 ЦПК України (а.с. 39-40).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 28 ЦПК України встановлено, що позови про (зокрема) стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред'являтися також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред'явлений в одному з двох і більше судів. Суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.
Крім того, аналіз вказаної норми свідчить про те, що позови про стягнення аліментів охоплюють всі вимоги, пов'язані з невиконанням обов'язку по утриманню, передбачені статтями 75-89, 91, 180-201, 202-206, 265-274 СК України, можуть пред'являтись також за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Вище наведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4826/16-ц і (як вбачається з норми, закріпленої у частині 1 статті 417 ЦПК України) така правова позиція є обов'язковою для суду першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки позов був пред'явлений за правилами альтернативної підсудності за місцем проживання позивача, що є його правом, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність передачі даної справи на розгляд за територіальною підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.
З урахуванням вище наведеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до Сихівського районного суду міста Львова.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369 ч.2, 374 п.6, 379 п.п. 3, 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року скасувати і направити справу для продовження її розгляду до згаданого суду першої інстанції.
Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 03 вересня 2018 року.
Головуючий
Судді: