Справа № 1326/1039/12 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 22-ц/783/1923/18 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
Категорія: 48
31 серпня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2018 року, постановленої судом у складі судді Кузь В.Я., у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Наглій Н.В. щодо винесення постанови від 15.02.2018 року у ВП № 49764382 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом,-
В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця та просив визнати дії головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Наглій Н.В. щодо винесення постанови відносно нього від 15.02.2018 року у ВП №49764382 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами неправомірними та зобов'язати останню скасувати оскаржувану постанову як незаконну. В обґрунтування скарги покликався на те, що в провадженні Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова №2/465/622/15 від 28.12.2015р. про стягнення з нього аліментів та додаткових витрат на утримання дітей. 24 лютого 2018 року ним отримано постанову державного виконавця від 15.02.2018 року у ВП №49764382 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Зазначав, що на даний час є власником легкового автомобіля і ст.41 Конституції України гарантує йому право розпоряджатися і користуватися ним, а встановлення державним виконавцем тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами суттєво обмежує таке право, тобто в цьому випадку норма Конституції України порушується. Вказував, що на даний час, з метою отримання додаткових доходів (крім пенсії) для погашення боргу із сплати аліментів влаштувався на роботу в якості водія-кур»єра. Крім того, є інвалідом війни 3-ї групи і його захворювання пов'язані з пошкодженнями опорно-рухового апарату, а тому дуже важко пересуватись пішки, а отже, на його думку, встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами суперечить також вимогам ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме вимог статей 43, 128, 211 ЦПК України, та п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Зазначає, що підтвердженням факту повідомлення належним чином осіб, які беруть участь у справі про час і місце судового засідання є вручення судової повістки особам, які беруть участь у справі у строк та порядок, визначені ст. 128 ЦПК України. Стверджує, що його не було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи, а тому із незалежних від нього причин він з'явився та не направив свого представника в судове засідання призначене на 17.04.2018 року. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його скарги.
Оскільки в судове засідання не з"явились особи, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України слід проводити без участі останніх та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області перебуває виконавче провадження №49764382 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі №2/465/622/15, виданого Франківським районним судом м. Львова 28.12.2015 року, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/4 від всього обсягу доходів, щомісячно починаючи з 27 червня 2012 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, а також стягнути додаткові витрати на утримання сина в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 27 червня 2012 року.
15.02.2018 року головним державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Наглій Н.В. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами боржника ОСОБА_2
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Частиною 10 статті ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Таким чином, у разі незгоди боржника із застосованим до нього тимчасовим обмеженням у праві керувати транспортними засобами, він має довести в суді наявність хоча б однієї з вищенаведених підстав.
Судом встановлено, що боржник є пенсіонером, має інвалідність третьої групи, що підтверджується посвідченням серії Б №267187.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, правильно врахував наведені положення Закону та виходив з того, що наявні підстави для встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Колегія суддів також враховує, що до апеляційної скарги не додано жодного доказу про те, що транспортний засіб є єдиним джерелом засобів для існування і офіційне працевлаштування ОСОБА_2 пов'язане з використанням транспортного засобу власником якого він є.
Крім того, з наявного пояснення ОСОБА_2 старшому державному виконавцю від 19.02.2016 року (а.с.53) вбачається, що останній заперечував наявність у власності транспортних засобів.
Однак, відповідно до ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 було повідомлено про судове засідання призначене на 17.04.2018 року.
В зв»язку з викладеним колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідно до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволення скарги ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування постанови державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Наглій Н.В. від 15.02.2018 року у виконавчому провадженні про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2018 року. Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Наглій Н.В. щодо винесення постанови від 15.02.2018 року у ВП № 49764382 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 31.08.2018 року.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.