Справа № 476/233/18
Провадження № 1-кп/476/43/2018
03.09.2018 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження, внесене 24.12.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150220000409, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївка Новобузького району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 Кримінального кодексу України
23.12.2017 року близько 22.00 год., ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , прямуючи з кафе "Караван", розташованого по вул. Покровській в с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, де вони розпивали спиртні напої разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , в напрямку заправки "WOG", що знаходиться по вул. Покровській в с. Возсіятське, помітили автомобіль марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний намір на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 скориставшись тим, що автомобіль був незамкнений, а ключі знаходились у замку запалення, проник до вказаного автомобіля, за допомогою буксирування привів в дію його двигун і, заволодівши транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому матеріальний збиток у розмірі 7700 грн.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
Під час досудового розслідування 28.03.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення. Згідно вказаної угоди потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.289 КК України. ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав себе винним у вчиненні даного злочину. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі, згідно ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік та відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язками періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив вказану угоду затвердити та призначити узгоджений вид та розмір покарання. Зазначив, що заподіяну потерпілому шкоду повністю відшкодував, при цьому, визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 також просив затвердити угоду, зауважив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.
В судовому засіданні прокурор зазначав, що при укладенні угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, а тому підтримав клопотання потерпілого та обвинуваченого про затвердження угоди про примирення.
Вислухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та кримінального закону України, суд прийшов до таких висновків.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Також судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, правова кваліфікація злочину визначена правильно за ч.1 ст. 289 КК України.
Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до ст. 66 КК України суд враховує як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди.
Обтяжуючих покарання обставин для обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 368, 370, 474, 475 КПК України, суд
Угоду про примирення, укладену 28.03.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017150220000409 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 Кримінального кодексу України, затвердити.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 .
Необхідність застосування запобіжних заходів відсутня.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1