Справа №460/2979/17
Провадження1-в/465/253/18
судового засідання
03.09.18 року м. Львова
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
представника КЗ ЛОР «ЛОКПЛ» (лікар-психіатр): ОСОБА_5
хворого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду заяву Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд,-
Заступник головного лікаря з експертизи Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” ОСОБА_7 та лікуючий лікар ОСОБА_5 звернулися в суд із заявою про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви покликаються на те, що 17 серпня 2017 року, шляхом переведення з Львівської установи виконання покарань (№ 19), пацієнта ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , було госпіталізовано та поміщено до 23-го відділення КЗ ЛОР «ЛОКПЛ» на підставі та для виконання ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 31 липня 2017 року про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2018 року продовжено ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом.
Однак в результаті проведеного комплексного лікування ОСОБА_6 вдалося досягнути стану його ремісії(значного послаблення хворобливого процесу) - тип С.
27.07.2018 року був оглянутий ОСОБА_6 комісією лікарів-психіатрів, яка дійшла до висновку, що на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу з наростаючим змішаним типом дефекту. Стан ремісії - тип «С». Враховуючи суттєве покращення та стабілізацію психічного стану на фоні проведеного комплексного лікування, наявність достатньої критики пацієнта до свого стану та скоєного, відсутність на даний час антисоціальних та суспільно-небезпечних тенденцій, продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом не потребує. Рекомендовано надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.Просять заяву задоволити.
У судовому засіданні представник заявника КЗ ЛОКПЛ - лікар психіатр ОСОБА_5 , підтримав заяву на предмет зміни застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , просив її задоволити, покликаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів КЗ ЛОКПЛ №47 від 27.07.2018 р.., відповідно до якого ОСОБА_6 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Захисник в судовому засіданні подану заяву підтримав, та пояснив, що у ОСОБА_6 покращився психічний стан та відбулись зміни у поведінці ОСОБА_6 .. Тому просить змінити примусові заходи медичного характеру ОСОБА_6 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що його стан здоров'я покращився, він вилікувався та сам себе може самооблуговувати.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаної заяви, оскільки відповідно до ст. 92 КК України метою застосування примусових заходів медичного характеру є не лише обов'язкове лікування ОСОБА_6 , а також і запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь. В той же час заявником не доведено відсутність ризиків щодо вчинення за умови припинення примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 нових суспільно небезпечних діянь. Просить відмовити у задоволенні такої
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши думку прокурора яка заперечила проти задоволення заяви, та пояснення представника КЗ ЛОР «ЛОКПЛ» (лікаря-психіатра), захисника та ОСОБА_6 , які підтримали заяву, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 17 серпня 2017 року перебуває на лікуванні 23-го відділення КЗ "ЛОКПЛ" на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 31 липня 2017 року до якого за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.186 КК України було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2018 року продовжено ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом.
Відповідно до вимог п.1, 2 ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або продовження застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність зміни застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про зміну застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність зміни надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців. Питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
Із висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовується примусові заходи медичного характеру №47 від 27.07.2018 року вбачається, що комісія лікарів провівши огляд дійшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу з наростаючим змішаним типом дефекту. Стан ремісії - тип «С». Враховуючи суттєве покращення та стабілізацію психічного стану на фоні проведеного комплексного лікування, наявність достатньої критики пацієнта до свого стану та скоєного, відсутність на даний час антисоціальних та суспільно-небезпечних тенденцій, продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом не потребує. Рекомендовано надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Однак, на переконання суду такий висновок лікарської комісії є передчасним, оскільки зі встановлених обставин не вбачається, що внаслідок здійсненого лікування у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом стан здоров'я ОСОБА_6 настільки змінився, що останній не становитиме суспільної небезпеки для себе та оточуючих. При цьому, не було медичним закладом перевірено де буде проживати ОСОБА_6 та з ким у разі зміни йому примусових заходів медичного характеру. Оскільки на час вчинення суспільно суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та на даний час ОСОБА_6 продовжує страждати хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, а тому суд приходить до висновку про безпідставність заяви представника медичного закладу, відтак у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст.92-95 КК України, ст. ст. 512-514 КПК України, суд, -
у задоволенні заяви Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1