Справа №442/3799/18
Провадження №2/442/1528/2018
03 липня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря судових засідань - Лютик Х.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Будівельник» про визнання права власності на нерухоме майно утворене шляхом реконструкції квартири,-
Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що йому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2013 року належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 28,1 кв.м..
У даному багатоквартирному будинку створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник».
Дана квартира розміщена на першому поверсі п'яти поверхового будинку. Під час проживання в даній квартирі у нього з дружиною ОСОБА_3 народилось троє дітей: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3, а відтак з метою покращення житлових умов, ним за власні кошти здійснено реконструкцію даної квартири шляхом здійснення прибудови до своєї квартири. Після реконструкції площа квартири збільшилась.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_7 самочинно побудовані або переобладнані приміщення позначені на поверховому плані №№ 3,4,5,6 загальною площею 38,6 м.кв. та приміщення позначене на поверховому плані № 7 (підвальний поверх) загальною площею 38,6 м.кв. - загальна площа самочинного будівництва становить 77,2 м.кв.
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження квартири № АДРЕСА_1 виданого 24.01.2018 року та затвердженого директором ПП «Коралус» ОСОБА_8 - встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації після проведення перепланування та здійснення добудови, а тому в нього виникла необхідність звернутися з даним позовом в суд.
19.06.2018 року суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Крамар О.В. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду.
03.07.2018 року на адресу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшли клопотання сторін про розгляд даної справи у їхній відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, відповідач не заперечує щодо задоволення позову, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.
Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2013 року належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 28,1 кв.м.. В даному будинку створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник».
Дана квартира розміщена на першому поверсі п'яти поверхового будинку. З метою покращення житлових умов, позивачем за власні кошти здійснено реконструкцію, внаслідок чого площа квартири збільшилась і відповідно до технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_7 самочинно побудовані або переобладнані приміщення позначені на поверховому плані №№ 3,4,5,6 загальною площею 38,6 м.кв. та приміщення позначене на поверховому плані № 7 (підвальний поверх) загальною площею 38,6 м.кв. - загальна площа самочинного будівництва становить 77,2 м.кв.
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження квартири № АДРЕСА_1 виданого 24.01.2018 року та затвердженого директором ПП «Коралус» ОСОБА_8 - встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації після проведення перепланування та здійснення добудови.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як вбачається зі статті 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З норм статей 42, 89 Земельного кодексу України, ст.. 369, 382 Цивільного кодексу України вбачається, що власникам квартир у дво та або багатоквартирному житловому будинку на праві спільної сумісної власності належать приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне обладнання за межами або всередині будинку.
Згідно із статтею 89 Земельного кодексу у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників житлового будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом.
Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Судом встановлено, що на початку здійснення будівництва (реконструкції), позивач не отримав згоди у інших співвласників будинку - власників інших квартир, від імені яких виступає ОСББ «Будівельник».
Користувачем земельної ділянки - прибудинкової території, на якій позивач здійснив прибудову до своєї квартири, є ОСББ «Будівельник».
Згідно ст. 383 ЦК України - власник квартири на свій розсуд може здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Наведене вище, свідчить про відсутність порушення суспільного інтересу та інтересів власника земельної ділянки.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного Кодексу, за приписами якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. За загальним правилом особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦКУ на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до Постанови № 6 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного Кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» вказано: право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано на новозбудоване нерухоме майно відповідно до будівельних норм і правил і є завершеним будівництвом.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить до категорії земель житлової та громадської забудови.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистем ними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Так, землі житлової та громадської забудови можуть використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), так і для розміщення громадських будівель і споруд.
Таким чином на земельній ділянці, користувачами якої являється ОСББ «Будівельник» в тому числі і позивач, в межах цільового призначення земельної ділянки за відсутності документу, який дає право виконувати такі будівельні роботи самочинно здійснено будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_2.
У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, ч.2 цієї статті передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається за підставами, що незаборонені законом, зокрема із правочинів, ч. 2 цієї статті, передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки, будівництво нерухомого майна (прибудови, реконструкції), здійснено позивачами без порушень будівельних, санітарних та екологічних норм та правил, та є таким, що не суперечить суспільним інтересам і не порушує прав інших осіб, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження квартири № АДРЕСА_1 виданим 24.01.2018 року та затвердженим директором ПП «Коралус» ОСОБА_8, власники землі не заперечують проти цього, то відповідно позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст..16, 328, 383, 376 ЦК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру (з врахуванням самочинно побудованих або переобладнаних приміщень шляхом реконструкції квартири), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальна площа якої становить 87,6 м.кв.., житлова 31,6 м.кв. та допоміжна 56,0 м.кв..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ___________________ О.В. Крамар