Справа № 463/5100/18
Провадження № 2-а/463/258/18
03 вересня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Мармаша В.Я.
з участю секретаря судових засідань Заставній С.Л.
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
перекладача Рибак Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Гани ОСОБА_3 про затримання іноземця з метою ідентифікації, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, просить затримати громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_8 з метою ідентифікації.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в Республіку Польща у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг-Зосин» 18.08.2018 року об 11 год. 10 хв., 18.08.2018 року був затриманий. У зв'язку з відсутністю у відповідача документів, що посвідчують особу та на підставі яких він може вибути з території України, позивач в порядку п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом, який просить задоволити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з наведених у позові мотивів.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 246, 289 КАС України, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в Республіку Польща, 18.08.2018 року був затриманий. 20.08.2018 Володимир-Волинським міським судом Волинської області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб.
У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що посвідчують його особу та на підставі яких він може вибути з території України.
Крім того, представлені позивачем документи свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Європейські країни, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб перетину кордону без належних на це документів.
Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Згідно п. 5 вказаного Типового положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 лютого 2016 року №141, іноземці та особи без громадянства утримуються в ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду: про примусове видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, але не більш як 12 місяців.
Частиною 1 ст. 289 КАС України передбачено, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність заявленого позову, а відтак такий задовольняє в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 72-77, 289, 295, 297 КАС України, ст. 1, 3, 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
постановив:
Позов - задовольнити.
Затримати громадянина Республіки Гани ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації.
Строк дії рішення в частині затримання іноземця становить шість місяців з дня фактичного затримання - 18 серпня 2018 року.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до положень ч. 11 ст. 289 КАС України, за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Рішення суду у відповідності до ч. 16 ст. 289 КАС України може бути оскаржене в апеляційному в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України: АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,АДРЕСА_1.
Текст рішення проголошено 03 вересня 2018 року.
Суддя: В.Я. Мармаш