Справа № 445/1414/18
30 серпня 2018 року суддя Золочівського районного суду Львівської області Пилип'як П. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочів Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2018, ОСОБА_1 30.07.2018 повинен був вибути у ВМКУ ЗР м. Львів для проходження ВЛК згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 199 від 30.07.2018 року. Проте ст. сержант ОСОБА_1 до місця призначення не прибув, а також був відсутній у частині 30.07.2018 року у службовий час без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст.172-11 КУпАП.
Крім того, згідно договору про адміністративне правопорушення від 21.08.2018, у період з 01.08.2018 року по 02.08.2018 року ОСОБА_1 не прибув на службу у в/ч НОМЕР_1 та був відсутній на такій без поважних причин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП виходячи з наступного.
Диспозиція ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Поряд з цим ч.4 ст.172-11 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Визначення «особливого періоду» міститься в абзаці 11 статті 1 ЗУ «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
Мобілізація в Україні оголошувалась Указами Президента України від 17.03.2014 №303/2014, від 06.05.2014 №454/2014, від 21.07.2014 №607/2014 від 14.01.2015 №15/2015, а отже, особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 1 травня 2014 року; з 7 травня 2014 року по 20 червня 2014 року; з 24 липня 2014 року по 6 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 17 серпня 2015 року.
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З матеріалів справи вбачається, що правопорушення були вчинені 12.07.2018 та 01.08.2018. Таким чином, станом на час вчинення правопорушень особливий період не діяв, а отже дії правопорушника не вірно кваліфіковано за ч.4 ст.172-11 КУпАП, такі необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції, що передбачена ч. 3 ст. 172-11КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.15 ч.3 ст.172-11, ст. 221, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-11 КУпАП, та накласти на нього стягнення - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 352,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя П. В. Пилип'як