Справа № 462/1070/14-а
31 серпня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н.М., за участю секретаря Фрейдун А.М., за участю представника заявника Зубович-Яворська О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву Начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення судового рішення,
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 11.03.2014 року визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова стосовно відмови ОСОБА_3 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова поновити виплату ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії починаючи з 07 жовтня 2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії відповідно до ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 11.03.2014 року залишено без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 11.03.2014 року залишено без змін.
Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до суду із заявою, в якій просить роз'яснити резолютивну частину постанови Залізничного районного суду м. Львова від 11.03.2014 року у справі за №462/1070/14-а, а саме на основі яких документів слід поновити виплату ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії починаючи з 07 жовтня 2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії відповідно до ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Львівській області Зубович-Яворська О.Я у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила роз'яснити постанову суду.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причина неявки суду невідома.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Разом з тим, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Відтак, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Судом встановлено, що постанова Залізничного районного суду м. Львова від 11.03.2014 року є чіткою за змістом, ясною та зрозумілою, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та роз'яснення не потребує, а наведені відповідачем обставини не можуть бути підставами для роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України.
Також встановлено, що судове рішення не потребує додаткових роз'яснень, оскільки з моменту вступу в законну силу виконується в повному об'ємі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви Начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення судового рішення від 11.03.2014 року по справі за №462/1070/14-а слід відмовити, оскільки обставини, необхідні для реалізації інституту роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення судового рішення від 11.03.2014 року по справі за №462/1070/14-а відмовити.
Відповідно до ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя/підпис/ Н.М. Галайко
З оригіналом згідно.
Суддя: